«З початку фінансової кризи 2008 року інвестори і компанії переважно зосередили свою увагу на розвинених світових ринках. Але з покращенням ситуації у США і Європі в 2013 році джерелом найбільш бентежних ризиків знову стануть країни з перехідною економікою. Ці країни менш стабільні, ніж держави з розвиненим ринком, а окремі уряди цих держав скористалися періодом, коли ціни на сировину були високими та вигодами від попередніх реформ, щоб не робити складний вибір для досягнення нового рівня економічного та політичного розвитку», – пише Бреммер.
На думку Бреммера, успіх держав залежатиме від здатності їх лідерів вдаватися до непопулярних заходів. І у зв’язку з цим експерт поділив країни з перехідними економіками на три групи.
До першої категорії він відніс країни, які 2013 року будуть найбільш успішними, ввійшла Мексика з новим президентом Енріке Пенья Ньєто, котрий прагне просувати структурні економічні зміни; Туреччина, яка в останні роки продемонструвала стабільний ріст; Південна Корея, яка показала здатність до диверсифікації торгівлі і уклала угоди про вільну торгівлю з США, ЄС та АСЕАН.
Другу групу країн з більш нестабільними ринками склали Індія, де майбутні вибори скоріш за все паралізують реформи, Індонезія, де реформи також блокує президент Сусіло Бамбанг Юдхойоно, Таїланд, котрий страждає від триваючої ворожнечі між елітами; Південна Африка, де зростає тиск та впливовість популістів та Китай, де геополітичне суперництво може послабити інтерес іноземних компаній та інвесторів до країни.
Третя ж група країн – це країни де ризики будуть настільки високими, що затьмарять можливі прибутки. До них належать Росія, Пакистан, Венесуела та Аргентина.
«Президент Росії Владімір Путін зберігає сильний контроль над державою, але втратив значну підтримку від верхнього і середнього класу росіян, особливо у великих містах. Як наслідок опора на підтримку консервативних росіян та економічної еліти швидше за все зменшать його готовність вдатися до необхідних реформ. Відносини з Європою і США викликають все більшу стурбованість», – пише Бреммер.
У свою чергу у Пакистані через нестабільний період виборів політичні ризики можуть досягти критичного рівня. У Венесуелі відновлення економіки може загальмуватись через триваючу хворобу президента Уго Чавеса, а в Аргентині на заваді реформам стане значний тиск популістів.