Вперше новина про отримання Нєвзоровим громадянства України з’явилась 3 червня у телеграм-каналі Антона Геращенка, радника міністра внутрішніх справ. Спочатку інформація видавалась вкидом, адже пан Геращенко не вперше поширює клікбейтні та фейкові новини. Втім, пізніше цей факт прокоментував сам Алєксандр Нєвзоров:
«Формально паспорта як такого ще немає – є просто указ Зеленського і офіційне повідомлення про це», – заявив російський блогер в ефірі на каналі «Україна 24» 4 червня. Що важливіше, Нєвзоров також каже, що не просив громадянства і це питання обговорювалось ще тоді, коли перемога у війні «не була такою чіткою». У розмові йшлось ще й про те, що 3 червня не було днем офіційного оголошення цікавого факту – указ начебто підписали ще 21 травня, а тепер, за словами Нєвзорова, відбувся «витік».
У свою чергу, президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 6 червня на питання, чи отримав громадянство російський блогер відповів, що це дійсно обговорювалось, у списках його прізвище є, втім Алєксандр Нєвзоров сам захотів отримати паспорт. Чи це вже доконаний факт пояснення не було, президент лише зазначив: «якщо ми можемо хитати Росію, то треба це робити« та додав, що нам необхідна підтримка від людей будь-якого громадянства.
Одночасно з Антоном Геращенком, підтвердив отримання громадянства й інший радник глави МВС України Віктор Андрусів: «Так, я абсолютно підтверджую таку інформацію», – наводять слова радника у BBC Україна. Також у новині видання покликається на неназване джерело, «наближене до ухвалення рішення щодо громадянства«. При цьому, ні 3 числа, ні на момент написання цього матеріалу відповідного указу на сайті президента України не опубліковано.
Читайте також: "Вельми неприваблива перспектива" для іноземців. Чи бути в Україні множинному громадянству
Відсутність спільної позиції щодо цього питання демонструє і речник РНБО Олексій Данілов. За його словами, це окреме питання, яке варто відкласти, до того ж росіянин досі не отримав паспорта і лише очікує на свою чергу у списках. Пан Геращенко після кількох неоднозначних коментарів інших вищих посадовців не публікував у своєму телеграм-каналі спростування новини про отримання блогером громадянства. Навпаки – продовжив оприлюднювати коментарі Нєвзорова щодо його відмови від російського паспорту і розуміння причин хейту від українців в історії з отриманням громадянства України.
Як типовий російський опозиційний діяч, Нєвзоров описав свою безмежну радість і вдячність у світлі існування в росії людей, «які не вбивці» і не «закінчені покидьки», з його слів під час ефіру на українському ТБ. На думку блогера, це мало б спонукати деяких росіян до думки, що «треба об’єднуватись з Україною».
Цінність ефіру на «Україні 24» у тому, що з виступу пана Нєвзорова можна писати методичку, як виправдовувати дуже сумнівні кроки назустріч громадянам країни-агресора. Спочатку блогер оперує аргументом, що Україна дає певну броню говорити гучніше про російські злочини і протидіяти тій самій пропаганді, через яку деякі росіяни «ще не визначились» щодо війни. Далі пан Нєвзоров говорить, що сам «хворів фашизмом», але це навіть краще – тепер з нами людина, яка розуміє, як працює фашизм і які в нього слабкі сторони. Таким чином російський медійник виправдовує свою минулу прихильність до кремлівського режиму і свою цінність для України від отримання громадянства.
Втім, залишається відкритим питання, чому в українській владі не можуть чітко та вичерпно надати коментар з цього приводу та чому слова різних посадовців так відрізняються. Тиждень відправив запит на коментар з проясненням ситуації до Офісу Президента 3 червня і станом на 8 червня відповіді не надходило.
Особливі заслуги
Невідомо також, за які конкретні «особливі заслуги перед Україною» пан Нєвзоров міг отримати громадянство, якщо частина з офіційних джерел каже правду. У грудні 2021 Верховна Рада прийняла нову спрощену процедуру отримання українського громадянства. Відповідно до неї, громадяни рф, переслідувані з політичних міркувань, та іноземці й особи без громадянства, які проходили військову службу за контрактом у ЗСУ, мають змогу отримати паспорт України у спрощений спосіб.
Також ідеться, що на це мають право особи, прийняття до громадянства яких становить державний інтерес для України. Частково такий інтерес пояснюють участю в АТО, втім детальніше яким саме критеріям мають відповідати кандидати на спрощене отримання громадянства не пояснюється.
На запит Тижня тоді відповіли у Державній міграційній службі – пояснили лише, що ці критерії визначає центральний орган виконавчої влади, який готує подання на ім'я президента України і в межах свого профілю оцінює, наскільки особа відповідає державним інтересам України.
Тож умови, за яких можна було б аргументувати надання громадянства Алєксандру Нєвзорову дуже розмиті і пізніше цілком можуть пояснити, що завдяки «значному інтересу», який становить факт прийняття блогера до громадянства України. Багато дискусій в українському суспільстві викликало не лише минуле Нєзворова як довіреного обличчя Путіна, але й статус російського діяча у Литві, яка підтримує Україну військово та політично. У 1990-х пан Нєвзоров говорив про країну такими ж штампами, якими зараз Путін та вся його рать виправдовує війну в Україні – не окупація країн Балтії, а «боротьба з фашизмом», про яку на той момент журналіст знімав типову кремлівську пропаганду.
Крім того, новини про можливе надання Нєвзорову громадянства України підняло хвилю обурення через випадки, коли люди роками працюють в українських інтересах і не викликають так багато сумнівів, як російський медійник. До прикладу, дніпровський волонтер, учасник Революції Гідності Максим Гошовський, який живе в Україні вже 15 років і не може отримати український паспорт вже 8 з них.
Волонтер розповідає, що у нього вже довгий час у міграційній службі вимагають все нові довідки про підтвердження волонтерської діяльності і покликаються на те, що саме одне з міністерств має надіслати подання про відповідність його діяльності інтересам нашої держави. Відмовитись від громадянства Росії чоловік не може, бо в країні його вважають ворогом народу через участь в АТО й активну присутність на Майдані, тож їхати до РФ небезпечно. Втім, Алєксандр Нєвзоров теж є опозиційним до Кремля діячем, тож як вийшло відмовитись від червоного паспорта йому – залишається загадкою.
Через небезпеку екстрадиції не може відмовитись від російського громадянства і учасниця бойових дій Юлія Толопа. Ветеранці пообіцяли громадянство ще у 2019 році, втім міграційна служба його так і не видала. Дістатись до консульства РФ, щоб відмовитися від громадянства тієї країни, Толопа не може, адже, як пишуть українські медіа, влада Росії вимагала її видачі. Через судові тяганини не вдається довести неможливість відмови. Все, що їй радять в українських відомствах – «чекайте».
Читайте також: Що думають українці про запровадження множинного громадянства — опитування
Схожі складнощі виникли і в учасника бойових дій на Донбасі у складі «Правого сектора» Олега Бутусіна. Чоловік із сім’єю переїхав, чи радше втік, з Росії у 2014 році через переслідування з боку влади й початок війни та оселився на Івано-Франківщині. Під час однієї з операцій Бутусін втратив паспорт, а через нібито відсутність відповідних документів й аморфність народних депутатів, питання з наданням громадянства ветерану станом на листопад минулого року не вдавалось вирішити.
1 квітня цього року, вже під час «великої» війни, в боях із російськими загарбниками загинули два сини Бутусіна – Роман та Леонід:
«Мої хлопці бились до останнього… землю, яка вся пропитана кров’ю ми зібрали і забираємо із собою в Калуш. Ваша кров, мої дорогі та любі діти, пролита недаремно. Це буде запорукою нашої майбутньої перемоги», – розповідає на відео про смерть дітей чоловік. Він теж служить в українському війську.
Спрощена процедура отримання українського паспорту у випадку військових чи переслідуваних владою, але маловідомих громадян РФ працює набагато гірше, ніж у окремих випадках з медійними особами. При цьому заслуги перед Україною ще доведеться ґрунтовно агрументувати перед українським суспільством, якщо той же Алєксандр Нєвзоров таки отримав нове підданство.