Нові санкції ЄС проти режиму Білорусі будуть оголошені вже найближчим часом, при цьому країни-члени залишаються єдиними у підтримці громадянського суспільства країни та її демократичного майбутнього. Про це заявив президент Європейської ради Шарль Мішель.
Європейський союз має намір ухвалити пʼятий пакет санкцій проти влади Білорусі, який додасть 17 осіб і 12 організацій до списку відповідальних, як вважають у Брюсселі, за доправлення і утримання тисяч мігрантів на кордоні з Польщею та Литвою.
До списку, входять національний білоруський авіаперевізник "Белавіа" та туристичні компанії, які в Євросоюзі вважають причетними в організації перевезення мігрантів переважно з Близького Сходу до кордону східного флангу блоку.
Крім того, до списку додано кілька суддів та прокурорів, які, як вважається, допомагали режиму авторитарного правителя Аляксандра Лукашенки розправитися з протестувальниками після суперечливих виборів у серпні 2020 року.
Новим пакетом санкцій ЄС "відповідає" Лукашенці на ведення "гібридної війни" проти ЄС за допомогою мігрантів. Польща, Латвія та Литва встановили паркани та розгорнули тисячі прикордонників, солдатів і поліції, щоб захистити кордон, де розташувалися тисячі мігрантів. За даними організацій допомоги, за останні місяці загинули щонайменше 11 мігрантів.
Читайте також: Україна-Білорусь. Після дружби
Раніше Євросоюз вже ввів чотири пакети персональних санкцій – за фальсифікацію президентських виборів в Білорусі 9 серпня 2020 року і за наступні придушення протестів. Тиждень зібрав інформацію про усі пакети санкцій, які були або будуть запроваджені проти влади Білорусі.
За що санкції проти Лукашенки ввели вперше
Лукашенка та його найближче оточення живуть в елітному селищі Дрозди в межах Мінська. Це селище не завжди було місцем проживання білоруської влади. До 1998 року в Дроздах розташовувалися резиденції послів іноземних держав. Проте у квітні того самого року дипломатам запропонували покинути вже оплачене житло під приводом капітального ремонту селища, зокрема, каналізації та водопроводу. Виїхати з території комплексу потрібно було до 10 червня.
Читайте також: Україна-Білорусь. Геополітика чи економіка
Посли відмовилися покидати Дрозди й заявили, що рішення білоруської влади суперечить Віденській конвенції, згідно з якою житло дипломатів і територія посольств є недоторканними. Посол США Деніел Спекгард заявив тоді, що в реконструкцію його резиденції вкладено $800 тис., і зазначив, що за весь час проживання в Дроздах у нього ніколи не було проблем ні з водопроводом, ані з каналізацією.
Наступного дня в резиденціях дипломатів відключили електрику, воду й телефонний зв’язок. А коли посли поверталися з зустрічі в білоруському МЗС, то виявили біля воріт житлового комплексу екскаватор і велику канаву, що перекривала дорогу. Дипломатам видали тимчасові посвідчення особи для в’їзду в їхні резиденції, а щоб привести когось у гості, пройти від одного будинку до іншого чи зустрітися з колегами, вони мали просити про спеціальний дозвіл у служби безпеки Лукашенки.
18 червня 1998 року Лукашенка оголосив Дрозди власністю уряду. Комплекс закрили на ремонт. Через чотири дні посли 22-х країн покинули Білорусь.
Переговори про повернення дипломатів тривали кілька місяців. Більшість із них повернулася в 1999 році. Усі представники іноземних місій розмістилися в нових резиденціях, а у Дроздах Лукашенка довгий час жив сам. Після скандалу керівник Білорусі потрапив під перші в житті санкції — наслідком протистояння в Дроздах стала заборона для 130 білоруських чиновників, зокрема й самого Лукашенки, в’їзду до США й країн Євросоюзу. Але протрималися ці санкції недовго — до врегулювання конфлікту.
Перший пакет санкцій
1 жовтня 2020 у зв'язку з порушенням прав людини та фальсифікаціями на президентських виборах у Білорусі був оприлюднений список санкцій білоруських чиновників, які потрапили під обмежувальні заходи ЄС.
До списку потрапили 44 особи, серед них:
- міністр внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв,
- перший заступник міністра Геннадій Казакевич,
- заступники міністра Олександр Барсуков, Сергій Хоменко, Юрій Назаренко (також командир Внутрішніх військ).
- заступник командувача Внутрішніми військами Хазалбек Атабеков,
- командир СОБР Олександр Биков,
- начальник Департаменту охорони Олександр Шепелев,
- командир мінського ЗМОПу Дмитро Балаба, начальник ГУВС Мінміськвиконкому Іван Кубрак.
- представники керівництва Московського РУВС столиці та УВС Гомельського облвиконкому,
- начальник УВС Брестського облвиконкому,
- командири ОМОНу Вітебська, Гомеля та Бреста,
- начальник Департаменту виконання покарань МВС Білорусі та начальник ІТТ на Окрестина.
- секретар Ради безпеки Білорусі та колишній голова КДБ Валерій Вакульчик,
- всі чинні заступники голови КДБ,
- колишній генеральний прокурор Олександр Конюк.
- всі члени ЦВК на чолі з її головою Лідією Ермошиной.
Однак уряд Великобританії запровадив санкції проти Лукашенки і його оточення. Британські санкції означали арешт рахунків Лукашенка і заборону на в'їзд до країни. Також під санкції потрапили старший син Лукашенка Віктор, міністр внутрішніх справ Білорусі і п'ять інших високопоставлених представників білоруської влади. Аналогічне рішення було схвалене урядом Канади.
Другий пакет санкцій
Другий пакет санкцій, який включав Олександра Лукашенка та 14 офіційних осіб, був застосований 6 листопада 2020 року.
Відповідно до рішення Європейської ради на посаді радника президента з національної безпеки і члена Ради безпеки, а також займаючи неформальну керівну посаду над силами безпеки Білорусії, Лукашенка "несе відповідальність за кампанію репресій і залякування, що проводиться державним апаратом в світлі президентських виборів 2020 року, в зокрема з довільними арештами і жорстоким поводженням, включаючи тортури мирних демонстрантів, а також із залякуванням і насильством щодо журналістів ".
20 листопада того ж року до пакету санкцій ЄС приєдналися Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Північна Македонія, Чорногорія та Україна.
Третій пакет санкцій
Рада ЄС ухвалила у зв’язку із ситуацією в Білорусі та жорстокими репресіями режиму Лукашенки проти власного народу 17 грудня 2020 року.
"У відповідь на жорстокість білоруської влади та на підтримку демократичних прав народу Білорусі, Рада ЄС сьогодні вирішила ухвалити 36 додаткових об’єктів для санкцій. Ці санкції спрямовані проти посадовців високого рівня, які є відповідальними за продовження насильства, репресій, та залякування учасників мирних демонстрацій, серед іншого – лідерів опозиції та журналістів. Санкції також стосуються економічних акторів, представників великого бізнесу та компаній, які отримують вигоду або підтримують режим Олександра Лукашенка" – йдеться у документі ЄС.
Це рішення мало надіслати потужне послання політичним фігурам та економічним акторам про те, що підтримка режиму буде для них дорого коштувати.
Обмежувальні заходи включають заборону на подорожі та заморожування активів. Заборона на подорожі стосується на тих, хто включений до санкційного списку. Їм заборонено в’їзд або транзит через територію ЄС, з одночасним заморожуванням активів або економічних ресурсів цих осіб. На додаток, громадянам ЄС і європейським компаніям заборонено надавати будь-які фонди у розпорядження осіб, що включені до санкційного списку.
В третій пакет санкцій входило 88 осіб та 7 установ.
Четвертий пакет санкцій
Після запровадження трьох пакети персональних санкцій за фальсифікацію президентських виборів у Білорусі 9 серпня 2020 року та за репресії проти протестувальників з боку ЄС настала вичікувальна пауза. І четвертий пакет Рада ЄС затвердила лише 21 червня 2021 року.
Цей пакет практично подвоїв санкційний список. Якщо до цього в ньому були 88 фізичних і сім юридичних осіб, то тепер до них додалися ще 78 прізвищ і вісім компаній і підприємств. Своє рішення Рада ЄС обґрунтувала "ескалацією серйозних порушень прав людини в Білорусі та насильницьких репресій проти громадянського суспільства, демократичної опозиції та журналістів, а також осіб, які належать до національних меншин".
В обмежувальному списку стало більше представників сім'ї Лукашенки. Крім нього самого та його старшого сина Віктора, під санкціями тепер опинилися другий син Дмитро та дружина Віктора Лілія. Більшу ж частину списку склали силовики, військові та судді: від міністра оборони Віктора Хреніна та голови слідчого комітету Дмитра Гору до суддів суду Фрунзенського району Мінська Наталії Бугук або Марії Єрохіної.
Розширилася й економічна частина списку. До переліку потрапили вже гіганти білоруської промисловості: "Мінський автомобільний завод" (МАЗ) і "Білоруський автомобільний завод" (БелАЗ).
Читайте також: Світові ЗМІ про ситуацію на польсько-білоруському кордоні: між «впустіть їх нарешті» і «гібридною атакою»
Потрапили під санкції і підприємці. Серед них росіянин Михайло Гуцерієв, який веде в Білорусі бізнес у калійному та нафтовому секторах. А також Олександр Шатров, голова ІТ-компанії "Сінезис", котра надає владі Білорусі платформу для відеоспостереження з використанням технології розпізнавання облич. Усі ці компанії та бізнесмени не зможуть отримувати кошти з ЄС, а їхні активи у Євросоюзі будуть заморожені. Крім того, фізособам заборонено в'їзд до країн ЄС.
Того ж дня до санкцій Євросоюзу приєдналися США з Великобританією та Канадою. Вашингтон запровадив санкції проти 16 осіб і п'яти організацій. Це, зокрема, прессекретарка Лукашенка Наталія Ейсмонт, а також КДБ і внутрішні війська МВС Білорусі. Лондон додав до санкційного списку сім людей і одну організацію, а Оттава – 17 фізичних і п'ять юридичних осіб.
Можливий п'ятий пакет санкцій
За повідомленням Радіо Свобода, їхня редакція отримала копію переліку осіб та організації, на які накладуть санкції вже найближчим часом. У переліку 17 осіб і 12 організацій. Позиція ЄС – вони відповідальні за доправлення і утримання тисяч мігрантів на кордоні з Польщею та Литвою.
До списку входять національний білоруський авіаперевізник «Белавіа» та туристичні компанії, які в Євросоюзі вважають причетними до організації перевезення мігрантів переважно з Близького Сходу.
Крім того, до списку додано кілька суддів та прокурорів, які нібито допомагали режиму Лукашенки розправитися з протестувальниками після протестів у країні, спричинених фальсифікацією виборів 2020-го. Санкції можуть запровадити уже 1 грудня.
Реакція Білорусі
У відповідь на четвертий пакет санкцій Міністерство закордонних справ Білорусі заявило, що країна призупиняє свою участь у Східному партнерстві, зовнішньополітичній ініціативі Європейського Союзу, яка поширюється на шість східноєвропейських сусідів ЄС – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Також Білорусь вирішила призупинити дію угоди про реадмісію з Євросоюзом і попередила, що це "негативно відобразиться на взаємодії з Євросоюзом у сфері боротьби з нелегальною міграцією та організованою злочинністю". Фактично Білорусь відмовилася приймати назад мігрантів, які перейшли кордон ЄС зі сторони Білорусі.
Білорусь також вирішила відкликати свого посла з Брюсселя "для консультацій", керівнику представництва ЄС в Білорусі Дірку Шубелю запропонували зробити те саме.
Окрім того, країна заборонила в'їзд на свою територію представникам європейських структур та осіб з Євросоюзу, які сприяли введенню санкцій.
Водночас головна відповідь Лукашенки – "гібридна". Після четвертого пакету санкцій розпочалася міграційна криза на кордоні з ЄС. У переддень запровадження п'ятого пакета Лукашенка пообіцяв відвідати Крим і таким чином підтвердити своє визнання півострова російським.