Найчастіше до цього обговорювались логістичні аспекти української антарктичної станції «Академік Вернадський» та українських антарктичних експедицій взагалі. За словами директора, до цього ми були змушені орендувати іноземні судна, що вимагало значних коштів,а на ринку далеко не завжди була відповідна пропозиція.
Однак всі логістичні аспекти науковець називає другорядними за значенням: “В першу чергу треба акцентувати на тому, що судно, про яке йдеться, це британське судно RRS James Clark Ross, що ще минулого року вважалося флагманом британської антарктичної експедиції. За нашими мірками це абсолютно космічне судно і вони готові його продати”.
Криголам здатний долати лід товщиною до 4 метрів, а поверхня до 1 метру це його штатний режим роботи. Це не просто транспортний корабель, наголошує Євген Дикий, а спеціалізоване океанографічне судно, на якому 8 обладнаних лабораторій із можливістю брати на борт до 50 науковців. Також воно здатне забезпечувати підйом зразків грунту з глибин до 6 кілометрів.
“Це означає, що, мабуть, крім Маріанської западини і окремих найглибших точок планети, понад 90% дна світового океану стає нам доступним. Ми нарешті відриваємось від станції “Вернадський” і виходимо у відкритий океан з цілим плавучим інститутом. Це можливість відновити українську океанографічну науку, яка останні 20 років можна сказати, сушила весла на березі”, – розповів науковець.
Останній рейс українського науково-дослідного судна «Ернст Кренкель» відбувся ще у 2001-2002 роках. Придбання криголаму Євген Дикий називає унікальним “вікном можливостей”, щоб відновити українські океанографічні дослідницькі експедиції. “Ще тут треба розуміти, що світовий океан на рівні з космосом є тим простором, де очікується основний розвиток економіки у 21 столітті, – каже директор, – На суходолі вже все розвідано і освоєно”.
Це серйозна інвестиція і в морську геологію в напрямку пошуку корисних копалин, для чого судно теж прилаштоване, та в розвитку біологічних ресурсів, пояснює директор наукового центру. Криголам здатний працювати в будь-якій точці планети, зокрема британці використовували його і в Арктиці. “По мірі того як в Україні виникатимуть подібні задачі, ми так само матимемо таку можливість”, – відмітив Євген Дикий, – “Придбання судна по масштабу співставне із самою появою станції. Це такого рівня проєкт”.
За оцінкою фахівців з кораблебудування, а саме Миколаївського морського технічного університету, судно в його нинішньому стані здатне експлуатуватись ще 20-25 років. “Це фактично ціле покоління науковців, аспірантів та студентів, якому ми надаємо доступ до відкритого океану”, – резюмував директор НАНЦ.
Британська сторона знизила ціну від початкової і наразі судно готові продати за 5 млн доларів. Як пояснив Євген Дикий, у розпорядженні Кабміну йдеться про більшу суму, але справадодаткових витратах, які в неї закладені. Це також митний збір: “Ми за бюджетні кошти купуємо судно і в бюджет їх маємо повернути. Тобто з однієї кишені влади перекладаємо якусь частину грошей в іншу кишеню і будемо змушені сплатити при вартості судна в 5 мільйонів 1 млн 250 тис доларів за податки і збори”.
Ці кошти також закладені в постанові, ще передбачена ціна за транспортування судна із Британії і на вихід в першу експедицію до Антарктиди.
Директор НАНЦ сподівається, що судно вдасться привезти до Дня незалежності, а вихід в Антарктиду на ньому планують у листопаді-грудні цього року.