На третій рік повномасштабної війни Полтава — одне з тилових міст України, яке вже давно стало гуманітарним і соціальним хабом, прихистком для людей, які вимушено переїхали з прифронтових регіонів.
У перші дні вторгнення через Полтаву проїхало сотні тисяч переселенців з північних і східних областей України — Харківщини, Сумщини, Донеччини, Чернігівщини. Хтось їхав транзитом, для когось Полтава стала тимчасовою чи навіть постійною домівкою. Людей селили в комунальні заклади міста — школи, садочки, гуртожитки, інтернати й притулки, а хтось винаймав житло сам чи оселявся в родичів і знайомих.
Доступність медицини в місті
На сьогодні в Полтавській громаді зареєстровано майже 50 тисяч людей, що вимушено переїхали через війну, як повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради. Людям довелося звикати й адаптуватися, шукати роботу, школу, університет, призвичаюватися до нового міста, реалій, починати все з нуля. У контексті цих подій важливу нішу займає місцева медицина, оскільки ВПО теж мають право на доступ до медичних послуг, бо турбота про здоров’я — це базова людська потреба.
Вікторія Лісняк, завідувачка амбулаторії сімейної медицини у Полтаві
Усі послуги первинної ланки місцевої медицини для переселенців такі ж доступні, як і для містян, розповіла в розмові з Тижнем завідувачка місцевої амбулаторії сімейної медицини Вікторія Лісняк, оскільки за пільговими характеристиками ВПО прирівняли до полтавців. Зі слів завідувачки, незалежно від того, з яким лікарем і де в людини укладена декларація, вона все одно може звернутись у будь-яку амбулаторію місцевих центрів первинної медико-санітарної допомоги, і їй не відмовлять.
Як потрапити до сімейного лікаря
Пацієнт може прийти до амбулаторії особисто, записатися через реєстратуру або ж через програму Helsi (електронна медична інформаційна система, створена для пацієнтів, лікарів, державних і приватних медичних закладів. — Ред.).
«Пацієнтів з ознаками ГРВІ, такими як температура, нежить, кашель, приймаємо взагалі без попереднього запису, сімейний лікар оглядає їх в ізоляторі», — каже Вікторія Лісняк.
Навіть якщо пацієнт не має декларації, лікар усе одно огляне його. Часто такі пацієнти не хочуть шукати нового сімейного лікаря, бо планують повертатися додому. Ті, хто все ж вирішив залишитися жити в Полтаві, підписують декларації з місцевими лікарями.
«Бувають випадки, коли люди задекларовані в іншому закладі Полтави, але звернулися до нас, наприклад, через високу температуру чи біль. Ми й таких приймаємо, бо обслуговуємо всі екстрені стани. Оглядаємо, призначаємо лікування й на наступний прийом рекомендуємо звернутися вже до свого сімейного лікаря», — продовжує лікарка Вікторія Лісняк.
Якщо пацієнт потребує огляду вузького спеціаліста, сімейний лікар дає відповідне направлення. Наприклад, якщо в пацієнта хронічне захворювання, той же цукровий діабет другого типу, йому виписують однократне направлення, яке дійсне протягом року, щоб людина надалі могла звертатися до ендокринолога вже без допомоги сімейного лікаря.
Водночас нині сімейні лікарі опікуються деякими захворюваннями, що раніше належали до компетенції вузьких спеціалістів. Ідеться про неврологічні, травматологічні захворювання, лор-патології тощо.
Щоби потрапити до вузького спеціаліста, окрім направлення від сімейного лікаря, треба ще записатися в реєстратурі поліклініки на вільний день. Від початку повномасштабної війни пацієнтів побільшало.
«Приблизно на 20 % збільшилася кількість пацієнтів. Що більше пацієнтів, то більше роботи розумової, більше виснажуєшся, особливо в період сезонної алергії, коли в людей загострюється бронхіальна астма. Іноді доводиться і на годину, і на дві затримуватися на роботі, бо люди під кабінетом чекають. Як ти підеш? Приймаємо до останнього пацієнта.
До того ж направлення від сімейного може бути з будь-якого закладу, з ним приймуть у будь-якій лікарні міста й країни. Бажано, звичайно, дотримуватися порядку, але, якщо людина за станом свого здоров’я потребує негайної консультації і прийшла без запису, приймемо», — каже пульмонологиня однієї з міських лікарень Надія Христенко.
Медичні обстеження
Як для місцевих жителів Полтави, так і для переселенців доступні медичні обстеження. Направлення на більшість таких досліджень виписує сімейний лікар, але деякі — лише вузькі спеціалісти. За наявності направлення всі обстеження безоплатні.
«Направлення на КТ дає сімейний лікар, а вже на МРТ може видавати лише вузький фахівець. Також вузькі спеціалісти видають направлення на вузькопрофільні обстеження, такі як реоенцефалографія (метод діагностування порушень кровопостачання мозку. — Ред.). Але є і міська програма, за якою ми, як сімейні лікарі, можемо теж направляти на МРТ. Ми скеровуємо пацієнта в Першу міську лікарню. І вже за нашими направленнями дають безплатний талон, за яким люди можуть пройти це обстеження в одному з приватних медичних закладів міста», — пояснює лікарка.
Операційна в одній з полтавських лікарень
Щоправда, на безоплатне обстеження треба довго чекати, каже жителька Полтави Тетяна.
«Схопило серце, мені сімейний дав направлення на УЗД, але черга на місяць. Дочекалася, прийшла, а лікар каже: “Чого ж ви так пізно прийшли?”. Ото треба було швидку викликати, а не чекати. А ще мені не подобається, що мою хронічну хворобу лікує сімейний. Раніше я стояла на обліку й лікувалась у ревматолога, і все влаштовувало, а тепер ходжу до сімейного. Раніше, до оцієї реформи, могла піти до ревматолога без будь-яких направлень, черг і записів. А зараз отаке», — скаржиться Тетяна.
Доступні ліки в Полтаві
Щодо медичних препаратів, то в Полтаві діє міська програма «Доступні ліки». Завдяки їй пацієнти можуть безоплатно або з доплатою отримати медичні препарати в аптеках. Однак такі пільги поширюються лише на людей, які мають місцеву прописку, і внутрішньо переміщених осіб.
«Це ліки для зниження тиску, серцево-судинні препарати, для зниження цукру в крові тим, хто має цукровий діабет. Крім того, ми направляємо до вузьких спеціалістів, наприклад невропатолога, який виписує препарати при хворобі Паркінсона, епілепсії, чи пульмонолога, який виписує рецепт для лікування бронхіальної астми та ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень. — Ред.)», — каже лікарка Вікторія Лісняк.
Доступність стаціонарного лікування
Людмила Молчанова, переселенка із Дніпра, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у Полтаві
Людмила Молчанова — переселенка. Жінка переїхала в Полтаву з Дніпра через повномасштабне вторгнення. Уже тиждень лікується в терапевтичному відділенні полтавської лікарні.
«Піднялася температура, і я пішла на консультацію до онколога, оскільки стою в нього на обліку. Раніше в мене була рідина в легенях і пухлина. І я думала, що знову зібралася (рідина. — Ред.). Зробили рентген, а там абсцес, і потрапила якась інфекція. А тут зламався КТ, лікарі дві години шукали, де мені зробити КТ, і відвезли мене в іншу лікарню, зробили й відразу сюди у відділення.
Жодної копійки я ще не заплатила ні за які крапельниці, ні за антибіотики, ні за ліки, ні за що. Знаєте, раніше, як потрапиш у лікарню, кожного дня несуть і дають тобі список довгий, що купити. І там на велику суму. А де грошей узяти? Мій чоловік казав: “Як у лікарню потрапити, то краще вдома померти”. А зараз і шприци, і все безплатно», — каже жінка.
Безоплатне стаціонарне лікування доступне в місті для всіх. Потрапити туди можна як за направленням від сімейного лікаря чи вузького спеціаліста, так і через відділення невідкладних станів лікарні, у яке можна звернутися самостійно або через швидку.
Володимир Рошко, виконувач обов’язків завідувача відділення екстреної меддопомоги полтавської лікарні
«Якщо пацієнт сам звертається чи його привозить швидка, то можливі три варіанти розвитку подій — або госпіталізація одразу в якесь відділення, або стабілізуємо стан здоров’я людини до визначення подальшої тактики лікування в палаті динамічного спостереження, де пацієнт може перебувати добу, або направляємо на подальше амбулаторне лікування за місцем проживання чи до сімейного лікаря. Це якщо немає загрози для життя й здоров’я людини.
Приймаємо людей з усіх регіонів. При цьому лікування й перебування в стаціонарі безоплатне. МРТ, КТ, УЗД, езофагоскопія, гастродуоденоскопія чи інші обстеження надають пацієнтам безоплатно», — пояснює Володимир Рошко, виконувач обов’язків завідувача відділення екстреної меддопомоги полтавської лікарні.
Відділення екстреної медичної допомоги у полтавській лікарні
Отож, попри війну, як держава, так і місцева влада в регіонах і далі забезпечують українців базовими медичними послугами. Ми це бачимо на прикладі Полтави, де комунальні заклади охорони здоров’я надають медичну допомогу безоплатно в межах як загальнодержавних, урядових, так і місцевих програм. І діагностика, і медичні препарати тут доступні як містянам, так і переселенцям, оскільки останні мають усі ті самі пільги, що й офіційно зареєстровані в Полтаві.