Видання The Economist опублікувало дані звіту «Індекс демократії», згідно з яким, Європа вкотре продемонструвала найкращі результати, підвищивши свій рейтинг на кілька пунктів. Оцінки виставляють 167 країнам за шкалою від нуля до десяти, спираючись на функціонування уряду, громадянські свободи та інші критерії. Потім держави групували у чотири категорії: повноцінні демократії, недосконалі демократії, гібридні режими та авторитарні режими.
Так, згідно з результатами, дев’ять з десяти найдемократичніших країн світу розташовані у Західній Європі. Далі у рейтингу йдуть Північна Америка, Латинська Америка та Карибський басейн, Східна Європа, Азія та Австралазія. Крім того, на Європу припадає більше половини з 25 країн, які класифікують як повноцінні демократії.
«Стійкість Європи у рік відступу демократії в основному є наслідком початкової міцності її інститутів, включаючи довгу історію незалежних судів і виборів, що заслуговують на довіру», — йдеться у звіті.
Але попри це частина європейців дедалі більше втрачає свій оптимізм про демократії. Так, наприклад, опитування, проведене Pew Research Centre, виявило зростання незадоволення у більшій частині Західної Європи. Майже 80% респондентів у Греції, яка у рейтингу посідає 25-те місце, заявили, що незадоволені тим, як працює їхня демократія. Дещо нижчим є цей показник в Іспанії, Італії та Франції.
Хоч Велика Британія у цьому звіті посідає 17-те місце, 60% респондентів теж заявили, що демократія не працює так добре, як повинна. В Угорщині ж думки суспільства дуже полярні, вони розділилися приблизно 50% на 50%.
У таких країнах як Німеччина та Нідерланди, задоволеність демократією все ще переважає над невдоволенням, але підтримка знизилася, якщо порівнювати її з 2021 роком. Це сприяло зростанню підтримки антиістеблішменту та ультраправих партій. Яскравим прикладом також є Швеція, де рівень демократії влаштовує 75% опитаних.
Видання відзначає, що причину цього явища важко визначити. Інфляція та економічна нестабільність підірвали довіру до європейських лідерів. Зміна медіаландшафту та культурні непорозуміння щодо таких питань як імміграція, ідентичність та соціальний статус загострили політичні розбіжності. А це, як наслідок, скинуло з посад чинних президентів та підбадьорило популістів і в інших країнах.
Водночас дані звіту свідчать, що наразі європейські інституції залишаються сильними, однак розчарування може зруйнувати навіть найміцніші підвалини. Наприклад, Франція, яка колись по всіх параметрах вважалася повноцінною демократією, цього року була знижена у рейтингу до «недосконалої» через зниження довіри до уряду і політичну нестабільність. Тому якщо європейські лідери не врахують це попередження своїх громадян, якість демократії в їхніх країнах також може погіршитися.