Часто єдність сприймається як благо, а розділення — як щось недобре. Однак насправді це не зовсім правильно. Не всяка єдність на добро, не всяке розділення веде до зла.
Чи не був Радянський Союз єдиним, монолітним, зв’язаним волею партії та її вождів? Так, але та єдність була встановлена через мільйонні жертви, через поневолення і страх.
Чи не відділилася Україна від цієї імперії, таким чином поклавши край її існуванню? Так, бо лише незалежність нашої держави створює основу для свободи людини, дає можливість кожному вільно реалізувати свої здібності, будувати суспільство на засадах рівноправності.
Читайте також: Віднаходження церкви
Із цих кількох прикладів бачимо, що єдність не є самоціллю чи цінністю сама в собі. Вона важлива у світлі мети — як єдність «заради» чи «для». Єдність має бути для добра, а від зла ми повинні віддалятися, відкидаючи його і не бажаючи мати з ним нічого спільного.
Зло увійшло у світ через недовіру: змій у серцях наших прабатьків Адама та Єви посіяв сумнів у правдивості слів Божих. І ця недовіра роз’їдає та руйнує так само, як іржа нищить залізо.
Брак довіри одне до одного, до суспільних інституцій, до держави — це один із найбільших викликів для України та для цілого світу. Без довіри руйнуються сім’ї, розривається зв’язок поколінь. Без неї неможливі ділові відносини, а отже, зростання економіки та поліпшення добробуту. Недовіра руйнує державні інституції та політичний процес, без яких не існує жодна країна.
Єдність у головному
Революція гідності перемогла саме завдяки єдності та довірі одне до одного. Україна змогла у 2014 році постати проти російської агресії, як малий Давид став проти велетня Голіафа, виключно завдяки єднанню мільйонів у жертовній любові до правди та рідної землі.
Читайте також: Ланцюгова реакція
Зберігати єдність у добрі та протистояти злу непросто. Для цього потрібні і зусилля, і мудрість. Але лише в подоланні відчуження та егоїзму ми можемо досягнути кращого і для себе самих, і для країни, і для наступних поколінь. «У єдності сила народу, Боже, нам єдність подай!»
Єдність не полягає в загальній однаковості. Навпаки, основою справжньої єдності є визнання і сприйняття свободи людини, унікальності кожної особистості. «У головному — єдність, у другорядному — різноманітність, у всьому — любов» — ось святоотецька формула, втілення якої треба прагнути кожному з нас.
Саме тому ми прагнемо єднання православної церкви, одночасно утверджуючи свободу віросповідання для всіх. Підтримуємо єднання навколо захисту і розвитку державності України, а також виступаємо за збереження демократії, захищаючи право на різні політичні погляди. Органічний баланс між єдністю та різноманітністю — ось одна з ознак премудрості Творця, виявлена у світі та в самій людині.
Бажаю всім нам знаходити, плекати та захищати цю рівновагу!