Володимир Заблоцький військово-морський експерт Defence Express

Якою буде зброя майбутнього?

Економіка
28 Грудня 2017, 11:53

Не випадково експерти провідних промислово розвинених країн світу постійно аналізують перебіг бойових дій в останніх конфліктах та локальних війнах, тактику застосування ОВТ і намагаються визначити деякі риси, що можуть бути притаманні війнам майбутнього. Це необхідність, від якої залежить те, як швидко зброярські корпорації розроблять чергові зразки нових видів ОВТ і модернізують ті, що вже стоять на озброєнні.

Сучасні війни та конфлікти вже містять у собі елементи звичайних та гібридних війн, антитерористичних та міжнародних операцій з відновлення миру й стабільності в деяких регіонах, військової інтервенції та боротьби з різноманітними напіввійськовими формуваннями або терористичними угрупованнями.

Гібридність спостерігається не лише у війні РФ проти України, а й у протистоянні РФ із НАТО та США тощо. І хоча всі локальні війни та збройні конфлікти вирізняються певною специфікою, природою, масштабами та інтенсивністю, проте, вони мають один спільний вимір і передбачають вирішення питань збройним способом.

Отже, що використовують сторони у війнах та збройних конфліктах сьогодні? Передусім на пострадянському терені це гібридна, з військовою компонентою, війна РФ проти України, що триває вже четвертий рік поспіль. Обидві сторони використовують класичні зразки ОВТ, авіація та високоточна зброя не застосовуються. Також активно відпрацьовується тактика ведення бойових дій, зокрема дії сил спеціального призначення.

Кібернетичний театр воєнних дій

Суттєво зростає роль розвідки, дедалі активніше використовуються БПЛА. Звертає на себе увагу та обставина, що окрім ведення розвідки, спостереження та коригування артилерійського вогню безпілотні системи також застосовують для безпосереднього точкового ураження стратегічно важливих об’єктів (штабів, вузлів зв’язку, артилерійських складів) у тилу супротивника.

Читайте також: Майбутнє війн: від «Залізної людини» до біологічного комп’ютера

Новим елементом, що впливає на перебіг бойових операцій, стали операції в кіберпросторі. Не випадково на Варшавському саміті НАТО у 2016 році такі операції було визнано окремим доменом бойових дій, оскільки наслідки останніх можуть бути непередбачуваними та небезпечними. Слід зазначити, що поряд із військовими об’єктами агресор проводить кібератаки також проти об’єктів критичної інфраструктури України. Зазвичай вони корелюються з активізацією бойових дій та інформаційно-психологічними операціями. 

Приблизно на такому самому рівні оцінюється вірменсько-азербайджанський збройний конфлікт довкола Нагірного Карабаху. Там також використовується класичне озброєння, проте обидві сторони останнім часом почали активно закуповувати високоточну зброю та балістичні ракети для ураження цілей у глибині розташування супротивника. Зокрема, Вірменія вже придбала в РФ кілька установок «Іскандер», тоді як Азербайджан планує закуповувати ракети в Ізраїлі.

Війна проти «Ісламської держави» («ІД») на Близькому Сході, що вже добігає кінця, також велася з використанням класичних видів ОВТ, кораблів і бойової авіації (США, РФ, Франція, Сирія тощо). При цьому для Росії використання флоту, який окрім виконання бойових завдань також забезпечує логістику експедиційних сил РФ, має критичне значення. 

Новий БПЛА Альтаир (РФ)

Важливу роль відіграють розвідка й дії сил спеціального призначення (США, РФ, Туреччина, Сирія тощо), які забезпечують ефективність бойових операцій в умовах маневреної війни. Спецназ діє в інтересах наземних сил, здійснює глибинну розвідку, наведення бойової авіації, артилерії або самостійно знищує важливі цілі в тилах супротивника. Тому зростає попит на відповідне його оснащення, нові види зброї, прихованого зв’язку, пересування тощо.

Слід відзначити технологічну перевагу США, які активно ведуть проти «ІД» та інших терористичних угруповань справжню дистанційну безконтактну війну майбутнього вже сьогодні. Це відносно безпечне використання авіації, розвідувальних та ударних БПЛА, крилатих ракет і наземних сил підтримки, що не мають безпосереднього контакту із супротивником (за винятком дій спецназу).

Слово за ракетами

Бойові дії в Ємені, які здійснює проти підтриманих Іраном повстанців очолювана Саудівською Аравією коаліція арабських країн, є комбінацією класичних прийомів ведення війни з елементами використання високоточних боєприпасів, балістичних ракет, сучасних засобів ППО-ПРО, операцій сил спецназу та військово-морських сил.

За великим рахунком, це проксі-війна, яку веде Іран проти Саудівської Аравії, під час якої територія останньої обстрілюється балістичними ракетами іранського виробництва. Також є факти обстрілів кораблів коаліції біля берегів Ємену крилатими ракетами. В обох випадках застосовуються сучасні методи протиракетної оборони, відпрацьовуються нові тактичні прийоми ПРО тощо.

Американська мініатюрна кінетична ракета-перехоплювач

На думку експертів, на тлі зазначених подій активізація західних союзників у частині відновлення військового потенціалу є цілком закономірною. І фактор цілком реальної російської загрози лише посилює цю тенденцію. Отже, які якості та можливості розвивають сьогодні провідні армії світу передусім?

Насамперед ідеться про необхідність посилення та реорганізації всієї системи розвідки й обміну розвідувальними даними між союзниками та партнерами НАТО. Адже, незважаючи на наявність просунутих систем розвідки та прогнози експертів, Росія спромоглася навесні 2014 року анексувати Крим із використанням фактора несподіваності, нової тактики та сил спеціального призначення.

Кримський досвід говорить про важливість розвитку в складі ЗС відповідно оснащених та підготовлених підрозділів аеромобільних та/або спеціальних частин, призначених для виконання спеціальних завдань, як-от захоплення важливих об’єктів, нейтралізація ворожих штабів, систем управління та зв’язку тощо. Тому ці сили мають бути оснащені необхідними спеціальними системами ОВТ.

Нові українські протитанкові системи

Водночас спецназ — це не лише відповідно підготовлений особовий склад з індивідуальним екіпіруванням, а й ціла низка систем забезпечення спеціальних операцій (літаки, вертольоти, БПЛА, тактичні транспортні засоби, просунуті системи прихованого зв’язку та управління), а також логістичного забезпечення у віддалених регіонах світу.

Читайте також: ЗD-друк чи законодавство – що вбиває смарт-зброю?

З огляду на різницю в оснащенні й тактиці дій армійські підрозділи неспроможні замінити спецназ і не можуть навіть зрівнятися з ним під час виконання спеціальних завдань. Зі свого боку, тактика дій спецназу має на меті виконання вузького кола специфічних завдань, а не дії в умовах класичного поля бою з масованим використанням військ.

На підставі прогнозних оцінок розвитку ОВТ, останніх технологічних досягнень, а також потреб власних збройних сил передові країни Заходу, а також Китай, Індія та Росія сьогодні роблять ставку на створення нових систем озброєння, зокрема й таких, що ґрунтуються на нових фізичних принципах і дають змогу вести війну дистанційно.

Перспективна ракета-перехоплювач від Raytheon (США)

Передусім ідеться про високоточні боєприпаси, ракетно-артилерійські системи підвищеної дальності дії, безпілотні системи повітряного, наземного та морського базування, балістичні й крилаті ракети нової генерації, засоби здійснення кібератак тощо. Поряд із цим зазвичай активно модернізуються наявні зразки ОВТ.

Щоправда, з огляду на відносно незначний попит у військах інтенсивність розвитку конвенціональних систем ОВТ невисокою. Особливо це стосується бронетехніки (танки, БМП, БТР). На це впливають також політично-економічні чинники. Своєю чергою, промисловості потрібні нові замовлення. Особливо це стосується фірм і компаній, що виробляють вузький сегмент високотехнологічних озброєнь. До таких можна зарахувати, зокрема, німецьку KMW, французьку Nexter тощо. 

Бронетехніка стара й нова

Щоправда, низка країн, зокрема Туреччина, Китай, Японія, Україна та Південна Корея, останнім часом усе ж таки беруть на озброєння нові зразки бронетехніки, що поступово замінюють або доповнюють застарілі системи. Зазвичай цей процес відбувається поступово і не так швидко, як, наприклад, у військах ППО-ПРО, авіації або ж на флоті. Повідомлялося, зокрема, про отримання ЗС Південної Кореї невеликої партії нових танків К2, а ЗС Японії — 20 машин T-10. Тоді як ЗС України на сьогодні отримали поки що один новий танк «Оплот» (!).

Серед новинок, які активно використовує РФ у пропагандистських цілях, новий танк Т-14 «Армата», представник нової концепції бронетехніки, на його базі створюються нова САУ, БРЕМ та низка інших машин. Утім, з огляду на надзвичайно високу вартість цієї престижної розробки основні зусилля ВПК РФ спрямовані на менш економічно витратну модернізацію танків попередньої генерації Т-72, Т-80 і Т-90.

Новий український танк ОПЛОТ

США також намагаються зменшити витрати на утримання конвенціональних наземних систем озброєння через модернізацію та збільшення масштабів уніфікації наявних бойових платформ. Зокрема, вже активно модернізуються тактичні ракети, а танки М-1 «Абрамс» мають отримати нові програмовані боєприпаси й додаткові засоби захисту. 

Водночас провідні країни Європи надалі зменшують парк важкої бронетехніки (Франція, Велика Британія) на користь середніх та легких платформ. Щоправда, Німеччина має намір відновити свій танковий парк, але це потребує як значних коштів, так і часу. Тому появи нових систем (зокрема, французько-німецького танку) слід очікувати не раніше ніж 2030 року.

Загалом не йдеться про відмову від танків як таких, експерти вважають такий підхід помилковим. Поряд з артилерією важка бронетехніка залишається ефективним і важливим, хоча й дорогим в усіх сенсах елементом взаємопов’язаної та взаємозумовленої системи сучасного поля бою. Тому необережна відмова від неї в перспективних програмах розвитку ОВТ матиме наслідком не лише економічний програш, а й поразку на тактико-технічному рівні.

РЕБ у тренді

Щоправда, бронетехніка залишатиметься дуже вразливою з погляду використання різноманітних протитанкових засобів, які постійно вдосконалюються. Сучасний ринок пропонує потенційним покупцям цілу низку недорогих та ефективних протитанкових засобів ураження. Йдеться не лише про високоточні боєприпаси, переносні протитанкові системи, а й про розробку принципово нових засобів боротьби з бронетехнікою.

Фотогалерея: ВМС США випробували найбільший в історії есмінець типу USS Zumwalt

Наприклад, відомо, що на одному з навчань, що відбулися пройшли в червні 2017 року, ЗС США вивчали можливість використання для боротьби з танками активних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Наслідками цілеспрямованого опромінювання стали порушення роботи систем зв’язку, виведення з ладу основних бортових електронних систем танків М-1 «Абрамс» і відповідно неможливість використання їх за призначенням.

Використання засобів РЕБ сьогодні вже є стандартним для навчань у ЗС США, особливо з огляду на український досвід війни на Донбасі та російську практику агресивного застосування РЕБ на полі бою. Зокрема, останніми інструкціями Пентагону американським військовим заборонено порушувати режим радіотиші в зоні бойових дій і навіть залишати радіостанції увімкненими на передачу: «якщо ти випромінюєш, ти вмираєш» («if you emit, you die).

Засоби РЕБ можуть бути використані також для ураження повітряних цілей, літаків, БПЛА і навіть атакуючих ракет. Як повідомляє The New York Times, за невдалими пусками двох північнокорейських балістичних ракет навесні 2017 року стояли приховані дії американських військових у кіберпросторі: внаслідок активного втручання системи керування було виведено з ладу й обидві ракети просто впали в море.

Крім США спроби кібератак проти літаків потенційного супротивника здійснюють і деякі інші країни. Зокрема, за даними індійських джерел, причиною падіння 23 травня 2017 року індійського бойового літака Су-30 поблизу кордону з Китаєм (штат Ассам) могла бути саме кібератака на систему управління і зв’язку машини.

Боєприпаси нового покоління

Надалі зростатиме роль артилерії. Важливим напрямом підвищення її бойової ефективності є використання високоточних боєприпасів. Останні дають змогу суттєво (до 30%) збільшити дальність стрільби артилерійських систем і досягти п’ятдесятикратного (!) зменшення витрат боєприпасів для ураження цілей. Так, ефективність використання 16 високоточних 155-мм артилерійських снарядів APR 155 дорівнює 800 звичайним снарядам того самого калібру.

До того ж використання високоточних боєприпасів зменшує час виконання вогневого завдання в 10–15 разів, відповідно підвищуються бойова ефективність, живучість і мобільність вогневих систем. Усе це поряд зі спрощенням логістики відповідним чином компенсує високу вартість високоточних боєприпасів.  

США-випробування нових снарядів

У США, РФ, КНР, Індії та деяких інших країнах окрім розвитку високоточних боєприпасів підвищеної дальності дії активно розробляють принципово нові види високоенергетичної зброї (електромагнітні лазери, електромагнітні або електротермічні гармати), гіперзвукові системи, бойових роботів, літаки та кораблі нової генерації зі значно більшими можливостями. Так, у ЗС США вже планують взяти на озброєння електромагнітні артилерійські боєприпаси некінетичної (неруйнівної) дії, які впливатимуть на супротивника завдяки потужному електромагнітного імпульсу. Наслідком застосування нових боєприпасів можуть бути вихід з ладу електронних систем, об’єктів критичної інфраструктури та систем зв’язку.

Для цього планується використовувати звичайні артилерійські снаряди, які під час польоту генеруватимуть низькочастотні сигнали, призначені для виводу в межах траєкторії польоту, визначених цілей. Водночас з огляду на обмеженість ділянки впливу за місцем і часом такі снаряди не впливатимуть на роботу власних електронних систем. Таємні розробки в цій сфері здійснюють також у Європі, РФ, КНР, Південній Кореї, Японії тощо.

Утім, виробництво, а потім і підтримка в стані боєготовності значної кількості бойових систем потребує великих витрат. Є розуміння, що окрім розробки та взяття на озброєння нових видів ОВТ (із меншими експлуатаційними витратами) на майбутнє варто розробляти й інші варіанти зменшення експлуатаційних витрат або ж принаймні зберегти на сучасному рівні.

Читайте також: Третя промислова революція: цифрові технології змінять виробництво до невпізнанності

Одним із напрямів зменшення експлуатаційних витрат вважаються автоматизація, роботизація та запровадження (поки що на окремих напрямах) елементів штучного інтелекту. Розробка останнього деякими найрозвиненішими країнами не є таємницею. Зокрема, відомо, що китайська Агенція з питань національного розвитку і реформ планує фінансувати створення лабораторії глибинного вивчення при технологічному консорціумі Baidu. У реалізації цього проекту, обсяг фінансування якого не повідомляється, братимуть участь одразу два пекінських університети.

Звертає на себе увагу та обставина, що дослідження комп’ютерного зору, біометричної ідентифікації, взаємодії людини з комп’ютером та прав інтелектуальної власності здійснюватиметься невизначеною «цифровою мережею дослідників». Усе це включно з таємністю розробок свідчить про суто військовий характер досліджень.

Бойові роботи

Перспективні кораблі та літаки створюються із забезпеченням високого рівня автоматизації під час експлуатації. Це дає змогу зменшити чисельність особового складу, а також витрати за низкою пунктів (робота, підготовка, обслуговування тощо). Процес автоматизації розвивається в напрямку безекіпажного контролю за роботою відповідних пристроїв і систем, де роль оператора обмежується лише прийняттям кінцевого рішення.

Зазначене твердження стосується й систем управління, де машина видаватиме всі необхідні параметри й пропонуватиме варіанти рішень на розсуд оператора. Наступним кроком буде масове оснащення ЗС цілими сімействами роботів. Наразі це реалізується в службах логістики, що дає змогу зменшити участь особового складу (сьогодні на одного бійця бойового складу маємо в середньому шість – вісім осіб обслуговуючого персоналу!).

Триває активне випробування роботів у розвідувальному та бойовому варіантах (наприклад, американський MQ-9 Reaper, який взаємодіяв із новітнім винищувачем F-35A під час останніх навчань ЗС США Red Flag 17-1, а також його близький російський аналог «Вихрь»).

Гіперзвукова платформа HiFiRe, що пройшла випробування в Австралії

Подальші етапи змін передбачають надання роботам певної автономії (поки що в обмеженому обсязі). У майбутньому вони мають самостійно адаптуватися до поточних змін на полі бою. Роль людини обмежуватиметься лише прийняттям кінцевого рішення. Наприклад, таке завдання вирішується в межах програми створення автономних роїв БПЛА. Її метою є збільшення бойових можливостей і зменшення експлуатаційних витрат через створення різнорідних груп і загонів БПЛА.

Не можна не згадати й такі програми, як доволі футуристична концепція «підживлення» малих безпілотників, призначених для виконання конкретних бойових завдань, а також роботів, оснащення яких та спосіб пересування самостійно адаптуються до реакції на конкретну загрозу. Автоматизація процесу експлуатації також дасть змогу зменшити витрати і впорядкувати весь цикл витрат. Нові системи ОВТ матимуть ще просунутіші системи самодіагностики та саморегенерації, а роль людини буде обмежена лише контролем і прийняттям рішень. 

Для забезпечення стійкості систем озброєння до впливу різних форм загроз у вигляді РЕБ або кібератак вони матимуть більшу самостійність дій з одночасною мінімалізацією залежності від систем ISR, мережевих ліній зв’язку або систем глобального позиціювання (переважно GPS).

Нове в авіації

У США розробляється нова стратегічна концепція повітряно-морської битви (air-sea battle concept), що базується на швидкому захопленні ініціативи через здобуття переваги у сферах C4ISR і наведення на ціль власних систем. Отже, згідно з концепцією відповіддю на потенційне вторгнення противника будуть ефективна оборона й швидка реакція.

Велику увагу буде приділено максимальному зменшенню часу реакції на загрозу: пускові установки та інше ударне озброєння агресора планується знищувати практично в тому самому реальному фрагменті часу, коли він змусить своїми діями сторону, що захищається, використати силу. І поки одні системи відбиватимуть повітряний, ракетний або інший напад, інші знищуватимуть ударні сили противника і навіть завдаватимуть йому контрударів.

З огляду на зазначене одним із пріоритетів розвитку ВПС США визнано створення нового стратегічного бомбардувальника малої помітності B-21 Raider, здатного атакувати цілі в будь-якій частині нашої планети. При цьому літак має діяти з території США. В-21 буде озброєно новою стратегічною ракетою в забезпеченні безпілотних авіаційних комплексів різного призначення.  

Новий американський бомбардувальник Raider

Тут буде доцільно згадати про динамічний розвиток програм із забезпечення мережецентричності. У тісному зв’язку зі згаданими вище бойовими системами це робить реальним і швидким висвітлення обстановки на полі бою в будь-якому вимірі й, головне, дасть змогу забезпечити випередження намірів потенційного противника або ж щонайменше максимально ускладнити його дії та зберегти перевагу на тактичному або навіть оперативно-тактичному рівні.

Зазначене дає підстави зробити такі висновки: наявні на сьогодні види конвенціональних озброєнь (танки, БМП, БТР, артилерійські системи, стрілецька зброя тощо) залишаються важливими елементами ОВТ сучасних армій. Водночас їхня роль уже інша, ніж навіть 10–15 років тому.

На думку експертів, конвенціональні види ОВТ зберігають своє значення в локальних конфліктах та війнах малої інтенсивності, водночас в умовах потенційно можливого глобального конфлікту така зброя відійде на другий план (ОВТ третьої або четвертої категорії).

Успіх використання конвенціональних ОВТ значною мірою визначатиметься ступенем їхньої взаємодії та взаємозв’язку на полі бою, ефективністю використання зброї першої та другої категорій (високоточні системи підвищеної дальності дії, ППО-ПРО, C-RAM, бойові роботи, ОВТ нової генерації і тісно пов’язані з ними повітряні та морські носії).

Потенційно можливе масоване застосування в майбутньому деякими країнами, насамперед РФ, Китаєм, Іраном, Північною Кореєю (як потенційних агресорів), різноманітних систем ударної ракетної зброї, літаків тощо разом зі зростанням технологічного рівня їхнього озброєння або навіть використання ними ядерної зброї змушує США та їхніх союзників постійно шукати нові ефективні рішення у відповідь. До таких рішень належать системи ОВТ нової генерації, бойові роботи, повна автоматизація пошуку інформації та прийняття рішень, а також реакції у відповідь на реальні загрози. При цьому автоматизації підлягають навіть самі бойові системи, а тенденція свідчить про те, що майбутнє належить повністю автономним системам. 

Цілком природно, що попит визначає пропозицію залежно від майбутнього театру бойових дій та потреб окремих армій. Але вже сьогодні провідні гравці на міжнародному ринку ОВТ мають у своєму активі цілу низку просунутих розробок, що підтверджують зазначене вище. І саме вони здатні вплинути на подальший розвиток нових видів ОВТ і відповідно на еволюцію поля бою. 

Розвиток квантового зв’язку, а сьогодні тут лідером є Китай, надає цілком нові можливості для впливу на перебіг бойових дій. Завдяки особливостям квантового сигналу система вважається цілковито захищеною від перехоплення або зламу. Відповідно у випадку широкого запровадження квантових систем зв’язку радіоперехоплення каналів зв’язку як засіб розвідки втратить своє значення.

У бій ідуть супутники

Іншим фактором, здатним революційно вплинути на еволюцію сучасного поля бою та воєнних конфліктів, може стати суттєве розширення розвідувальних можливостей бойових підрозділів за рахунок безпосереднього використання ними розвідувальних мікросупутників. На відміну від традиційних засобів космічної розвідки останні надаватимуть інформацію щодо конкретних об’єктів противника в реальному часі на рівні батальйонної або ротної ланки і нижче. Тут лідером є США, де 2017 року вивели на навколоземну орбіту перший експериментальний розвідувальний мікросупутник. Сьогодні там втілюють у життя широку програму експериментів із ним для вивчення потенційних можливостей, корисних для армійських підрозділів. Після відпрацювання необхідних практичних заходів планується перейти до масового виводу в космос дешевих мікросупутників.

Китайська гіперсонічна платформа

Провідні країни світу також активно працюють над створенням гіперзвукових систем доставки бойових частин ракет. Так, Китай у квітні 2017 року здійснив уже сьоме успішне випробування гіперзвукової бойової частини DF-ZF (американська кодова назва WU-14), призначеної для оснащення балістичних ракет середньої та великої дальності дії.

Гіперзвуковий арсенал

Китай створює гіперзвукові системи для подолання ПРО США та ураження рухомих морських цілей, передусім авіаносців. Важливо зазначити, що після входу до атмосфери гіперзвукова БЧ здатна розвивати швидкість понад 10М, що суттєво ускладнює її перехоплення наявними засобами ПРО США.

2016 року в РФ двічі випробували гіперзвукову платформу, яка має замінити традиційні боєголовки на перспективних міжконтинентальних БР із можливістю подолання ПРО США. У квітні 2017-го країна здійснила чергове випробування гіперзвукової платформи. Окрім перспективної БР там працюють над новою гіперзвуковою протикорабельною ракетою «Циркон». Її експериментальний зразок під час одного з випробувань досяг швидкості до 8М. Ракету планується поставити на озброєння перспективних атомних підводних човнів 5-ї генерації у 2025-му.

Також активно (як самостійно, так і разом із РФ) над створенням власної гіперзвукової космічної платформи працює Індія. Там протягом 2016–2017 років випробували кілька прототипів. Головною метою оголошено створення «космічного літака багаторазового використання для виведення на навколоземну орбіту корисних вантажів».

Досвід роботи в межах зазначеної програми буде також використано для створення в Індії перспективної гіперзвукової крилатої ракети, оснащеної принципово новим двигуном типу scramjet. Також ця країна (разом із РФ) розробляє нову гіперзвукову ракету Brahmos-II, що буде здатна розвивати швидкість до 7М.

Модель індійського гіперзвукового двигуна

Відповідні розробки здійснюють і Європейська космічна агенція та США (спільно з Австралією). Відомо про успішне випробування в липні 2017 року на австралійському полігоні прототипу HIFiRE 4.

За експертними оцінками, на сьогодні у світі в принципі не існує засобів протидії гіперзвуковим ракетам. Вважається, що такі системи можуть бути створені лише в майбутньому на підставі енергетичної зброї.

У США активно розвивають лазерну зброю, одну з таких систем у 2017 році навіть взято на озброєння ВМФ. У стадії розробки перебувають лазерні системи для озброєння перспективних винищувачів.

Росія відстає у цій сфері, проте відомо про початок випробування там цього року зразків лазерної зброї. Крім лазерного там ведуться роботи зі створення таких нових видів зброї, як акустична, голографічна та кінетична. За деякими даними, їх буде включено до державної програми розвитку ЗС РФ 2018–2025 років, що розробляється.

У США також працюють над створенням нової генерації ракет-перехоплювачів Multi-Object Kill Vehicle (MOKV), завданням яких є гарантоване перехоплення всіх видів наявних і перспективних видів балістичних ракет, зокрема іранських, північнокорейських, китайських і російських (МБР Р-36М із 10 бойовими частинами). Технологія передбачає перехоплення атакуючих ракет за межами земної атмосфери з ураженням поодиноких і багатозарядних БЧ із можливістю селекції цілей.

У Сполучених Штатах також проведено успішні випробування мініатюрної кінетичної ракети-перехоплювача (Miniature Hit-to-Kill, MHTK), створеної компанією Lockheed Martin. Ракета призначена для знищення завдяки виключно кінетичній енергії атакуючих ракет, артилерійських снарядів і мінометних мін (RAM) на дистанціях, що перевищують можливості всіх наявних і перспективних аналогів.  

Вогонь по безпілотниках

Втім, для всіх армій світу все ще актуальною залишається проблема боротьби з БПЛА. Американський концерн Northrop Grumman розробив власну систему перехоплення та знищення безпілотників із використанням, зокрема, звичайних смартфонів і пристроїв для створення перешкод імпровізованим вибуховим пристроям. Новиною тут є використання спеціальної приграми-аплікації MAUI (Mobile Application for UAS Identification) для мобільних телефонів з операційною системою Android з метою викриття дронів у повітрі. 

Тим часом усі провідні країни світу активно розвивають безпілотні літальні апарати різного призначення. Відомо про розробки важких БПЛА дальньої дії в США, Ізраїлі, КНР, РФ, Україні тощо. Зокрема, у РФ створюється важкий БПЛА «Альтаир», стартова маса якого становить понад 7000 кг (зокрема, корисне навантаження 2000 кг). Апарат створюється на замовлення МО РФ «Альтус-М» (проектант — ДКБ ім. М. П. Сімонова, Казань). Апарат має перебувати в повітрі до 48 год і долати відстані до 10 000 км.

Американська бойова лазерна установка під час випробувань

А російська компанія Neurobotics працює над створенням інтерфейсу для мисленого управління об’єктами. Система вже успішно пройшла випробування на малому БПЛА і вважається дуже перспективною.

Варто згадати й про розробки нових засобів маскування військ і військової техніки, зокрема з нанесенням спеціальних маскувальних покриттів, що поглинають опромінювання, маскувальної багатофункціональної фарби тощо. Відомо про створення російським концерном «Ростех» спеціального радіопоглинаючого покриття, яке після нанесення на техніку робить її невидимою для засобів електронної розвідки та високоточних боєприпасів противника в діапазоні 5–50 ГГц.

Підрозділи російського спецназу отримали нові камуфляжні пасти сімейства «Туман-Р», призначені для захисту особового складу від викриття за допомогою тепловізійної техніки в умовах низької видимості та вночі. Завдяки нанесенню камуфляжної пасти на одяг і відкриті частини тіла теплова лігнатура бійця зменшується на 95%.

Польська компанія Grupa Lubawa розробила систему багатоспектрального інтегрованого модульного бронювання IMMA (Integrated Multispectral Modular Armour), що складається зі змінних модулів, пристосованих для захисту конкретних видів техніки. Останні мають два шари, балістичний та маскувальний, що забезпечує захист і підвищує рівень балістичного захисту. Поряді з цим маскувальні панелі на 85% знижують рівень теплової сигнатури, а також зменшують радіолокаційну сигнатуру.

Графен на військовій службі

Дуже перспективним є використання для виготовлення захисних споруд та індивідуальних засобів захисту особового складу, насамперед бронежилетів, нових матеріалів. Передусім це легкий та гнучкий, як тканина, графен. Проте під дією зовнішнього динамічного навантаження він стає твердим і здатний витримати влучення кулі. Дослідження в цій сфері ведуться одночасно в кількох країнах, зокрема в США, КНР, Ізраїлі, Польщі.

Фактично сьогодні у світі триває гонка за лідерство на ринку двомірних матеріалів, що який тільки зароджується. Графен уже розглядається як матеріал, що змінить авіабудування, технології освоєння космосу, озброєння та військову техніку, а також енергетичну галузь. Це лише питання часу.

Безпілотники — під воду!

Чималі зміни чекають і на військово-морський вимір майбутнього поля бою. Передусім це боротьба зі мінною загрозою, що виходить на передній план. Для України це насамперед підходи то головних морських портів у Чорному та Азовському морях. Цікавими є подальші передові розробки провідних світових виробників спеціальної та морської техніки.

Так, на замовлення ВМФ Франції компанії Airbus Helicopters і DCNS у межах програми створення морських дронів SDAM (Systeme de Drones Aériens de la Marine) спільно розробляють проект майбутнього морського БПЛА — безпілотного вертольота VSR 700. Для підвищення ефективності він буде інтегрований із корабельними системами автоматизованого управління бойовими діями (АСУБД).

Також у Франції в межах програми ESPADON створено два безпілотних підводних апарати, які можуть діяти дистанційно й використовуватися з борту також дистанційно керованої надводної платформи. Це частина масштабнішої французької програми створення протимінних систем нової генерації SLAMF (Système de Lutte Anti-Mines Futur). Завдяки цьому протимінні операції на морі можуть проводитися в повному обсязі без залучення спеціалізованих протимінних кораблів, а отже, без ризику для особового складу.

Американський пiдводний безпiлотник SubMurres

Особливий інтерес становить комплексне використання БПЛА і роботів, що здатні діяти та взаємодіяти на межі двох середовищ: повітряного та морського. Це дає змогу отримати якісно нові бойові можливості. Зокрема, французька промислова група ECA розробила систему зв’язку DRONECOM, що поєднує надводні та підводні дистанційно керовані безпілотні апарати як між собою, так і з корабельними або береговими пунктами управління. Тобто значно зростають можливості використання безпілотних систем за межами радіообрію та акустичної дальності.

Понад те, для збільшення дальності дії зв’язку ECA пропонує використовувати БПЛА-ретранслятор вертикального старту власної розробки IT180, оснащений засобами швидкого зв’язку з підводними апаратами (зокрема, компактною гідроакустичною станцією зв’язку, антена якої опускається під воду й дає змогу створити мережу взаємодії з одним або кількома підводними апаратами).

БПЛА транслюватиме отримані дані на пункт управління в реальному часі з можливістю термінової інтерпретації і за потреби коригування поточного завдання для підводного дрона, наприклад, для зміни його позиції або передачі команди на знищення вже знайдених мін. А зареєстрована в США фірма InnoCorp пішла ще далі, розробивши проект безпілотника SubMurres, здатного діяти як у повітрі, так і під водою. Апарат може запускатися з будь-якої платформи, а також із берега й відповідно повертатися туди після виконання завдання.

Американський концерн Northrop Grumman розробив на замовлення ВМФ США оригінальну лазерну вертолітну систему пошуку морських мін усіх наявних типів AN/AES-1 ALMDS (Airborne Laser Mine Detection System). Без перебільшення це перша у своєму роді протимінна система, що дає змогу швидко здійснювати мінну розвідку морських акваторій і фарватерів.

Насамкінець концерн Lockheed Martin створив безпілотний комплекс оригінальної конструкції у вигляді автономного підводного апарата Marlin MK2 AUV, у якому базується малий БПЛА UAV Vector Hawk. Під час практичного використання було підтверджено можливість взаємодії дистанційно керованих роботів і дронів на воді, під водою та в повітрі, а також можливість виконання ними низки автономних завдань (зокрема, мінування і розмінування, транспортування корисних вантажів, розвідка).

Доволі оригінальною є розробка в Китаї ударних екранопланів, що не мають аналогів у світі. Вони призначені передусім для ураження в безпілотному режимі американських авіаносців, що перебувають на великих відстанях. На відміну від крилатих ракет невеликий за розмірами екраноплан наближатиметься до цілі на висоті лише кілька десятків сантиметрів від поверхні води, де він буде практично непомітним для корабельних РЛС.

В українському контексті

Отже, як бачимо, світ активно створює нові види ОВТ. Певні розробки перспективних видів ОВТ здійснює й Україна, зокрема коштом НАТО. З огляду на особливості поточної ситуації не про все можна розповісти сьогодні, адже воююча держава має право на військову таємницю. Втім, навіть простий перелік оборонних розробок українських зброярів і науковців свідчить сам за себе. І Україна точно «не пасе задніх».

Передусім більшість новинок створюється з урахуванням бойового досвіду війни на Донбасі. Це стосується ударних ракетних систем, РСЗВ, важкої та легкої бронетехніки, БПЛА, принципово нових систем прихованого зв’язку, управління, дистанційного розмінування, боротьби з дронами, підводної робототехніки, кораблів і катерів, радіолокаційної та гідроакустичної техніки, стрілецької зброї, нових боєприпасів, конструкційних матеріалів (металокераміка), просунутих систем електронної розвідки та кіберзахисту, засобів РЕБ, високоточних боєприпасів, автоматизованого аналізу певних інформаційних потоків, систем протидії терористичним атакам тощо.

Україна, яка вже четвертий рік поспіль протистоїть російській агресії, у військово-технічній сфері має сподіватися передусім на власний потенціал. ЗСУ та інші силові відомства потребують якісно нових зразків ОВТ, що забезпечать якісну перевагу на полі бою. З огляду на це «осучаснення» нашого війська, анонсоване президентом України 24 серпня 2017 року на майдані Незалежності, має стати кроком у напрямку якісних змін на краще та надання ЗСУ нових бойових можливостей.