Телеканали часто надсилають пресрелізи, в яких хизуються своїми рейтингами. Відповідь на стандартне запитання «в кого більший» підвищує кількість реклами та її ціну. Є кілька методів маркетингових досліджень, на основі яких вимірюють показники популярності того чи іншого телеканалу. Це може бути контент-аналіз за допомогою анкет, телефонні опитування тощо. Найпопулярніші в нашій країні – дослідження за допомогою панелі, або, як її ще називають, – піплметрія (від англ. people – люди).
УСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЧАСУ ТА АУДИТОРІЇ
Загальні рейтинги та частки телеканалів розраховують за допомогою відповідних показників окремих передач.
Рейтинги програми мають сенс виключно в контексті – порівняно, наприклад, із середніми показниками каналу в цей самий час в інші дні. Само собою число рейтингу чи частки, яким би великим воно не було, без даних про аудиторію, панель або без зіставлення з іншими параметрами майже нічого не означає.
Наприклад, частка передачі розміром 50% о четвертій годині ночі, і ті самі 50% о дев’ятій годині вечора – дві великі різниці.
У першому випадку для групи, де є сто телевізорів, це може бути один телеприймач з двох, що працюють у цей час. У другому – 50 із 100.
[889]
РЕЙТИНГИ
Панель – це группа людей, яка за вссоїми характеристиками повинна відтворити уподобання всіх телеглядачів країни. Для цього її учасників обирають так, щоб статистичні дані групи співпадали зі статистичними характеристиками всього суспільства , наприклад, у цій групі має бути стільки ж (у відсотках) пенсіонерів, жінок, чоловіків і дітей, як і по всій країні.
Панель, учасники якої живуть у містах, де більше 50 тис. мешканців, називається «50 тисяч+». Відповідно, панель з жителями пунктів, де кількість населення менше 50 тис. – «50 тисяч -». В Україні остання з’явилася лише в цьому році. Серед учасників панелі можуть розрізняти цільові групи або аудиторії за віком, наприклад, «4+» – це всі телеглядачі, старші 4 років. А «14-49» – телеглядачі віком, від 14 до 49 років, «комерційна аудиторія».
На телевізор та відеомагнітофон кожної родини, яка погоджується «піти в панель», встановлюють спеціальні лічильники (піплметри), які фіксують електронним способом номер каналу, факт і тривалість перегляду тієї чи іншої телепередачі.
Лічильник оснащений модемом, за допомогою якого передається інформація на головний комп’ютер рейтингової служби (сервер). Щоночі комп’ютер отримує від піплметрів інформацію про телеперегляд кожного члена сім’ї й підраховує загальну картину.
На основі всієї статистики центральний комп’ютер розраховує головні показники тієї чи іншої телепередачі для кожної панелі та цільової аудиторії.
Рейтинг і частка – у чому різниця
Рейтинг передачі: відсоток глядачів у групі, які дивилися концертну програму, від загальної кількості глядачів у цій групі.
Приклад розрахунку рейтингу. Для спрощення будемо рахувати не людей, а телевізори. З малюнка видно, що всього телевізорів у нашій панелі 15. передачу рожевого каналу дивляться по 9-м телевізорам. Передачу жовтого телеканалу по 3-м телевізорам. Ще три телевізори вимкнено. Отже, рейтинг рожевого каналу дорівнює 9/15 або 15%, а жовтого – 3/15 або 20%.
Рейтинг рожевого каналу – 60%
Рейтинг жовтого каналу – 20%
Частка аудиторії передачі: відсоток глядачів, які дивилися конкретну программу. Від кількості тих, які дивилися телевізор у цей час.
Приклад розрахунку частки аудиторії. Підрахунок ведеться для такої самої ситуації, що і на попередньому малюнку. Відмінність лише ц тому, що для розрахунку частки аудиторії використовують тільки працюючі телевізори. Всього таких 12. Телепередачу рожевого каналу дивляться по 9-м телевізорам. Передачу жовтого телеканалу – по 3-м телевізорам. Отже частка аудиторії для рожевого каналу дорівнює 9/12 або 75%, а жовтого – 3/12 або 25%.
Частка рожевого каналу – 75%
Частка жовтого каналу – 25%