На ньому обговорюють процеси налаштування співпраці з міжнародними партнерами, особливості роботи експертів із темами порушення прав людини, економічних та безпекових питань Криму, висвітлення теми деокупації серед світової спільноти тощо. Передбачається, що форум стане щорічним і на ньому будуть обговорюватися актуальні питання деокупації Криму та підсумки роботи мережі.
Ярослав Чорногор, кандидат історичних наук та член правління ГО “Рада зовнішньої політики “Українська призма”, який сьогодні є учасником форуму розповів у коментарі Тижню, що в повсякденному режимі працюватимуть 7 робочих груп мережі, які об’єднують експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій.
Серед заявлених тем для обговорення – формування міжнародної підтримки Кримської платформи та принципи співпраці із закордонними донорами та стейкхолдерами. Тому для налагодження зв’язків провели презентації для експертів з більш ніж 30 країн світу, розповів фахівець-учасник форуму: “Загалом зацікавленість форматом виявили у багатьох країнах, зокрема: в Японії, в Аргентині, а також у Північній Європі. Експерти з країн Балтії, Румунії, Польщі, Молдови, США та Великої Британії заявили бажання напряму долучитися до діяльності мережі”.
Читайте також: Еміне Джапарова: «Кримська платформа має стати зовнішньополітичним елементом загальної стратегії деокупації півострова»
На 23 серпня 2021 року запланований міжнародний саміт “Кримської платформи”. На офіційній сторінці МЗС Дмитро Кулеба повідомив про те, що наразі 180 експертів з 33 країн підтвердили свою участь у саміті.
Реакцію кримської спільноти на проєкт загалом підсумувала на форумі перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка відкрила форум і, як розповів Ярослав Чорногор, під час відкриття згадала про публікацію у ФБ фотографій графіті з Сімферополя, які свідчать про підтримку платформи в Криму. “Можна зробити висновок, що Кримська платформа видається перспективним інструментом на шляху звільнення півострову від російської окупації, адже кримці сприймають її як символ відновлення справедливості”, – відзначає історик.
“Експертна мережа має стати ефективним інструментом Кримської платформи у тому щоб донести українську позицію до широкого загалу за кордоном. Реальний стан в Криму повинні озвучувати не лише офіційні особи, а й експерти та журналісти, як українські, так і місцеві. До прикладу, “Українська призма” цього місяця організувала візит румунських журналістів до України з метою особисто ознайомитися з проблемами пов’язаними з російською окупацією Криму і вже самим донести отримані враження та інформацію до громадян Румунії”, – зазначив Ярослав Чорногор.
Раніше перша заступниця міністра МЗС Еміне Джапарова заявляла про те, що Кримська платформа матиме 5 основних напрямків роботи: політика невизнання спроби анексії Криму Росією, розширення та посилення міжнародних санкцій проти Росії, міжнародна безпеці, права людини, вплив окупації на економіку та екологію.