Країни Європи серйозно переформатовують свою медичну інфраструктуру під воєнні виклики. Накопичують запаси крові, кисню, медикаментів, тренують медперсонал, відпрацьовують алгоритми дій. Планування охорони здоров’я під час війни на східному фланзі НАТО більше не є гіпотетичним, пише видання Politico.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну загроза військового конфлікту на східному фланзі НАТО стала надзвичайно високою. Усі країни, які межують з Росією чи її сателітом Білоруссю і можуть першими потрапити під удар, а також їхні сусіди, що є поблизу можливих зон бойових дій, сьогодні ретельно переглядають протоколи реагування на кризові ситуації для медичних закладів, організовують навчання, інвестують у балістичні шоломи та жилети, а також переносять операційні під землю.
Війна в Україні зруйнувала ілюзію про те, що Європа захищена від війни. «Питання не в тому, чи [Росія] нападе, – каже Рагнар Вайкнеметс, заступник гендиректора Естонської ради охорони здоров’я, яка контролює готовність до криз, від пандемій до війни. – Питання в тому, коли». Крім того, війна показала, що сучасні конфлікти більше не щадять ані медичні служби, ані цивільне населення, якому вони служать. Тож країни Східної Європи беруть це до уваги.
Скажімо влада Литви організувала дводенні військові навчання «Залізний вовк» («Geležinis Vilkas»). Мета – підготувати військових, поліцію, пожежників, лікарні та фельдшерів до дій за надзвичайних обставин. Також у Вільнюській університетській лікарні разом зі Збройними силами Литви та Профспілкою стрільців проводять евакуаційні навчання для персоналу та навчання з підготовки до отримання великої кількості поранених. Тільки цього року Литва планує сім навчань з армією та понад 10 навчань з цивільної безпеки для медичних працівників.
Також формується команда екстреної медичної допомоги. Деякі медики їдуть до України, щоб безпосередньо дізнатися, як лікарні реагують на ракетні удари, масові жертви та відключення електроенергії. Переймають досвід лікування складних множинних травм.
«Найкращий спосіб підготувати медичних спеціалістів – це волонтерство в Україні», – каже Вайва Янкєне, медсестра та координаторка медичної допомоги Blue/Yellow Medical, яка понад 20 разів працювала волонтеркою. Вона описує масштаби поранень та захворювань в Україні як «важкі для розуміння» – багато поранень не схожі ні на що бачене раніше через нову тактику воєнного часу.
Естонія також посилює свою загальносистемну підготовку. Лікарні, бригади швидкої допомоги та медичні працівники отримують інструкції щодо переходу в «кризовий режим», у якому вони повинні мати справу з великим напливом пацієнтів та лікувати травми воєнного часу, зокрема вибухові поранення, вогнепальні травми, опіки, ампутації та травми хребта або голови, які рідко трапляються в цивільних умовах.
В Естонії, окрім бронежилетів для бригад швидкої допомоги, будуть видані супутникові телефони для підтримки зв’язку у разі збою традиційних мереж. За потреби планується створення незалежної інтернет-мережі. Також по всій системі охорони здоров’я встановлюються електрогенератори. «Ми точно знаємо, що Росія атакує цивільну інфраструктуру та енергетичні споруди, а це означає, що не може бути таких ситуацій, коли лікарня не працює через проблеми з електростанцією», – сказав Рагнар Вайкнеметс.
Особливу увагу приділяють закупівлі мобільних лікувальних центрів, які можна розгортати в надзвичайних ситуаціях. Це має допомогти вирішити проблему обмежених можливостей інтенсивної терапії в Європі. «Сьогодні у європейських країнах у середньому 11,5 ліжок інтенсивної терапії на 100 000 населення, а потреби воєнного часу можуть вимагати у п’ять разів більшої потужності», – каже Бйорн Гульдвог, спеціальний радник Норвезького директорату охорони здоров’я.
Але навіть найкраще підготовлені лікарні не можуть функціонувати без ліків, матеріалів та обладнання. Тому країни Балтії запасаються засобами, готуючись до масових жертв. Естонія виділила €25 млн для закупівлі джгутів, травматологічних наборів, ортопедичного спорядження тощо. Запаси забезпечать роботу лікарень, доки до них не надійде постачання від союзників з НАТО. У Латвії заклади охорони здоров’я з часів пандемії Covid-19 зобов’язані підтримувати тримісячний запас ліків. Також країна працює над створенням національних запасів.
Утім, країни Балтії розташовані занадто близько до лінії фронту, щоб забезпечити безпеку постачання екстрених товарів, каже Йос Йостен, медичний радник Європейської служби зовнішніх дій дипломатичного корпусу ЄС. Запаси Червоного Хреста, національних резервів та rescEU, служби екстреної допомоги ЄС, повинні бути готові, щоб дістатися як до передової, так і цивільних пацієнтів.
Через використання в Україні передової зброї, зокрема ракет далекого радіусу дії та військових безпілотників, лінія фронту більше не є фіксованим кордоном. Атаки тепер можуть досягати цілей за сотні кілометрів, ставлячи під загрозу лікарні та цивільну інфраструктуру далеко від зон бойових дій, що робить необхідністю розробку планів евакуації. В результаті, країни, розташовані далі від лінії фронту, повинні готуватися до прийому пацієнтів та біженців, сказав Йостен. Це ще один спосіб випробувати солідарність ЄС.