Серед потенційних нових комісарів уперше жінок майже стільки само, скільки чоловіків, а також приблизно однакова кількість центристів, лібералів та соціал-демократів. Нова очільниця Європейської комісії не відхилила жодної кандидатури, запропонованої національними делегаціями. Прізвища 26 кандидатів у комісари оприлюднено, проте не факт, що всі вони будуть затверджені, як того вимагає процедура, на першій сесії Європарламенту. Заперечення можуть викликати щонайменше дві кандидатури: француженка Сільві Ґуляр і поляк Януш Войцеховський. Обоє через незавершені розслідування щодо створення фіктивних робочих місць, паралельних із перебуванням у Європейському парламенті оплачуваних контрактів, що могли б становити конфлікт інтересів, а також щодо недостатньо підтверджених витрат на відрядження помічників.
Кількість майбутніх комісарів майже відповідає складові держав — членів ЄС. Велика Британія, попри незавершену процедуру Brexit, свою пропозицію не подавала. Наступний етап — затвердження кандидатур у період від 30 вересня до 8 жовтня. Новий склад Єврокомісії почне працювати з 1 листопада.
Консультації щодо нових єврокомісарів тривали все літо. Урсула фон дер Ляєн — перша жінка на чолі Єврокомісії — взяла собі за мету встановити справжню гендерну рівність у керівному складі. Поєднати професійні якості та внутрішній політичний контекст кожної держави, не забуваючи про гендерний фактор, було непросто. Та компроміс знайдено. Складніше буде з відповідями на численні виклики, що стоять сьогодні перед Євросоюзом. Як подолати міграційну кризу? Пережити Brexit? Подолати потужні впливи популістських сил, які відверто підгодовує Кремль? Як пожвавити економічне зростання, зміцнити соціальну підтримку незахищених, сповільнити глобальне потепління? Що робити із сусідами Євросоюзу — південними та східними? Як будувати відносини зі Штатами?
Читайте також: Die Welt: Пазл із тисячею фрагментів для фон дер Ляєн
26 європейських комісарів муситимуть із листопада кожен запропонувати у своєму напрямі конкретні кроки. Враховуючи, що Європарламент не має механізму прямої дії, реалізувати нові проекти буде непросто. Водночас європейський виборець чекає змін. Праві — кращих умов для бізнесу та захисту національних культур, ліві — кращого соціального захисту, «зелені» — конкретних заходів на захист довкілля: саме цей напрям визначено пріоритетом нового складу Єврокомісії.
Проблематику клімату довірено нідерландському соціалістові Франсу Тіммермансу, який також пропонується на посаду виконавчого віце-президента. Тіммерманс не новачок у керівництві ЄК. Він був першим віце-президентом у команді Юнкера, де відповідав за дотримання стандартів правової держави. Соціал-демократи висували його кандидатом на посаду голови Єврокомісії. На попередній посаді він відзначився різкими промовами на адресу крайніх лівих популістських сил, що сподівалися «все поділити» та «позбутися багатих». Досвідчений дипломат із багаторічним стажем, колишній міністр закордонних справ Тіммерманс є дуже впливовим політиком і в Нідерландах, і в Брюсселі.
Ще одна потужна політична постать із команди Юнкера, яку запропоновано до складу нової Єврокомісії, — данська лібералка Марґрете Вестаґер. У попередній каденції вона вже була комісаром із питань конкуренції, у наступній запропонована на цю саму позицію, доповнену наглядом за цифровими технологіями. Вестаґер також має стати виконавчим віце-президентом. Вона очолювала список лібералів на виборах до Європарламенту. Запам’яталася європейцям пропозицією введення GAFA — спеціального оподаткування для інтернет-гігантів (GAFA — Google, Apple, Facebook та Amazon. — Ред.), а також затятою боротьбою з підприємствами — неплатниками податків. Саме з Вестаґер пов’язують виняткову стриманість Данії в питанні побудови газогону «Північний потік-2» і той факт, що Копенгаген досі не надав дозволу на прокладання труб у данських територіальних водах.
Ще одна помітна політична постать майбутньої Єврокомісії — француженка Сільві Ґуляр. Попри активні заперечення всередині країни через незавершені розслідування, Емманюель Макрон зупинив свій вибір саме на ній. Під час президентської кампанії Ґуляр була радницею майбутнього президента з питань Євросоюзу. Якщо депутати Європарламенту за неї проголосують, вона відповідатиме в новій Єврокомісії за оборону, промислову політику, цифровий ринок та дослідження космосу. «Йдеться про провідні економічні повноваження та вплив на формування стратегій», — прокоментував це призначення часопис Le Monde.
Українській дипломатії важливо звернути увагу на кілька постатей. Насамперед мова про майбутнього комісара з питань сусідства та розширення угорця Ласло Трочані. Колишній міністр юстиції Віктора Орбана
(2014–2019), фахівець із питань конституційного та європейського права, колишній посол у Бельгії, Люксембурзі та Франції. Цікаві до співпраці також естонка Кадрі Сімсон, комісар у питаннях енергетики, фінка Ютта Урпілайнен, відповідальна за міжнародне партнерство та сусідство, іспанець Жозеп Боррель, номінант на посаду Високого представника ЄС із закордонних справ і безпекової політики, неформальний «міністр закордонних справ ЄС».
Новацією цієї комісії стане те, що Урсула фон дер Ляєн уже реформувала інститут комісарів. Вона запровадила посади трьох виконавчих віце-президентів, ще трьом віце-президентам доручає нагляд за кількома галузями: Марґрете Вестаґер — за цифровими технологіями, Франсу Тіммермансу — за довкіллям, латвійцю Валдісу Домбровскісу — за економікою та соціальною політикою. Водночас Вестаґер залишається відповідальною за конкуренцію, Домбровскіс зберігає посаду комісара з питань фінансової стабільності, а Тіммерманс опікуватиметься переговорами з питань клімату.
Читайте також: Нерядова Урсула
Деякі нові назви посад у комісії дещо незвичні. Скажімо, комісар із питань захисту європейського способу життя. У попередньому складі комісії він називався інакше: комісар із питань міграції, внутрішніх справ та громадянства. На цю посаду планується колишній речник Єврокомісії Марґарітіс Шинас — представник Греції, яка найбільше потерпає від напливу мігрантів. «Європейський спосіб життя полягає в тому, щоб зуміти зачепитися за наші цінності, — пояснила на прес-конференції Урсула фон дер Ляєн. — Гідність кожної людини є однією з найбільших цінностей». Проте не всі новообрані депутати згодні зі змінами. «Це підморгування крайнім правим», — написав у своєму Twitter крайній лівий французький євродепутат Юнус Омар’є. Очільниця європейського офісу Amnesty International Ева Ґедді зазначила: «Пов’язати імміграцію з безпекою під обгорткою захисту європейського способу життя є тривожним знаком». А сам Марґарітіс Шинас так уявляє свою посаду: «Захищати наших громадян та кордони, осучаснити систему притулку й запропонувати краще майбутнє молоді».
Якщо Європарламент залишить пропозиції Урсули фон дер Ляєн без змін, нова очільниця Єврокомісії муситиме тримати баланс у прийнятті рішень, співпрацюючи з віце-президентами з інших політичних груп. Відбір кандидатів, крім гендерного, передбачив баланс політичного представництва. Цікаво, що переговори з Лондоном про Brexit доручено ірландцеві Філу Гоґану, який також виконуватиме функції комісара з питань торгівлі. Він був у команді Юнкера комісаром із сільського господарства. Йому також доручено укласти угоду про вільну торгівлю з Великою Британією після того, як вона вийде з ЄС.
Європейська преса зазначає, що п’ять кандидатів, запропонованих Урсулою фон дер Ляєн, можуть не пройти горнило Європейського парламенту. Мова про поляка Януша Войцеховського, француженку Сільві Ґуляр, угорця Ласло Трочані, румунку Ровану Плумб та естонку Кадрі Сімсон. Вирішальними стануть дебати та слухання під час першої сесії Європарламенту. «Кандидатам доведеться скласти своєрідний іспит депутатам, що триватиме від трьох до чотирьох годин кожен, щоб переконати їх у своїй компетентності та відповідності посаді, — пояснює Le Monde. — Після слухань депутати надішлють листи з оцінками виступів на ім’я керівників комісій». Далі долю кандидатів визначатимуть збори голів комісій та політичних груп.