Російсько-українська криза може драматично змінити спосіб мислення європейців стосовно безпеки. Існує безліч думок щодо того, чи Росія знову нападе на Україну, і, якщо так, як відреагують європейці. Цій темі присвячено звіт Європейської ради з міжнародних відносин (ЄРМВ). Далі ключові тези та дані з цього звіту.
Більшість публічних обговорень нинішньої кризи демонструє європейські уряди як роз’єднані, слабкі та розсіяні. Натомість, пан’європейські опитування, проведені ЄРМВ в другій половині січня 2022 року, показали неочікуваний консенсус між європейцями стосовно кризи. Європейці на півночі, півдні, сході та заході погоджуються з тим, що Росія, скоріш за все, введе війська в Україну в 2022 році, з тим, що європейські країни мають обов’язок захищати Україну, та з тим, що це проблема загальноєвропейського масштабу.
Опитування провели в семи країнах ЄС: Фінляндії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі, Румунії та Швеції. Населення цих країнах становить дві третини населення Європейського Союзу. Це показує, що Владімір Путін домігся поставити на порядок денний питання європейської безпеки. На здивування багатьох коментаторів – а можливо й самого Путіна – це підштовхнуло європейців до геополітичного пробудження. Результати опитування висвітлюють чотири основні моменти: що війна в Європі вже не є чимось немислимим; що європейці мають відповісти на російську агресію; що найбільші страхи пов’язані з кризою є різними для кожної країни; і що європейські уряди повинні бути готовими до різних надзвичайних ситуацій щоб захистити своїх громадян.
Читайте також: У соцмережах опублікували мапу, яка демонструє масштаб військової допомоги Україні
Дослідники доходять висновку, що більшість європейців відчувають себе скоріше в передвоєнному стані, ніж у післявоєнному, що підриває стереотип сприйняття європейцями миру як даності. Єдиними серед опитаних, хто дав менше половини ствердних відповідей на запитання, чи буде війна, були фіни. Судячи з усього, нейтральний статус знижує страх перед військовим конфліктом.
Звертається увага також на вікову структуру опитаних. Виявляється, що немає жодної закономірності, хто більше вірить у російське вторгнення – молодь чи пенсіонери. Лише поляки продемонстрували однаково високі для обох вікових груп результати. Це вказує, що вони сприймають це питання як екзистенційний виклик.
Привернення Путіним уваги Європи має свою ціну. Тепер європейці вважають, що Росія через свою позицію в Україні становить для Європи серйозну загрозу з цілого спектру питань. Більшість опитаних назвали енергетичну залежність в якості найбільшої загрози.
Наступне питання стосувалось того, хто, на думку жителів різних держав, має стати на захист України в разі конфлікту. І тут помітно тенденцію, що абсолютна більшість опитаних бачать євроатлантичні структури більш перспективними захисниками, ніж їхні країни поодинці. Лише серед поляків більше половини громадян вважає, що їхня країна має втрутитись незалежно від дій ЄС та НАТО.
Читайте також: Українські військові вперше продемонстрували роботу з ПТРК NLAW
Висновки з попереднього запитання лише підтверджуються, коли європейців запитують, чи має їх держава допомогти Україні. Попри те, що більшість європейців вірить, що Україна має бути захищена, назагал вони не готові брати участі у війні на національному рівні, розраховуючи на ЄС та НАТО.
Крім того, лише шведи, поляки та румуни продемонстрували, що готові приймати негативні наслідки від допомоги Україні у війні. Німці та французи виявили повне небажання миритись із економічними проблемами, які стануть наслідком. Однак, молоді покоління в цих державах, у цілому, виявляють більшу готовність до жертв та до участі їхніх держав у протидії РФ.