Freedom House презентувала звіт «Б’ючи на сполох: на захист демократії в Україні», підготовлений за підсумками моніторингу політичної ситуації в Україні за сприяння міжнародного фонду «Відродження».
Що змінилося в Україні після приходу до влади команди Віктора Януковича, іноземні експерти вивчали протягом лютого поточного року, проводячи зустрічі із представниками української влади та опозиції. Готували звіт виконавчий директор Freedom House Девід Кремер, виконавчий віце-президент Атлантичної ради Деймон Вілсон, експерт Атлантичної ради Роберт Нурік та експерт Freedom House Еван Альтерман.
«Ідея вивчити ситуацію в Україні та підготувати звіт виникла після оприлюднення останнього рейтингу вільних країн, який готував також Freedom House, відповідно до якого Україна з категорії «вільних» країн опинилася в категорії «частково вільних», – зазначив Девід Кремер під час презентації результатів звіту.
«Друга причина підготовки звіту – важливість України для міжнародної спільноти. Україна – дуже важлива країна для Європейського Союзу та США, тому ми хочемо бачити її демократичною, із ринково орієнтованою економікою та інтегрованою до європейського співтовариства», – наголосив експерт.
Міжнародна спільнота нині найбільше стурбована надмірною концентрацією влади в руках президента Януковича, – йдеться у звіті. «Немає жодних сумнівів у тому, що президент Янукович консолідував владу за рахунок демократичного розвитку», – акцентують автори документа.
«Президент і його прибічники наполягають, що така централізація влади необхідна для того, щоб влада нарешті отримала шанс ефективно керувати Україною та провадити давно назрілі економічні реформи. Хоча дисципліна уряду Януковича – це вже позитивна зміна, бо відображає відхід від нескінченних суперечок часів Ющенка – Тимошенко, вона також виявила авторитарні тенденції. Негативними наслідками є запровадження суворіших умов для ЗМІ, вибіркове переслідування представників опозиції, тривожні випадки втручання СБУ, серйозно критиковані місцеві вибори в жовтні 2010 року, ручний парламент та руйнування базових свобод – слова та зібрань», – зазначено у висновках Freedom House.
Окрему увагу автори звіту звернули і на ситуацію зі свободою слова. «Ми помітили, що найбільші медіа контролюють олігархи, що є особливі відносини між представниками влади та власниками провідних ЗМІ. Наприклад, один із найбільших українських телеканалів «Інтер» контролюється главою СБУ», – наголосив Роберт Нурік.
За словами Кремера, у Freedom House часто критикували політику попередніх урядів, проте останній рік «був жахливим».
Якщо нинішні тенденції і надалі перебуватимуть поза контролем, Україна може «стати на шлях автократії та клептократії», – застерігають автори документа.
Представники Freedom House закликали Януковича припинити політично вмотивовані переслідування проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших представників опозиції й не використовувати СБУ у політичних цілях, натомість забезпечити проведення чергових парламентських виборів 2012 року відповідно до стандартів ОБСЄ. Також президенту рекомендували звільнити із посади міністра освіти Дмитра Табачника «за сіяння непотрібного і небезпечного поділу України за питаннями ідентичності, мови та освіти» та вжити заходів, спрямованих на консолідацію суспільства.
Freedom House закликала міжнародне співтовариство до поглиблення співпраці з Януковичем, оскільки тісніші контакти із українським президентом, на їхню думку, можуть сприяти збереженню в Україні демократичного ладу.
«Якщо західні лідери сподіватимуться на побудову в Україні ідеальної держави, вони чекатимуть цього вічно. Потрібно співпрацювати із тією країною, яка є, і усвідомлювати її важливість для Заходу, працювати, щоб допомогти поглибленню її інтеграції до європейських структур», – наголосив Кремер.
Покращити імідж чинної влади в очах іноземних експертів намагалась присутня на зустрічі радник Януковича Ганна Герман.
«Україна перебуває у процесі серйозних реформ. Під час таких реформ не можна, вочевидь, обійтись без помилок, але ми дуже швидко реагуємо на помилки, яких ми припускаємося. Ми зробили доступ до публічної інформації і вже маємо результати цього процесу. Ми рухаємося до створення громадського телебачення», – зазначила радник Януковича.
Герман спростувала і звинувачення у вибірковості переслідувань за корупцію.
«478 чинних державних чиновників найвищого рангу, починаючи від міністрів, заступників міністрів, голів податкової адміністрації притягнуті до кримінальної відповідальності за корупцію. Я не пам’ятаю, щоб така кількість чинних посадовців була притягнута до відповідальності за минулої влади», – сказала вона.
Та на тлі прикладів порушення демократичних свобод, що наводили інші учасники зустрічі, включаючи переслідування учасників Підприємницького майдану та відбирання ліцензій в опозиційних телеканалів, аргументи Герман були непереконливими.
Після зустрічі запрошені на презентацію експерти ділилися враженнями. Своїм баченням ситуації в Україні з Тижнем поділився президент Американсько-української ділової ради Морган Вільямс.
У. Т: Пане Моргане, які тенденції розвитку України за президента Януковича виокремили б Ви?
– Протягом останнього року Україна досягла деякої стабілізації політичної системи, частково вдалося стабілізувати економіку. Програма співпраці з МВФ продовжується, відповідно продовжується і економічний розвиток. Але помітні й інші тенденції: було здійснено надто багато втручань в аграрний бізнес, було встановлено чимало обмежень на експорт аграрної продукції. Процес приватизації не завжди відбувався прозоро. Отже, є як позитивні, так і негативні тенденції.
У. Т: Ви погоджуєтеся з думкою інших іноземних експертів, що справи проти Тимошенко, Луценка та інших представників опозиції є переслідуванням з політичних мотивів? Можливо, це лише кампанії з боротьби з корупцією?
– Боротьба з корупцією у вашій країні завжди була суперечливою. За часів перебування при владі Кучми вона була вибірковою. Коли до влади прийшли Ющенко і Тимошенко, вони не зробили нічого, хоча обіцяли посадити бандитів у тюрми.
Щодо нинішніх кримінальних справ проти опозиції, у формулюванні звинувачень на кшталт «зловживання владою» немає достатньої законодавчої бази, ці звинувачення надто узагальнені. Суди у більшості країн світу просто не розглядали би справу, коли особі було висунуто загальне звинувачення у тому, що вона зловживала владою або уклала невигідний контракт, внаслідок чого уряд втратив гроші. Справи проти високопосадовців завжди дуже складні і потребують великої фактичної бази, яка б доводила, що особа зловживала владою. В іншому разі висунення таких звинувачень суперечить принципу верховенства права.
У. Т: Як ви оцінюєте реформи виборчого законодавства, які нині проводить влада?
– В Україні виборче законодавство змінюється дуже часто і при цьому із великою легкістю. Такі часті зміни закону про вибори змушують сумніватися, що влада керується принципами демократії, вдосконалюючи його.