Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк розповів, як він намагався розблокувати роботу парламенту в березні 2008 року.
– У мене було кілька пунктів подолання парламентської кризи. Перший – бліц, тобто 3–4 дні я тиснув на депутатів, але побачив, що він провалюється, – розповів Яценюк в інтерв’ю "Українському Тижню". – Потім перейшов у затяжну війну: круглі столи, засідання фракцій. Якщо ти не виграв блискавичну війну, потрібно загасити полум’я. Знову не виходить. Тоді я застосовую класичну агресивну технологію: декларую, що не маю права розпочинати роботу Парламенту, доки голови фракцій не підпишуть угоду про системну роботу та не проголосують за постанову про НАТО, щоби зняти це питання з порядку денного.
За словами Яценюка, він не повірив обіцянкам коаліції провести "силовий варіант" розблокування.
– Я був готовий до так званого силового варіанту проведення засідання, – сказав спікер. – Я сказав тоді коаліції: добре, але засідання має бути виключно у сесійній залі й за однієї умови: присутність усіх 227 народних депутатів. Щоб ніхто мене не звинуватив у тому, що коаліція голосує картками, а не людьми. І ніхто не очікував, що я візьму список і перевірятиму, є ці депутати в залі, чи немає. Виявилося, що немає.
Водночас Яценюк зазначив, що він не є спікером чи координатором більшості, а представляє інтереси всієї Ради:
– Я не координатор цієї більшості. Я одразу заявив, що не буду спікером більшості. Якби я був спікером більшості, я б пішов проводити засідання в Український дім, як мені пропонували, чи у підвал. Але я так не працюю.
Повністю інтерв’ю з Яценюком читайте у свіжому числі – №12 (20).