У щорічний рейтинг кращих університетів світу World University Rankings 2022 від журнал Times Higher Education потрапило 10 українських ВНЗ. Перше місце серед них зайняв Сумський державний університет – 501-600 місце в загальному рейтингу. При цьому, Львівський національний університет імені Івана Франка та Київський національний університет імені Тараса Шевченка посіли 1201+ місце.
Незважаючи на більшу впізнаваність львівського та київського університетів, сумський дійсно є одним із передових закладів вищої освіти в Україні і цілком закономірно займає вищу сходинку, розповів Тижню, Єгор Стадний, ексзаступник міністра освіти і науки України:
“Сумський університет працює над рейтингами вже мабуть десяток років на відміну від більшості українських вишів. Він першим в Україні взагалі почав звертати увагу на міжнародні рейтинги і це не має нікого дивувати – він один із найпотужніших. Там дуже сильна наукова частина. Завдяки зусиллям його попереднього ректора пана Васильєва, університет не просто здійснював дослідження, які фінансує держава – він заробляв на комерційних дослідженнях”, – коментує Єгор Стадний.
За його словами, до університету звертались підприємці із замовленнями на наукові дослідження, незважаючи на те, що широкий загал традиційно не звертав на виш уваги. Також у Сумському державному університеті розвинена мережа дистанційної освіти, яка почала активно функціонувати ще задовго до коронавірусної кризи. Також у виші розробляють технолої доповненої реальності, які використовують у навчальному процесі.
“В СумДУ не просто пропонували курси на одній з платформ – вони мають власну платформу та мережу екзаменаційних центрів – коли слухаєш курси дистанційно, але тести складаєш очно. Вже не кажу про те, що Сумський університет першим в Україні почав пропонувати відкриті масові онлайн-курси. Всі чули про “Прометеус”, але саме Сумський був першим, де розробили свої курси і вони стали справді масовими. Їх слухали ще на етапі вступу абітурієнти і потім під час навчання ці курси могли перезараховували”, – пояснив ексзаступник.
Читайте також: Чому українська освіта не готує до потреб сучасного ринку праці
Фахівець також відмітив, що за його роботи в уряді змінили систему державного фінансування університетів і саме СумДУ став лідером по отриманому додатковому фінансуванню. Хоча й багатьох зазвичай дивує, чому Суми, а не, наприклад, Львів. Стандий додав, що все залежить від результатів роботи, цілей поставлених і введені механізмів для досягнення цілей.
Здивування викликає якраз таки усталений образ міст, в яких освіта за уявленнями людей краща, ніж це може бути насправді. “Люди часто ставляться до вибору університетів, орієнтуючись на імідж, а не на реальне вивчення ситуації, дослідження університету, знайомство з навчальними програмами, викладачами, з базами чи технологіями, які використовуються”, – каже Єгор Стадний. Проте, за його словами, це лише тимчасова проблема, адже імідж рано чи пізно все одно починає віддзеркалювати реальний стан речей чи то погіршуючись, чи покращуючись.
Спеціаліст також наголосив на суб’єктивності таких рейтингів. QS – ще одне глобальне дослідження найкращих вищих навчальних закладів світу. Його створили 2004 року разом із британським виданням Times Higher Education, яке й опублікувало вище зазначуваний рейтинг. З 2010 року єдине дослідження розділилось і тепер публікується як два окремих списки. У QS World University Rankings 2022 Сумський державний університет займає нижчу позицію – 701-750 в загальному рейтингу. При цьому, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна є першим серед українських вишів (511-520 місце). Натомість за розрахунками Times Higher Education він посів дев’яту передостанню сходинку (1201+).
При цьому, критерії оцінювання дуже подібні – в обох дослідженнях наукометричні дані залежать від кількості цитувань, наукових статей, опитування роботодавців та інших університетів. Рейтинг ґрунтується на 13 показниках ефективності. Вони вимірюють результати діяльності установи у чотирьох сферах: викладання, дослідження, передача знань та міжнародні перспективи.
Ексзаступник міністра освіти і науки додав: “Я загалом негативно ставлюся до оцінювання університетів без уваги до умов, у яких вони функціонують. Українські виші працюють у консервативних умовах – це треба визнати. І вони консервативніші, ніж у наших найближчих західних сусідів. Вже не кажучи про країни західної Європи, США чи Канади”.
Якщо взяти до уваги матеріально-технічну базу, відсутність значного фінансування, брак якісного менеджменту, реальний стан речей не здаватиметься таким поганим. Потрібно фундаментально змінити декілька речей, на думку Єгора Стадного, і це, “в першу чергу – вкласти ресурси для зміни управлінських процесів. Вони мають стати сучаснішими, особливо фінансовий менеджмент. Це у купі і питання фінансової автономії, і самого фінансового менеджменту управлінців на місцях. Відповідно, з часом ми побачимо набагато кращі позиції і наші університети стануть нарощувати ресурси”.