Toyota Highlander можна вважати новачком на вітчизняному ринку, офіційні продажі моделі в Україні стартували тільки-но наприкінці минулого року. Перша асоціація з такою назвою – горянин – здоровезний позашляховик, не переможений полонинами й узгір’ями, брутальний дизайн якого компенсується захмарною прохідністю. Але «героя» нашої розповіді цей стереотип не стосується. Представники офіційного дилера попереджають: «Не варто тестувати Highlander в умовах, наближених до гірських. Це все ж таки не позашляховик». За підвищеного центру ваги (порівняно, наприклад, із седанами) та вельми пристойного кліренсу (20,6 см) кросовер не має розширеної позашляхової бази, а отже, на бездоріжжі є ризик перекидання. До речі, про те саме попереджує інструкція з експлуатації. Вислухавши пораду й уважно перечитавши настанови, їду куди колеса несуть… А несуть вони легко, в салоні не трясе навіть на умовному бездоріжжі – вулицях Києва. Входячи в повороти, авто не завалюється (попри зміщений центр ваги), а опції їзди «по снігу» та «крутим схилом» убезпечують від хитання.
Лаконічний комфорт
У салоні Toyota Highlander просторо й затишно, місця вистачає навіть кремезній людині. Прилади розміщені зручно, ергономіка на рівні. Під час звикання до нової автівки руки майже не відчувають дискомфорту, швидко пристосовуються до незнайомої системи керування. Серед приємних несподіванок – підсвічення панелі приладів, украй важлива опція для людини зі слабким чи надміру гострим зором; протизасліплювальна система дзеркала – електро-хроматичні дзеркала заднього виду.
Дизайн салону лаконічний. Блок магнітоли та клімат-контролю виконаний у поєднанні непоєднуваних стилів: ретро 80-х і хай-теку. Розсип кнопок на консолі, масивні сріблясті рукоятки тумблерів. Дизайнери, вочевидь, не захоплювалися розкошами. Шкіра на сидіннях та поручнях дуже якісна. На інших деталях дешевша. Так само й пластик – там, де з ним часто контактують, він приємний на дотик, в інших місцях (карти дверей біля шибок) дешевший. З одного боку, така економія ніби й не пасує дорогому авто (близько $55 тис.) але з другого – це певне дотримання стилю й орієнтація на споживача: любителі екстремальних видів спорту та виїздів на природу здебільшого не шанують зайвих розкошів.
Сидіння позаду легко складаються, утворюючи кілька комбінацій. Підняті там два крісла та столик, що знімається (з відділеннями для стаканчиків і дрібних речей), дають змогу з комфортом мандрувати чотирьом пасажирам. За потреби стіл можна замінити на проміжне сидіння (воно сховане між водійським та переднім поруч нього) – пасажирських місць стає п’ять. Підняття ще двох крісел у задній частині салону збільшує їхню кількість до семи. В цьому стані порівняно невеликий багажник компенсується рейлінгами на даху, де можна залюбки встановити багажний кунг, кріплення для велосипедів, лиж тощо.
За потреби транспортувати щось габаритне та об’ємне усі задні крісла можна скласти. Тоді за спиною водія утвориться велике багажне відділення: 1,517 м завширшки, 1,245 м заввишки.
Долаючи стихію
Велику машину класу D/SUV взимку бажано тримати в гаражі. Якщо горянин ночує просто неба, під снігопадом, не завадить мати у своєму арсеналі розкладну мітлу й натхнення. Після 10 хвилин фізичної праці на морозі навіть клімат-контроль (піч прогріває салон за хвилини) видається непотрібним. До речі, відповідна система має функцію встановлення окремих температурних умов для водія і трьох пасажирів.
Уночі горянин комфортно освітлює шлях, кут нахилу фар за бажанням регулюється. Єдиний недолік системи: в похмуру погоду чи в темряву треба стежити за вимиканням габаритів, аби не розрядився акумулятор – вогні не гаснуть автоматично (як у багатьох дорогих авто), а до того ж не передбачено попереджувальних сигналів, що після паркування фари не вимкнені (як у деяких набагато дешевших машинах).
Узагалі паркування Toyota Highlander – справа клопітна: доводиться пошукати місця для авто завдовжки 4,785 м і завширшки 1,91 м. Певною мірою допомагає дорожній просвіт – горянин запросто долає бордюри, що значно розширює радіус пошуку місць для стоянки на перевантажених вулицях столиці. Водія з невеликим досвідом спіткає ще одна прикрість – погане відчуття габаритів, тож подряпини на задньому бампері цілком імовірні (це, до речі, доведено попередніми тест-драйверами «моєї» Toyota Highlander). Хоча зорієнтуватися допомагає відеокамера заднього виду, яка передає зображення на екран консолі відразу після вмикання реверсної передачі.
Слухняна міць
Але всі помічені й непомічені недоліки тануть перед головною перевагою горянина – він надлегкий у керуванні. Водій майже без досвіду пілотування авто такого класу надзвичайно швидко призвичаюється до гарного. Зручність управління має кілька складових. По-перше, двигун V6 об'ємом 3,5 л, потужністю 273 кінська сила при 6200 обертах за хвилину, який попри велику масу авто забезпечує стрімке прискорення, легкість ходи та ще й працює дуже тихо. По-друге, п’ятиступенева автоматична трансмісія (повний привід, є можливість ручного керування) перемикає передачі надзвичайно плавно й майже непомітно, без провисання під час переходу на підвищенні швидкості. По-третє, бездоганно працюють гальмівні системи. Педалі Toyota Highlander дуже чутливі: різке натискання гальм миттю приводить заледве до повної зупинки й нечуваного обурення учасників дорожнього руху, а педалі акселератора – до зриву автівки з місця, фірмового тойотівського гуркотіння двигуна та втискання всіх усередині салону в крісла. Опанувавши обидві педалі, отримуєш неабияке задоволення від процесу їзди, порівняно з авто нижчого класу.
Прискорення з місця до 100 км/год горянин загальною масою 2720 кг набирає лише за 8,2 с, залишаючи позаду на світлофорі здивовані седани. А на якісній трасі (наприклад, Київ – Бориспіль) на швидкості 150 км/год за кермом кросовера почуваєшся пілотом космічного корабля. Щоправда, з відповідною витратою пального: 13,6 л за 100 км – на трасі, до 16 л – у місті (про це та багато інших параметрів інформує бортовий комп’ютер).
Легкість у керуванні та внутрішній комфорт горянина вочевидь сподобаються не тільки водіям-чоловікам, а й тендітним панянкам. Щоправда, чарівній половині людства слід пам’ятати: кросовер не обладнаний сходинкою, на відміну від багатьох позашляховиків.
