У цьому конфіденційному проекті комісар ЄС з енергетики Гюнтер Еттінгер називає «ядерну енергетику» важливим фактором розвитку енергетичного ринку ЄС. У документі йдеться, що атомна енергія є наразі найбільшим постачальником вільної від вуглекислого газу та «дружньої» для клімату енергії за відносно низьких витрат.
Таким чином, Еттінгер наголошує, що навіть після аварії на Фукусімі, ЄС бачить довгострокову перспективу в розвитку ядерної енергетики. Разом з тим, документ, хоч і згадує про критиків ядерної енергії в ЄС, проте, передбачає, що протиріччя можна буде подолати. «Нове покоління ядерних технологій могло б допомогти врегулювати проблему відходів та безпеки на АЕС», – йдеться в документі.
Документ передбачає побудову до 40 нових атомних електростанцій до 2030 року.
Експерти вважають, що такі плани енергетичного відомства ЄС наштовхнуться на жорстку критику з боку країн, які прийняли рішення поступово відмовитись від атомної енергії після катастрофи на Фукусімі. Так, зокрема, Німеччина планує закрити свою останню АЕС до 2022 року.
Водночас, як нещодавно повідомлялось, попередній звіт Єврокомісії про виконання «стрес-тестів» на АЕС країн-членів Союзу свідчить про те, що країни надають обмежену інформацію про стан їх АЕС. Так, Єврокомісія зазначила, що до цього часу ні один з експертів не визначив необхідність вжити термінові заходи на АЕС їх країн, в той час як усі надали «обмежену» або «дуже обмежену» інформацію. Зокрема, матеріали, надані ЄС державами-членами до цього часу, є різними за форматом, змістом та деталями. Так, якщо Словенія надала 167-сторінковий документ, то Чеська Республіка – документ всього на 7 сторінок, в компетентність якого чиновники ЄС не вірять.