На думку аналітика, Україна зіткнулася із іншим політичним контекстом у процесі проведення реформ, ніж той, що мала Польща.“Її першопочаткове прагнення до незалежності творило застороги щодо національного екстремізму”, – зазначив він.
Він також нагадав про ті виклики, з якими довелося зіткнутися Україні, у зв'язку із військовою агресією Росії та її багаторічною підривною діяльністю. “Процес реформ є далеким від завершення, відбувається не достатньо швидко і він легко може перейти у зворотній процес. Й далі залишаються серйозні виклики, зокрема, системна корупція, занадто великі державні підприємства, впливові олігархи та слабка судова система, якій бракує здорових прокурорських інституцій”, – зазначає Бжезинський.
“Трансатлантична спільнота, зокрема США, також має свою частку у забезпеченні траєкторії розвитку України як сучасної, демократичної та заможної європейської країни”, – вважає він. Стратегія надання допомоги Україні у досягненні цих цілей, на думку аналітика, має складатися із низки негайних та довгострокових ініціатив, які обкладатимуть значнішими економічними та геополітичними витратами Росію через її агресію, зміцнюватимуть потенціал України до самооборони та підтримуватимуть її у реформуванні політичних та економічних інституцій та інтегруватимуть Україну до Євроатлантичної спільноти.
Бжезінський, зокрема, виділяє такі основні складові цієї стратегії:
Збільшення економічних санкцій проти Росії. “Нинішні економічні санкції накладені на Росію довели свою неефективність… Замість дебатів про те, залишати санкції проти Росії чи ні”, Захід повинен рухатися у напрямку збільшення цих заходів від цільових санкцій проти окремих росіян та фірм до ширших та більш комплексних секторальних санкцій проти російського фінансового та енергетичного сектора”, – вважає він і як можливий крок пропонує сконцентруватися на нафтопереробній галузі, адже нафтопереробні можливості Росії від західних, а саме американських, складових.
Збільшення присутності НАТО на її східних кордонах, зокрема через розгортання баз у Польщі та країнах Балтії із постійними бригадами та відповідного рівня задачами.
Військова допомога Україні. На думку аналітика, вже давно варто надати Україні летальне озброєння. “Надання Києву протитанкового, зенітного та інших видів зброї ускладнило б російське військове планування через збільшення ризиків і витрат на операції проти України. Крім того, відмова Вашингтона надати таке устаткування не лише принесе розчарування для українців, але й сигналізує про відсутність впевненості США у протистоянні цій агресії з боку Росії – зокрема, коли таке обладнання надають державним та недержавним партнерам США деінде у світі”, – зазначає він.
Посилення інформаційної підтримки та громадської дипломатії. На його думку, міжнародна спільнота повинна посилити свою роботу у регіоні, де Росія може вдаватися до найбільш активних підтривних дій. А США варто відкрити свої консульства в Одесі та Харкові
До складових цієї стратегії аналітик також відносить економічну інтеграцію України із Заходом через підтримку її потужної оборонної промисловості та допомогу у подальшому урізноманітненні джерел постачання енергетичних ресурсів та підтримку Євроатлантичних прагнень України. Зокрема, він пропонує використати липневий саміт НАТО у Варшаві для того, щоб підтвердити, що “Грузія та Україна стануть членами НАТО”