Верховний комісар Організації безпеки
та співробітництва в Європі у справах національних меншин Кнут Волленбек
негативно оцінив законопроект про мови в Україні (№ 1015-3), внесений народними
депутатами Олександром ЄФремовим, Петром Симоненком та Сергієм Гриневецьким.
Свої думки він виклав в листі до голови Верховної Ради України
Володимира Литвина. Лист та висновки-додаток до нього, датовані 20 грудня 2010
року.
Неофіційний
переклад з англійської мови
Гаага,
20 грудня 2010 року
Й.В.
В. Литвину
Голові
Верховної Ради України
Київ
Шановний пане Голово,
Дуже вдячний вам за вашого листа від
17 листопада 2010 року, у якому Ви інформуєте мене про останній розвиток подій
навколо роботи Верховної Ради над законопроектом про мови в Україні (№ 1015-3).
Як ми й домовлялися,
я надсилаю вам мою оцінку цього законопроекту (додається). Те, що проект Закону
про мови спрямований на започаткування далекосяжної реформи законодавчого поля
у мовній сфері заслуговує на позитивну оцінку. Попри те, що я відзначаю кілька
позитивних аспектів, законопроект про мови містить також низку суттєвих
недоліків. Загалом проект Закону не передбачає врегулювання мовного питання в
Україні таким чином, щоб це відповідало правам національних меншин згідно з
міжнародними стандартами, не передбачає підтримку балансу між інтересами різних
суспільних груп та не сприяє інтеграції і стабільності українського
суспільства. На мою думку, проект Закону про мови може радше збільшити, а не
зменшити напругу між носіями різних мов та поглибити існуючий поділ у
суспільстві, що у свою чергу робить законопроект контр-продуктивним з точки
зору стабілізації українського суспільства.
З огляду на це я
рекомендую владі України утриматися від розгляду проекту Закону про мови в
Україні у його теперішній формі та натомість зосередитися на здійсненні всеохоплюючої
реформи застарілого українського законодавства у сфері національних меншин та
мовних питань. Як зазначалося в ході наших попередніх зустрічей та листування,
на моє переконання, проведення широких та прозорих консультацій за участю
представників національних меншин, різних лінгвістичних груп, та громадянського
суспільства загалом може сприяти досягненню суспільного компромісу та
забезпечити захист і повагу як інтересів держави, так і спільнот.
Я сподіваюся, що моя
оцінка законопроекту буде взята до уваги у Верховній Раді України і я закликаю
вас ознайомити з нею усіх народних депутатів України.
Як завжди, я готовий
допомагати вам та з нетерпінням очікую на нашу подальшу взаємодію.
Щиро Ваш,
Кнут Воллебек
Верховний Комісар ОБСЄ у справах національних
меншин
Верховний комісар звертає увагу на те,
що попри позитивні елементи, що містяться у згаданому законопроекті, загалом
проект Закону про мови в Україні має цілу низку суттєвих недоліків і може
збільшити, а не зменшити напругу у суспільстві.
Головними елементами
оцінки та рекомендацій Верховного комісара стосовно проекту Закону про мови в
Україні є такі:
– Попри деякі
покращення, законопроект містить низку суттєвих недоліків, двозначностей та
упущень. Ці недоліки не лише перешкоджають ефективному впровадженню всеохоплюючої
реформи мовного законодавства, але можуть також призвести до послаблення
позицій Державної мови. Останнє, зокрема, могло б збільшити, а не зменшити
напругу між групами носіїв різних мов, що у свою чергу робить даний
законопроект контр-продуктивним з точки зору підтримки стабільності в
українському суспільстві.
– Викликає
занепокоєння те, що даний проект передбачає реформу положень законодавства, що
регулює мовні питання ізольовано від законодавства у сфері національних меншин.
Щоб реформа мовного законодавства була ефективною її необхідно здійснювати у
взаємозв’язку та паралельно з реформою існуючого законодавства у сфері
національних меншин.
– Обмежена
сфера застосування законопроекту, яка кількома шляхами невиправдано обмежує
захист мов меншого використання та недостатньо враховує міжнародні
зобов’язання України у цій сфері.
– Хоча
законопроект формально передбачає захист «мов інших національних меншин», він
майже виключно зосереджується на захисті та просуванні російської мови та не
передбачає належного захисту мов менш чисельних нацменшин. Такий підхід викривляє
ціль і призначення міжнародних інструментів з питань прав людини та прав
національних меншин, учасником яких є Україна, зокрема, Європейської хартії регіональних
мов або мов меншин та Рамкової конвенції про захист національних меншин.
– Занепокоєння
у Верховного комісара викликає те, що законопроект може мати потенційний
негативний вплив на позицію та використання Державної мови. Такий розвиток
подій може збільшити існуючий поділ у суспільстві за мовною ознакою.
– Головне
питання, яке виникає, чи проект Закону забезпечує необхідний баланс між ефективним
функціонуванням Державної мови, як дієвого механізму забезпечення єдності між
усіма лінгвістичними групами країни, з одного боку, та забезпечення прав осіб,
що належать до національних меншин з метою збереження їх ідентичності та мови,
з іншого.
Основою такого
балансу є те, що особи, які належать до національних меншин отримають достатньо
добру можливість вивчати Державну мову, щоб мати можливість її використовувати.
У Верховного комісара є сумніви щодо того, що положення законопроекту можуть
досягти такого балансу. Про це занепокоєння свідчить аналіз ВКНМ положень
проекту Закону у сферах органів державної влади, освіти та ЗМІ.
§ У сфері
органів державної влади, положення законопроекту запроваджують систему,
відповідно до якої російська мова користуватиметься невиправданими перевагами,
які піднімуть її статус до де-факто офіційної мови на переважній більшості
території України, зменшуючи стимули до використання Державної мови.
§ У освітній
сфері, положення, передбачені законопроектом матимуть негативний вплив на
мотивацію учнів вивчати Державну мову.
§ У сфері ЗМІ,
положення, передбачені проектом Закону можуть серйозно підірвати використання
Державної мови.
– Проект Закону
містить положення, які порушують питання щодо можливого невиправданого
втручання держави у свободу висловлювання в приватній сфері.
– Проект Закону
надає недостатні гарантії носіям української мови, які проживають у
регіонах, де більшість розмовляє мовою національних меншин.
З огляду на викладене, Верховний комісар ОБСЄ
рекомендує українській владі утриматися від розгляду законопроекту у його
теперішній формі та висловлює сподівання, що його оцінка та рекомендації
будуть враховані Верховною Радою України.
З метою досягнення суспільного
компромісу К.Воллєбек пропонує започаткувати процес широких та прозорих
консультацій за участю представників національних меншин, різних лінгвістичних
груп, та громадянського суспільства.
