Суд ЄС 11 липня вирішив скасувати санкції проти колишнього президента України Віктора Януковича. Водночас обмеження зняли ще з низки екс-міністрів та чиновників: тогочасних голови Адміністрації президента Андрія Клюєва, прем’єра Сергія Арбузова, міністра доходів і зборів Олександра Клименка, генпрокурора Віктора Пшонки та його сина Артема, сина Віктора Януковича Олександра. Щоправда, попри судове рішення, фінансові обмеження діятимуть ще трохи більш як півроку.
Тут варто нагадати, що санкції проти українських чиновників часів режиму Януковича Європейський Союз запровадив у березні 2014-го як надзвичайний і тимчасовий захід. Це було зроблено для того, щоб люди, які прийшли до влади після Революції гідності, мали змогу провести об’єктивні розслідування корупційних злочинів своїх попередників, а держава при цьому не втратила фінанси, виведені ними до країн Євросоюзу. Фінансові обмеження запроваджувалися терміном на один рік, і щороку в лютому — березні Рада ЄС вирішувала, чи продовжувати їх. Таким чином, поки що Суд ЄС скасував заднім числом санкції, які стосувалися обмежень 2016–2018 років. Санкції, продовжені навесні цього року, наразі лишаються в силі.
Читайте також: Санкції ЄС проти Януковича і його оточення скасовано – рішення суду
«Обмеження запроваджувалися на підставі листа в. о. генерального прокурора Олега Махніцького. У ньому йшлося про те, що названі особи причетні до корупційних злочинів. Листів за підписом Махніцького було два: спочатку щодо вісімнадцяти осіб, потім іще стосовно чотирьох. На основі цих документів від початку й запроваджували санкції», — пояснює Тижню керівник Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк. Саме його управління займалося, зокрема, розслідуванням економічних злочинів високопосадовців, однак згодом керівництво ГПУ частину проваджень забрало в інші підрозділи.
Якщо від початку в санкційному списку були 22 посадовці, то станом на березень 2019-го лишилося 12. Серед них уже згаданий Янукович, колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, колишній генпрокурор Віктор Пшонка та його син Артем, колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко. У Генпрокуратурі кажуть, що фінансові обмеження скасовували й раніше. Тоді йшлося про 2014 та 2015 роки. «У наступні роки суд, виробляючи практику, казав, що самого листа від голови ГПУ для запровадження санкцій недостатньо. Має бути конкретний підозрюваний. І коли комусь із високопосадовців часів Януковича продовжували санкції, йшлося вже про підозрюваних. Ми подавали до Євросоюзу інформацію про те, кого підозрювали, у чому підозрювали, коли повідомили про підозру, коли обрали запобіжний захід, коли оголосили в розшук, скільки кримінальних проваджень відкрито проти особи. І вже на підставі цієї інформації ЄС ухвалював рішення, запроваджувати обмеження чи ні», — продовжує Горбатюк.
Утім, однією з причин, із якої Суд ЄС нещодавно скасував фінансові обмеження, був брак інформації. У його рішенні йдеться про те, що даних, які були в листах від української влади, недостатньо, щоб Рада ЄС могла ухвалити рішення про продовження санкцій і перевірити, чи дотримано право на захист людей, проти яких вони вводилися. Водночас, як наголосили в суді, перевірка такої інформації обов’язкова. Окрім того, він визнав недостатніми аргументи Ради ЄС про те, що рішення (українських судів. — Ред.) у справах низки високопосадовців підтверджують дотримання права на ефективний судовий захист.
«Рішення Суду ЄС щодо Януковича важко коментувати, бо там ідеться про право на захист, яке виражається в судовому нагляді за процедурою розслідування. Це нова концепція. Європейські колеги, з якими я говорила, також розгублені. Виходить так: прокуратура каже, що є арешти (фінансів. — Ред.), справу слухали в суді, судді її перевіряли. Суд ЄС каже: нам недостатньо того, що українські судді перевіряли інформацію, коли накладали арешт (на фінанси. — Ред.). І при цьому він не повідомляє, що саме йому треба, яка інформація. Але як він бачить це право на захист із судовим наглядом, я не знаю. Тут або треба міняти європейське законодавство, або чекати на ще десяток подібних справ. Що важливо, рішення Суду ЄС щодо Януковича вплине не лише на Україну. Тут може йтися, скажімо, про Єгипет, Туніс. Проти колишніх чиновників із цих країн також запроваджували схожі санкції», — коментує ситуацію Тижню юристка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук.
Читайте також: Постправда Януковича
Власне, з тексту рішення Суду ЄС не зовсім зрозуміло, яку саме інформацію для запровадження та продовження санкцій мала б надавати Україна. «Від нас ніколи не вимагали доказів вини тієї чи іншої особи. Ми надаємо лише загальну інформацію. Водночас колишні чиновники маніпулюють Кримінальним процесуальним кодексом. Скажімо, вони не отримали особисто повідомлення про підозру й заявляють, що не є підозрюваними. Якщо їм направили документи за місцем реєстрації, кажуть, що нічого не отримували, бо живуть, приміром, у Москві. Хоча згідно з КПК підозрюваний — це також особа, щодо якої складене повідомлення про підозру, але не вручене через невстановлене місцеперебування», — зазначає Горбатюк.
Власне, як згадувалося вище, Європейський Союз запроваджував санкції як тимчасовий захід. І вони стосуються лише замороження активів колишніх високопосадовців. Частину грошей та нерухомого майна за цей час також арештували за рішеннями українських судів. Проте громадськість досі не знає, про які саме майно та фінанси йдеться. «Нам так і не сказали, про які фінансові активи мова. У Євросоюзу в принципі така політика — не повідомляти, скільки саме грошей заморозили. І ГПУ такої інформації теж не надає. Хоча від початку вони казали про космічні суми в мільярди доларів. Згідно з процедурою український суд виносить рішення і воно виконується за кордоном. Але на що конкретно накладені арешти, важко сказати», — розповідає Шевчук.
Окрім того, за ці п’ять років кримінальні провадження фактично щодо жодного з високопосадовців не доведені до логічного завершення, тобто до судового розгляду. Вже не кажучи про вироки. Причин тут кілька: складнощі з процедурою заочного розслідування, нестача суддів, відсутність політичної волі. Скажімо, і юристи, які працюють зі справами Майдану, і слідчі, і прокурори не раз заявляли: спеціальне досудове розслідування (заочне розслідування. — Ред.) має ознаки вибіркового переслідування. Оскільки в особливостях процедури «заочки» було прописано, що вони (особливості. — Ред.) діють до моменту запуску Державного бюро розслідувань, а це надалі може призвести до оскарження вироків українських судів у судах міжнародних. Нині ті особливості перестали діяти, проте проблеми із судовими дозволами для таких розслідувань були й залишаються.
Читайте також: Нестримне бажання Януковича
«Щодо окремих осіб, пов’язаних із законами від 16 січня, ми не можемо отримати дозвіл на заочне розслідування з 2016 року. Щодо сина Януковича зверталися в суди — вони затягують розгляд або відмовляють нам у задоволенні клопотання, а потім 10 місяців не видають ухвалу. Звісно, ми пішли оскаржувати цю відмову в Апеляційний суд, однак розгляду не було, бо фізично немає самого предмета оскарження — судового рішення. Або ми отримали дозвіл на заочку, а потім в апеляції захист підозрюваного його скасував. Або є в нас справа про «гуманітарну допомогу» від РФ (мова, зокрема, про російські світлошумові гранати, завезені в Україну в січні 2014-го. — Ред.). Суд розглядає справу з 2016 року, рішення досі немає. Або справа колишнього міністра юстиції Олександра Лавриновича, який допомагав робити документи на підтвердження того, що Юлію Тимошенко тримають у тюрмі законно і в цьому немає ознак політичного переслідування. Справа нескладна за кількістю епізодів злочину. Треба допитати максимум 10 людей. Її теж слухають уже кілька років, вироку досі немає», — скаржиться Горбатюк. І додає, що на більшість претензій судді відповідають: «Ми перевантажені роботою».
Що ж до подальшої долі санкцій, то в ГПУ переконують: навіть якщо їх скасують, на розслідування це ніяк не вплине. «Єдина прописана мета цих обмежень — блокування коштів для того, щоб у межах розслідування їх арештували. Там, де було можливо, це зробили. З 2014 року нових коштів на території ЄС не знайшли», — зазначає Горбатюк.
«Практика говорить нам про те, що коли Суд ЄС скасовує санкції, то Євросоюз їх навряд чи стане продовжувати. Так було з Азаровим і Портновим. Бо європейцям немає сенсу в майбутньому починати тривалий судовий процес і відшкодовувати гроші», — зауважує Тетяна Шевчук.
Фактично сьогодні ЄС опинився в ситуації, коли може накладати обмеження на корумповані гроші колишніх чиновників високого рангу, однак неспроможний їх утримати. Адже на своїй батьківщині ці чиновники так чи інакше зберігають вплив на правоохоронну та судову системи. Хоча ці санкції є непоганим запобіжником від спроб корупціонерів через свої суди скасовувати рішення про арешти майна. Водночас виникає й низка питань до реформованих прокуратури та судів. Адже Україна досі не має жодного рішення щодо чиновників часів Януковича в корупційних справах.