Закінчилося голосування за "найбільш великого" українця, яке проходило в рамках популярного теле-шоу "Великі українці", організованого каналом "Інтер".
Усі бажаючі мали змогу віддати свій голос до 16 травня за одного з десяти українців, яких обрали попереднім голосуванням. За визначенням "Інтера", "кожен з цієї десятки – геніальна особистість, неперевершений в своїй справі. всі вони – розумні, мудрі, сильні духом, інтелегентні й високоінтелектуальні особистості. Кожен з них достойний честі бути першим".
Найактивніше проголосували за Ярослава Мудрого, понад 40 відсотків.
Далі місця визначилися таким чином:
2. Микола Амосов
3. Степан Бандера
4. Тарас Шевченко
5. Богдан Хмельницький
6. Валерій Лобановський
7. Вячеслав Чорновіл
8. Григорій Сковорода
9. Леся Українка
10. Іван Франко
"ТИЖДЕНЬ":
Тим часом на своєму блозі і в коментарі для "Телекритики" шеф-редактор "Великих українців" Вахтанг Кіпіані, вживаючи військову термінологію ("вони виграли битву, а не війну", говорить про фальсифікацію остаточних результатів голосування:
– З вівторка я був відсторонений від інформації про перебіг голосування, яку до того мав щодня протягом місяця. Заднім числом було пояснено, що це ніби через конфлікт інтересів, адже я є не тільки шеф-редактором „Великих українців”, а й адвокатом одного з топ-десятки.
У п”ятницю, в першій половині дня, я повідомив Анну Безлюдну, що маю інсайдерську інформацію, що на цей момент надійшло понад 200 тисяч голосів за Ярослава Мудрого. Це означало, що подальше голосування людей за будь-кого іншого – чистий фарс, цей персонаж вже ставав апріорі недосяжним. Це не було взято до уваги, мене й присоромили: що мені згодом буде соромно за такі підозри тощо. Але цифр я так і не побачив – дізнався про них уже в ефірі, разом з телеглядачами і учасниками шоу.
Увесь сезон команда «Великих Українців» робила все, щоб було і цікаво, і пізнавально, і чесно. У нас у колективі не було настанови – має перемогти цей або інший історичний персонаж. Переможцем мав бути оголошений той, кого найчастіше називав народ. А тепер увага: 60 тисяч голосів за Ярослава Мудрого протягом місяця і близько 550 тисяч – за один день – це як? Якщо з формальної сторони це і не порушення «букви» проекту, але «духом» зманіпульовано. Переконаний, що ніхто в Україні не повірить, що Тарас Шевченко, визнаний всіма як українець номер один, який з великим відривом виграв перший тур проекту і був на третьому до 16 травня програв князю Ярославу в чотири рази! Цей «кидок» є хамством, яке принижує всю націю.
Це була чудово організована акція. Кілька десятків телефонів, номери деяких із яких відомі, і необмежені фінансові ресурси в останній день підмінили вибір всієї країни. Передбачити, що це буде настільки брутально, ніхто не міг. Це не стосується «груп підтримки», які самоорганізовувалися і закликали підтримувати Лесю Українку, Бандеру, Сковороду, Амосова, Шевченка, Лобановського. Робилися великі розсилки серед людей, тривали дискусії в блогах і на форумах. До речі, якраз у Ярослава Мудрого такої організованої групи підтримки не було, хоча ніхто не сумнівається, що він гідна постать і в нього є свої прихильники.
Звучать думки, що маніпулювання вибором людей принесло користь – засвідчило тяглість українського державотворення, європейський вибір і таке інше. Адже, справді, постать Бандери, який ще за два дні до фінала лідирував з величезним відривом, викликає неоднозначне ставлення навіть серед україноцентричних людей. Мовляв, невідомі «добродійники», які не пожалкували за один день подарувати «Київстару» і «Інтеру» сто тисяч доларів, таким чином майже врятували Україну від «розколу» – на тих, хто за лідера ОУН і хто проти. Я би з цим може й погодився, якби це сказав народ, а не, як каже кримінальний кодекс, «група осіб, які діяли за попередньою згодою». Як слушно сказав сьогодні історик і один із консультантів проекту Ярослав Грицак: „Вони виграли цю битву, але програли війну”.