Голова Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко розповів Тижню про вихід Джо Байдена з президентських виборів у США, можлвиий вплив цього рішення на підтримку України та про імовірні інші кандидатури від демократів.
— Наскільки передбачуваним було зняття Джо Байдена з президентських виборів? Що, на Ваш погляд, стало останньою краплею у цьому рішенні?
— Я вважаю, що причиною стала позиція частини еліт Демократичної партії. Ще у день проведення дебатів, буквально через годину після їхнього завершення, видання CNN оприлюднило новину про те, що низка топ-демократів збирається їхати до Білого дому, щоб закликати Байдена негайно зняти свою кандидатуру. Це виглядало вже тоді достатньо серйозним сигналом кризи між різними групами еліт Демократичної партії, тому що, очевидно, саме позиція частини спонсорів та політиків зумовила те, що Байден у підсумку вирішив не йти. На якомусь етапі деякі спонсори заморозили пожертви на його виборчу кампанію обсягом 90 мільйонів доларів. Крім того, не всі були задоволені кандидатурою Камали Гарріс як умовної наступниці Байдена. Саме тому вчора щодо неї ми не побачили однозначної масової хвилі підтримки серед демократичних політиків. Не висловився ні Барак Обама, ні Ненсі Пелосі, ні Чак Шумер. І це показує нам насправді доволі критичну тенденцію.
Безумовно, для Байдена рішення знятися з виборів було вимушеним і не було ухвалене достатньо завчасно. Американські медіа повідомляють, що це результат його ознайомлення з певними результатами соціологічних опитувань, які проводили вже після дебатів. І я думаю, що падіння підтримки Байдена у критичних для виборів штатах і стало основною причиною такого серйозного кроку.
— Чому, на вашу думку, саме Камала Гарріс? Які ще кандидатури можуть з’явитися у перебігу подій?
— Якщо говорити про те, кого розглядали американські соціологи, і хто безпосередньо крутився у цьому середовищі, про кого говорили, що він може бути певною альтернативою, то це Ґевін Ньюсом, Джей Роберт Пріцкер та ще низка людей, які мали певну репрезентацію в опитуваннях. Але важливий момент: у них усіх був гірший електоральний результат, ніж у Дональда Трампа. Звісно, і Камала Гарріс, згідно з нинішніми опитуваннями, дещо відстає від нього, однак, перелічені політики відстають ще більше.
Для нас питання полягає ось у чому: група, умовно кажучи, спонсорів від Демократичної партії і політиків, таких як Обама, Пелосі, Шумер, не підтримали Гарріс тому, що в них була альтернатива, яку вони досі не хотіли світити і планували відкласти це питання до виборчої конференції партії? Чи це було технічне рішення для того, щоб розібратися потім? Чи є вже альтернативна кандидатура, чи ще ні, — ми наразі не знаємо, не бачимо медійної підсвітки для когось.
Хоча певну медійну популярність на початку літа здобула Мішель Обама: у Штатах почали публікувати соціологічні опитування, причому доволі якісні, про те, що вона може перемогти Трампа на виборах, і це може створити умови, при яких вона могла б увійти до американської політики. Хоча Мішель неодноразово, в різні роки, заявляла про свою неучасть у виборах, казала, що вона не має планів претендувати на посаду президента. Але ми розуміємо, що зараз кризове становище партії, яке може це змінити.
— Чи є шанс у когось з цих кандидатів таки перемогти Трампа?
— У Гарріс наразі позиції гірші. Ми більш, ніж впевнені, що поки у неї немає як такої електоральної стратегії, яка б їй точно гарантувала перемогу. Однак вона може обрати як віце-президента доволі популярного в штаті Пенсільванія губернатора Джоша Шапіро від демократів. І це може зумовити її виграш у цьому критично важливому штаті.
Велике питання, чим завершиться виборча конференція Демократичної партії. Якщо вони висунуть не Гарріс, а якогось менш відомого кандидата, то можуть зіштовхнутися з тим, що буде дуже мало часу на піар, передвиборчі поїздки по всій країні, мітинги. Банально навіть не вистачить часу, щоб досягти необхідного рівня впізнаваності для цього політика. Тому загальнопартійне рішення про підтримку Гарріс теж може бути вимушеним.
— Що означає вихід Байдена з перегонів для України?
— Для України наразі нічого, в силу того, що Байден залишається чинним президентом до кінця терміну своїх конституційних повноважень. По-друге, існує доволі велика проблема, пов’язана з тим, що кінцева позиція щодо кандидата від Демократичної партії залишається відкритою. Але ми розуміємо, що якщо це буде кандидат від еліт, наприклад Гарріс, то це не має для нас створити значних проблем. Адже вона буде змушена продовжувати попередні підходи політики, бо саме її рішення про висування було кризовим.
— На Ваш погляд, чи здатен Байден зараз зробити більш рішучі кроки щодо України? Чи піде він на це?
— Головна проблема полягає у тому, що у Байдена немає більшості у Конгресі для того, щоб робити достатньо серйозні кроки щодо передачі зброї. Термін дії закону щодо лендлізу вже минув. Так, ми можемо розраховувати на те, що Байден ухвалить якісь критично важливі рішення, але їх діапазон від початку дуже звужений. Та й політики наостанок, як правило, не ухвалюють різких рішень. Тому немає впевненості, що це буде стратегією Байдена.
— Якщо такі кроки таки відбудуться, то чого вони можуть стосуватися?
— Для України найбільш критичне значення мають рішення саме щодо надання зброї і потенційного розширення сфери нанесення ударів західною зброєю по території РФ. Але, безумовно, суттєве збільшення поставок Україні вже у нинішньому становищі не виглядає реалістичним. Для цього потрібна велика зміна політики, яка може наступити лише після президентських виборів.