Унаслідок побоїща на стадіоні в Порт-Саїді 74 мертвих. Велелюдні протести знову заповнюють площу Тахрір і територію довкола Міністерства внутрішніх справ. Банда озброєних бедуїнів викрала двох американських туристів на Синайському півострові. За рік після революції, яка змусила президента Мубарака піти у відставку і вселила світлі надії на перехід до свободи та демократії в арабському світі, вулицями Каїру ширяться агресія і лиховісні передчуття.
Читайте також: Хто стоїть за футбольними погромами у Єгипті
ЗАВИЩЕНІ ОЧІКУВАННЯ
На тлі дедалі більшого хаосу і політичної нестабільності розлючені юрби звинувачують військовий уряд у небажанні відступитися від влади, постійно влаштовують сутички на вулицях із поліцією, на яку сиплеться шквал образ, і ставлять під сумнів спроможність новообраного парламенту вирішити дедалі серйозніші проблеми Єгипту. Розчарування є цілком передбачуваним. Населення країни живе у злиднях, воно розлючене, зневірене і нетерпляче, має нереалістичні сподівання на те, що буде покладено край корупції, підвищенню цін та нужді, 40% людей перебувають за межею бідності. За останній рік умови не лише не поліпшилися, а значно погіршилися. Ціни збільшилися, зарплати впали, робочі місця зникли. Рівень зростання єгипетської економіки знизився з 5% до 1%. Обсяг прямих іноземних інвестицій катастрофічно зменшився з $6,4 млрд 2010-го до $500 млн торік. Валютні запаси – з $36 млрд до $10 млрд. Тепер Єгипет на порозі фінансової кризи, маючи бюджетний дефіцит 10% ВВП.
Та найбільше непокоїть те, що країна стрімко втрачає потік туристів, із якого живуть чимало дрібних торгівців і підприємців. Тільки пляжі на узбережжі Червоного моря здавалися захищеними від лиха, що охопило решту країни. Наприклад, у Шарм-ель-Шейху кількість приїжджих не зменшувалася. Але викрадення двох американців, що поверталися до міста після екскурсії, та нещодавнє вбивство французького туриста під час перестрілки бандитів із поліцією не минуть безслідно.
Читайте також: У Єгипті ісламісти беруть владу у свої руки
ВОЄННИЙ ПЕРЕВОРОТ?
Єгипет стає підозріливим до всього: восьмимільйонної громади християн-коптів, відродження руху радикальних ісламістів, уряду і Заходу. Добра не віщує й те, що в порт-саїдському побоїщі звинувачують численних ініціаторів, що таємно працюють на військову владу і є призвідцями конфліктів. Прихильники теорій змов, яких в арабському світі чимало, припускають, що таємні агенти навмисне створювали ситуації, які закінчувалися актами насилля, щоб дати уряду підстави повторно запровадити надзвичайний стан і придушити щоденні антиурядові виступи. Пересічні єгиптяни, попри свою зневагу до поліції, тепер звинувачують її в тому, що вона недостатньо активно бореться з хвилею злочинності, яка активізувалася останнім часом, а це пограбування банків, напади на людей і вуличні злочини, що за Мубарака були рідкістю.
Відповідальність за всі ці негаразди лежить на вже немолодих, але сановних плечах фельдмаршала Мухаммеда Тантаві, голови правлячої Військової ради. Небагатослівність і брак лідерських якостей переконують багатьох у тому, що єдиною його метою є утримання найвищої влади військовими за будь-якого уряду. Тепер єгиптяни хочуть знати, коли він передасть її «Братам-мусульманам», що виступили на виборах найбільшою партією і нині є основними претендентами на те, щоб очолити новий уряд.
Однак наразі невідомо, хто є провідниками «Братів», якою буде їхня політика і чи сформують вони коаліцію з радикальнішою салафістською партією «Аль-Нур», котра набрала близько чверті голосів і виступає як різко фундаменталістська та ісламістська. Як майбутній уряд під проводом «Братів» збирається вирішувати економічні проблеми Єгипту? Чи розпочне він пуританську програму глибшої ісламізації країни, щоб відвернути увагу населення від щоденних матеріальних труднощів? І чи керуватиметься жорсткою антизахідною, антиамериканською та антиізраїльською ідеологією? Якщо так, це може призвести до припинення щедрого потоку допомоги, яку Єгипет отримує від США, та підтримки Саудівської Аравії.
Читайте також: Ісламісти всіх мастей, на передову!
КЛАСИКА ЖАНРУ
Схоже, революція в Єгипті йде класичним шляхом, що супроводжується типовими політичними проблемами. На зміну початковій ейфорії приходить нетерпіння, а потім розчарування тим, що ранні надії не справджуються. До влади приходять нові правителі, обіцяючи свободи, але згодом швидко стикаються зі спротивом, придушують протести та врешті-решт забувають обіцянки, дані раніше, і скочуються до диктатури, жорстокішої за своїх попередників.
Що ж тепер робити Заходу та решті світу, щоб запобігти падінню революції в Єгипті до нової диктатури? Багато тамтешніх лібералів, студентів і жіночих організацій вже занепокоєні нинішнім розвитком подій. Але вони не хочуть втручання Європи: через значну підтримку, яку Америка надавала колишньому режиму Мубарака, навіть ліберали почали сильно сумніватися в тому, якими мотивами насправді керується Захід. Тому Вашингтон публічно не коментує ситуації в Єгипті, однак у кулуарах наполягає на тому, щоб військові поквапилися з переходом до демократії. Європейські уряди не зменшують обсягів допомоги і торгівлі з цією країною, але приватні інвестори стали обережними. Понад усе зовнішній світ остерігається прикладу Ірану. Якщо ісламісти й собі погодяться на таку радикальну й антизахідну політику, яку колись провадив Хомейні після падіння шахського режиму, Єгипет може змінитися з основного стовпа стабільності та передбачуваності в регіоні на нову загрозу миру на Близькому Сході. За розвитком подій з пересторогою стежить, зокрема, Ізраїль.
Читайте також: Єгипет проти Ізраїлю: що далі?