ЄС таки відокремить режим Януковича від українського суспільства?

Політика
13 Грудня 2012, 11:30

10 грудня Рада ЄС своїм рішенням підтвердила готовність підписати із Україною Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі ще до саміту Східного партнерства, який має відбутися в листопаді 2013 року у Вільнюсі. А вже наступного дня під час розмови із Миколою Азаровим Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової полiтики Кетрiн Ештон повідомила про готовність провести саміт Україна – ЄС на початку 2013-го.

Умовою підписання Угоди про асоціацію у рішенні Ради ЄС названо лише «відчутний прогрес» у трьох названих раніше сферах, зокрема вказувалося на «вибіркове правосуддя», внаслідок якого було ув’язнено Юлію Тимошенко та інших опозиціонерів. У цьому випадку Рада ЄС очікує «якнайшвидшого виконання всіх рішень Європейського суду з прав людини, а також рекомендацій Ради Європи щодо умов утримання ув’язнених та медичної допомоги, яка їм надається». Як бачимо, зміст сформульований так, щоби була можливість заявити про досягнення «прогресу» навіть без звільнення політв’язнів. Решта вимог стосуються здійснення реформ у різних напрямах, вдати досягнення прогресу в яких режиму Януковича не буде важко. Водночас у ЄС з’явилися дві нові, цілком конкретні, вимоги щодо відмови українського уряду від запровадження протекціоністських заходів, зокрема запровадження утилізаційного збору, тобто фактично прихованого мита на імпортні авто, і спроб переглянути розміри мита на понад 370 товарів у межах СОТ. Вочевидь, останні дві вимоги, які зачіпають інтереси європейського бізнесу, так само можуть стати об’єктом торгу з Києвом у процесі підписання Угоди про асоціацію.

Дебати з приводу того, чи варто підписувати Угоду в разі невиконання режимом Януковича всіх попередніх умов, зокрема щодо звільнення політв’язнів, перекинулися і до Європарламенту, який 13 грудня голосував за резолюцію з українського питання. На час підписання номера до друку рішення ще не було схвалено, однак, за інформацією кореспондента Тижня, в Європарламенті не виключають, що навіть коли українська влада не виконає всіх вимог, їй дадуть черговий «кредит довіри» і почнуть готуватися до можливого підписання Угоди про асоціацію та ЗВТ. Зокрема, представник комітету із закордонних справ Європарламенту британський депутат Чарльз Таннок повідомив Тиждень, що вимога звільнення Тимошенко та Луценка не знімається, проте не буде більше ультиматумом: «Я не вважаю, що ми стримуватимемо підписання документів, вимагаючи звільнення».

Реагуючи на пом’якшення позиції ЄС, Віктор Янукович привітав цей «довгоочiкуваний крок, на який ми чекали» і «який, безумовно, надасть нового iмпульсу в питаннях європейської iнтеграцiї» з Азії, візитами до якої змушений був обмежитися в умовах ізоляції з боку Заходу та значною мірою Росії. 18 грудня нібито може відбутися його візит до Москви, однак російський посол в Україні Міхаіл Зурабов уже доволі різко вказав, що у Кремлі Януковича згодні бачити, лише якщо він дозріє для підписання потрібних російській стороні документів, «зокрема і в енергетичній сфері» (але не тільки).

У цьому контексті пом’якшення позиції ЄС справляє враження дуже вчасного кроку, адже останнім часом частина експертів дедалі більше вела мову про можливість активізації євразійського вектора інтеграції Києва з огляду на складну економічну ситуацію в Україні. Зміна ж тональності з боку ЄС дає Януковичу сподівання на можливість подальшого балансування, а отже, може втримати його від різких кроків. Навіть якщо індивідуального підписання Угоди не відбудеться до осіннього саміту Східного партнерства через недостатньо переконливий «прогрес», то під час нього документ можуть підписати з Україною у межах групи країн Східного партнерства. До речі, на цей час заплановано підписання аналогічної угоди не лише з Грузією та Молдовою, які наразі є на передовій європейської інтеграції серед країн групи, а й із авторитарною Вірменією, котра останнім часом також перебуває під посиленим пресингом Кремля щодо необхідності вступу до Митного союзу. У такому випадку стане очевидним, що мета такого кроку ЄС – утримати цю групу пострадянських країн від реінтеграції до реставраційних проектів Путіна на теренах СРСР.