Серед волонтерів відбувся такий собі природний відбір: хтось пішов хибним шляхом і тепер більше дбає про власний фінансовий інтерес, хтось просто згорнув діяльність, але є й ті, хто і далі веде справи чесно. Про це Тижню розповіла засновниця добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич.
Вона зауважила, що 2018 рік передвиборчий, треба залучати до політичного життя активну молодь, навіть тих, хто не дуже цього хоче, але готовий на певну самопожертву заради суспільних інтересів.
«Вони й зараз це роблять, просто кожен на своєму рівні. Я кажу про волонтерів, малий і середній бізнес, який часто сам ледве-ледве тримається, але допомагає фронту, допомагає країні. Серед волонтерів відбувся такий собі природний відбір: хтось пішов хибним шляхом і тепер більше дбає про власний фінансовий інтерес, хтось просто згорнув діяльність, але є й ті, хто і далі веде справи чесно», – сказала Зінкевич.
На її думку, зараз не можливо об’єднати всі прогресивні сили. Розколи тільки поглиблюються, над цим працює і наш ворог, і сама держава.
«Багато хто з ким пересварився, багато хто на кого образився. Але треба розуміти: коли ти працюєш на національну ідею, маєш ставити її вище за особисті інтереси. Мені доводиться працювати з багатьма людьми, з якими в приватному житті не було б ні потреби, ні бажання спілкуватися. Але вони роблять потрібні й корисні речі. Коли країна в болоті, вибратися з нього не забруднившись нереально. Немає людей із бездоганною репутацією», – пояснила Зінкевич.
За її словами, на кожного, хто бодай якось пов’язаний із фронтом, знайдеться ображений. Десь справедливо, десь чутки-плітки роблять свою справу. Але є й звичайне людське нахабство: коли робиш людині добро вперше, вона тобі за це вдячна, а коли вп’яте-вшосте, сприймає це як належне. І якщо раптом відмовиш, образиться. А відмовляєш, бо є ті, хто більше потребує допомоги.
Детальніше читайте в щорічному спецпроекті журналу The Economist та «Українського тижня» «Світ у 2018»