Вторгнення Росії в Україну допомагає перетворити ЄС із суто економічної та регуляторної сили на таку, що має певні «військові зуби», йдеться на шпальтах видання Politico. Війна стала для блоку «великим тривожним дзвінком», сказав генерал у відставці та колишній міністр оборони Нідерландів Том Міддендорп.
Основою зусиль ЄС з надання військової допомоги Україні є позабюджетний Європейський фонд миру (EPF), який нараховує €1 млрд для часткової компенсації країнам-членам за боєприпаси та ракети, надіслані Києву з їхніх запасів, і ще €1 млрд для спільної закупівлі країнами ЄС боєприпасів. У травні Союз відправив Україні 220 тис. боєприпасів та 1,3 тис. ракет, заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель, підкресливши, що план виконується.
EPF створили 2021 року з орієнтацією переважно на Африку, але з 24 лютого 2022 року він спрямований насамперед на Україну. Фонд використовується не лише для боєприпасів і ракет, але й для всієї військової техніки, яку надає ЄС, включно з танками.
Читайте також: Не на зараз, а на потім. Як саме військова промисловість США перебудовується через війну в Україні
Попри це, ЄС є мирним проєктом, тож оборонні зусилля можуть не відповідати можливостям. Бюджет блоку не можна використати на військові операції, саме тому EPF є позабюджетним, зазначають у Politico.
У квітні Європейська комісія запропонувала Акт на підтримку виробництва боєприпасів (ASAP), аби змусити європейські заводи з виробництва снарядів збільшити виробництво озброєнь — за умови співфінансування близько €500 млн з боку національних урядів ЄС та інших джерел.
«Частина фінансування може надійти з фондів згуртованості та відновлення після пандемії. Хоча це дуже схоже на витрачання бюджетних коштів на військові потреби, голова Єврокомісії з питань промисловості Тьєррі Бретон виправдав це, назвавши ASAP способом “підтримати нашу промислову базу”. Європейський парламент підтримав цей аргумент на початку цього місяця», — пише видання.
Попри всі спроби, скептики побоюються, що цього досі замало, аби змінити баланс сил в Україні. При цьому загальний внесок EPF для України становить €5,6 млрд. ЄС почав серйозніше розглядати свою роль в обороні з 2017 року, коли започаткував Постійне структуроване співробітництво (PESCO) — пакт про військову співпрацю, який включає 68 проєктів, від морських і повітряних систем до кібернетики та космосу.
«Військові амбіції блоку з’явилися в той час, коли Велика Британія, рішучий противник оборонної інтеграції ЄС, покидала блок після Brexit. З Дональдом Трампом на посаді президента США з’явилися побоювання щодо виходу США з НАТО і Європи. А потім була незаконна анексія Криму Росією у 2014 році та війна на сході України, яка змінила уявлення про потенційні загрози, що стоять перед ЄС. Утім, це все ще Європейський Союз, тому будь-який військовий поштовх є питанням грошей, а не зусиль зі створення спільної європейської армії. Військова сила залишається під контролем національних столиць і координується через НАТО», — зазначається у тексті Politico.
Реакція ЄС на війну в Україні «все ще є дуже маленьким кроком на шляху розвитку кращих європейських військових можливостей, але це гігантський стрибок для ЄС», — сказав колишній помічник генерального секретаря НАТО Антоніо Міссіролі.
Перешкоди досі великі, адже блок мав би розробити спільну зовнішню політику. Однак тут необхідна національна одностайність, а країни-члени нерідко мають різне уявлення про свою роль у протистоянні Росії та України.