На словах українські високопосадовці чи не найбільше уваги приділяють проблемі подолання корупції в Україні. «Корупція є головною загрозою для держави», – не втомлюється повторювати Віктор Янукович, грізно обіцяючи «відірвати руки» корупціонерам. «Корупція набула масштабів національного лиха», – повторює за своїм шефом голова РНБО Андрій Клюєв. Якщо ж і справді на боротьбу з корупцією кинуто всі сили, тоді незрозуміло, чому ж в останньому щорічному рейтингу TransparencyInternationalУкраїна опустилася з 134 на 152 місце по рівню корумпованості, зайнявши місце по сусідству з Угандою та Гвінеєю-Бісау.
Днями Міністерство юстиції оприлюднило звіт про виконання Україною антикорупційних рекомендацій міжнародної організації GRECO («Група країн проти корупції»), яка об’єднує 47 держав. Дані звіту доволі невтішні для влади. З 25 рекомендацій, даних Україні у 2006 році, більш-менш успішно виконано менше половини – лише 12. З часу оприлюднення проміжного звіту GRECO від травня 2009 року, в якому підкреслювалось невиконання Україною 17 рекомендацій, до сьогодні наша держава виконала лише чотири.
Певного прогресу Україна досягнула ще по одному пункту – указом Віктора Януковича від жовтня минулого року ухвалено Національну антикорупційну стратегію (НАС) на 2011-2015 роки. Але й тут GRECO не обійшлася без зауважень, визначивши НАС «більшою мірою загальним документом». Окремо відмічено, що НАС створювався у владних кабінетах без консультацій з громадськістю. «GRECO з тривогою звертає увагу на твердження з боку громадянського суспільства про те, що воно не було залучене у достатній мірі до розроблення Національної стратегії», – зазначено у звіті.
Найбільше уваги GRECO приділила недосконалості державних механізмів щодо боротьби з корупцією. Так, в Україні було створено, але невдовзі скасовано, посаду Урядового уповноваженого по боротьбі з корупцією. Нині практично всі функції по боротьбі з корупцією зосереджено в Національному антикорупційному комітеті, який очолює, звісно ж, Віктор Янукович.
До речі, функції виконавчого секретаря комітету раніше виконував голова Мін’юсту, але з переходом в РНБО Андрія Клюєва саме йому передали відповідні повноваження; вочевидь, це було зроблено в рамках задекларованого курсу на збільшення впливовості РНБО. GRECO загалом позитивно оцінило факт створення такої структури, як антикорупційний комітет, однак закинуло українській владі те ж саме, що і в попередньому пункті – небажання залучати громадськість до ухвалення рішень. «GRECO також отримала інформацію від члена Національного антикорупційного комітету, представника громадянського суспільства, в якій стверджується, що в даний час громадянське суспільство не має ніякого реального впливу на стан антикорупційної політики шляхом участі в роботі Комітету», – говориться у звіті. Крім того, GRECO«з жалем констатує», що в Україні досі відсутня ієрархія нормативних актів, що ускладнює відносини між громадянами та владою.
Реформа державного управління, якою так пишається українська влада, викликає в GRECO значно стриманіші оцінки. Так, організація зазначає, що процес реформування є надто повільним, а по окремих напрямках, таких як поліпшення рівня підготовки держслужбовців, взагалі «не спостерігається ніякого прогресу».
У звіті окремо відзначено, що Україні потрібно розширювати зовнішній незалежний аудит органів місцевої влади, де, як відомо кожному українцю, корупції ніяк не менше, ніж «нагорі». У своїй офіційній відповіді українська влада вирішила послатись на ефемерну Конституційну асамблею, в планах якої, стверджують можновладці, наділити Рахункову палату відповідними функціями по аудиту на місцевому рівні. GRECOтакий аргумент не переконав – в підсумку вона знову «з жалем констатує», що поступу у реалізації даної рекомендації не було досягнуто.
За окремими рекомендаціями Україна взагалі зробила крок назад, навіть у порівнянні з ситуацією трирічної давнини. Так, GRECO рекомендувала Україні «посилити незалежність прокуратури від політичного впливу та уточнити її повноваження». Звісно, про самостійність прокуратури, якою керує кум президента, годі й говорити, але з «уточненням повноважень» ситуація ще гірша. Фактично, влада в черговий раз вирішила «нажухати» Захід, пославшись на «реформування Кримінально-процесуального кодексу», який начебто мав звузити повноваження прокуратури. Але, як неодноразово писав Тиждень, після вступу в силу нового КПК прокуратура навпаки отримає більше функцій. Безперечно, ці маніпуляції влади будуть відображені вже у наступному звіті GRECO – адже нинішній готувався ще до ухвалення нового КПК.
GRECO також стурбована наявністю двох видів відповідальності за корупційні злочини в Україні – адміністративної та кримінальної. На думку організації, це «надає можливості для маніпуляцій, наприклад, уникнення справедливого притягнення до відповідальності». Українська влада на цю рекомендацію фактично не відреагувала, пояснивши все «особливостями правової системи України» та туманно пообіцявши вирішити дане питання в майбутньому. В тому, що це колись станеться, є великі сумніви – українські можновладці навряд чи добровільно позбавлять себе можливості маневру, якщо вже спіймаються на гарячому.
Цілком аналогічно були проігноровані вимоги GRECO щодо впровадження нових правил конфіскації майна – фактично, обов’язкового покарання для корупціонерів. Так, влада не вжила заходів щодо можливості конфіскації непрямих доходів (які, як правило, є основними для будь-якого чиновника, насамперед високого рівня, – досить порівняти їх рівень життя з деклараціями про доходи). Не забезпечено також можливість конфіскувати майно третіх осіб – популярний серед чиновництва метод «переписати все на маму» діятиме й надалі. Вирішити проблему влада обіцяє через прийняття відповідного закону – але вже після парламентських виборів, в кінці 2012 року.
Продовжує діяти й інший популярний механізм уникнення відповідальності за корупцію – реєстрація майна на юридичних осіб з підставними власниками. Класичним прикладом такої схеми є оформлена невідомо на кого президентська резиденція «Межигіря». Влада запевнила GRECO, що відповідний законопроект буде розроблено в 2012 році, організація, у свою чергу констатувала, що не було досягнуто жодних результатів.
Не залишилася поза увагою GRECOодна найбільш корупційних сфер – державні закупівлі. Організація закликає зробити їх більш підзвітними та прозорими. Влада робить навпаки – в першому читанні вже пройшли урядові законопроекти, які виводять з-під дії законодавства про держзакупівлі цілі сфери економіки. За словами експертів, за схемою «свій до свого по своє» чи за банальні «відкати» буде освоюватися до 250 млрд. грн. бюджетних коштів. До речі, громадськість про це нічого не дізнається, адже подібні оборудки буде дозволено не публікувати у «Віснику держзакупівель».
У своєму звіті GRECOзачіпає і моральний аспект – зокрема, вимагає ухвалення морального кодексу для держслужбовців, у якому, серед іншого, буде прописано їх обов’язок доповідати в «компетентні органи» про виявлені факти або наміри щодо вчинення корупційних дій. Організація наголошує, що цих інформаторів (яких в українському перекладі звіту чомусь названо «свистунами» – «лобовий» переклад англійського «whistle-blowers») правоохоронні органи повинні захищати від можливої помсти з боку корупціонерів. Де-факто, підкреслює GRECO, цього не відбувається, як досі відсутня система навчання держслужбовців етичним правилам.
Українська влада традиційно відзвітувала GRECO, що етичні кодекси знаходяться «в стадії розробки». А чинне антикорупційне законодавство вже передбачає ряд етичних норм для посадовців.
На те, щоб відзвітувати про виконання вищевказаних рекомендацій, GRECO дала Україні час до кінця цього року. А це не викликає особливого оптимізму – з наближенням виборів нашим можновладцям точно буде не до боротьби з корупцією. Часу може вистачити лише на балаканину про це.