Ще напередодні дня підписання, у вечері 28, коли Янукович хоч і з запізненням, але все ж з’явився на прийомі лідерів країн ЄС в вільнюському Палаці-музеї правителів Великого князівства Литовського, жевріла хоч якась надія. Майже ніхто з присутніх лідерів європейських держав вже не марив підписанням з Україною Угоди про партнерство, але багато хто казав, що можливо буде підписана принаймні якась декларація про наміри і за кілька місяців, знову буде нагода повернутися до відкладеної угоди.
«Для України двері все ще залишаються відкриті», – твердили політики на камеру, хоча в приватних розмовах казали, що не вірять в те, що Янукович передумає. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський взагалі нібито в розмові з громадськими активістами доволі жорстко висловився з цього приводу «ваш президент – крейзі!».
Читайте також: Віктор Янукович претендує на роль «десерту» на Вільнюському саміті
Увесь четвер Вільнюсом гуляла інформація, що вранці перед остаточним актом підписання Янукович матиме зустріч з німецьким канцлером Меркель, і вона сподівається, що зможе його вмовити на асоціацію. Втім увечері четверга полізли чутки, що зустріч скасована, бо Меркель, мовляв, не бачить сенсу розмовляти з Януковичем. Ті поступки, на які готова була піти Європа, український президент відкинув, а тому немає сенсу з ним продовжувати порожні розмови.
Про які поступки йшлося, ми навряд чи колись стовідсотково дізнаємося. Але. Люди, дуже наближені до переговорного процесу, називають суму в 50 мільярдів умовних одиниць. Їх нібито запропонували у вигляді кредиту ЄБРР Герман Ван Ромпей та Жозе Мануель Баррозу, які навмисне зустрічалися ввечері перед прийомом з Віктором Януковичем. За твердженням інформаторів, Віктор Федорович на таку пропозицію відреагував байдуже, давши зрозуміти, що сума замала.
Чи дійсно кредит в 50 мільярдів не влаштував Януковича, при тому, що від МВФ його уряд намагається випросити 15 мільярдів, стверджувати не будемо, але можемо припустити, що інформація близька до правди. У великих людей великі апетити. А втім, зрозуміти, чи є межа тим апетитам і чи саме у них справа, наразі складно. Виглядає на те, що процесом прийняття рішень в Україні керує якась інша логіка.
Читайте також: Німецька преса про саміт Східного партнерства
Як заявила на брифінгу після саміту литовський президент Даля Грібаускайте, українська делегація приїхала до Вільнюса з чітким рішенням не підписувати асоціацію. І це при тому, що ще напередодні саміту сам президент сплітав такі лінгвістичні конструкції, що у диво продовжували вірити навіть тверезі скептики.
Але дива не сталося. Хоча, судячи з усього, Ангела Меркель таки зустрічалася з Віктором Януковичем зранку. Можливо, це лише видавання бажаного за дійсне, але на саміт ці двоє приїхали останні і майже одночасно. Першим, як джентльмен зайшов, зрозуміло, Янукович і потиснувши ручки на вході Далі Грібаускайте, Герману Ван Ромпею та Жозе Мануелю Баррозу подався «тусуватися» з кращими людьми Європи. А відразу за ним влетіла Ангела Меркель і всі пішли засідати.
Питання, навіщо на саміт припхався президент України, пронизувало мозок не тільки журналістів. Очевидно не спали, думаючи над цим і європейці. В результаті вони припинили взагалі згадувати про цей феномен, а також про Україну в його контексті і вся друга частина саміту відбувалася так ніби України нема, а її питання навіть не було в порядку денному. І лише каверзні домагання ЗМІ змушували політиків дипломатично розповідати, що «селяві», але «двері відкриті».
Про ті відкриті двері, до кінця події, вже навіть набридло слухати, але факт залишається фактом, Європа, принаймні задля галочки, не припиняє переконувати, що ми їй потрібні. Можливо, еліта передумає, припускає литовський президент, можливо на Ризькому саміті (2015-ий), саміті Україна-ЄС у березні 2014-го… І знову двері відкриті переконує Ромпей. І тільки Янукович мовчить та посміхається, а віце-прем’єр Сергій Арбузов розповідає байки про ризики, які мовляв налякали безстрашну українську владу.
Саміт у Вільнюсі відбувся, і то результативно. Це українці можуть святкувати чергові поминки за втраченими надіями. А от молдавани, грузини і азербайджанці нині святкуватимуть свої маленькі перемоги. Для них двері до нормального життя суттєво прочинилися. В найближчому майбутньому Молдова, наприклад, має шанс отримати безвізовий режим з ЄС, вже розпочався процес підготовки. Азербайджан також спростив цього разу собі візовий режим. Навіть Білорусь, і та заявила готовність до початку ведення перемовин про спрощення перетину кордону…
Що буде після саміту, загадувати рано. З Боку Європи зрозуміло принаймні кілька ключових моментів, які варто усвідомити. Двері таки відкриті, принаймні на словах. Перемовини, можливо, продовжаться, щоправда, ніхто не розуміє, про що вони можуть вестися в даній ситуації. Нових вимог Європа Україні не висуває, чекає, що ми виконаємо недовиконане. На Януковичі, судячи з висловлювання європейських політиків, вони вже поставили крапку. А Росію, на догоду Азарову в стосунки Україна ЄС ніхто залучати не буде. І Баррозу і Ромпей дали чітко зрозуміти, що там, де двоє домовляються про двосторонні стосунки, третьому робити немає чого.
Президент України поїхав з саміту «Східного партнерства» один з найперших. Скасував свою прес-конференцію, заплановану на обідній час, сів у машину і зник. Фактично втік. Винайнята під брифінг зала так і залишилась незадіяною, чутки про те, що спілкування з президентом то переноситься, то буде лише для його пулу, розвіялись відразу, як загуркотів мотор його машини, випустивши на прощання символічний димок українських сподівань.