Якоб Келленберґер про вагу цінностей у міжнародних відносинах

Саме дотримання такої позиції дало йому змогу понад 10 років очолювати одну з найстаріших гуманітарних організацій у світі – Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) – та брати участь у численних переговорах у різних гарячих точках світу. 4 жовтня в рамках спільного проекту Посольства Швейцарії в Україні та журналу «Український тиждень» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася лекція пана Келленберґера на тему «Влада та цінності у міжнародних відносинах».

У. Т.: Як політична влада впливає на визначення (формування, становлення) цінностей у сучасному світі?

– Всюди у світі держави та міждержавні організації використовують владу для того, щоби просувати свої інтереси та цінності. Європейський Союз є прикладом спільноти, де в основу покладені останні. Якщо ви відкриєте текст Договору про ЄС, побачите, що стаття про них передує статті про цілі та завдання спільноти. Чимало держав переслідують різні цілі, що ґрунтуються на цінностях, але особливо унікальним у цьому аспекті є ЄС, де вирішальну роль відіграє не військова, а м'яка сила. Дуже багато значить, як держава відстоює ці цінності у своєму внутрішньому порядку. Якщо ви хочете, щоб були захищені, недостатньо залишатися на рівні абстрактних концепцій чи міжнародних договорів та угод. Важливо закладати цінності в національне внутрішнє законодавство. Вони мають бути відображені в законах, де відповідно передбачені покарання за їхнє порушення. Неабияким викликом для країни у відстоюванні власних цінностей є необхідність довести, що останні не вступають у суперечність із державними інтересами. Також важливе питання, яку ціну готові заплатити країни для їх відстоювання. ЄС продемонстрував, що ладний зайти доволі далеко задля цього. Якщо ви хочете підтримувати віру інших у ваші ідеали, дуже важливо не застосовувати подвійних стандартів і бути послідовним, інакше можете підірвати довіру до заяв про ваші цінності. Зокрема, які стандарти діють, коли військових злочинців не притягують до відповідальності? Відданість і захист певних цінностей є важливими засобами для їхнього поширення. Зокрема, одним із них є міждержавні переговори. На мою думку, будь-які перемовини не можуть бути успішними, якщо немає взаємоповаги сторін. Але коли переговори стосуються цінностей, тут не може бути жодних поступок.

У. Т.: Наскільки ефективним може бути моральний захист демократичних цінностей з боку Ради Європи серед країн-членів, що відхилилися від демократичного курсу, зважаючи на те, що ПАРЄ не застосовує санкцій?

– Одна з найбільших проблем чинного міжнародного гуманітарного права – це те, що нині немає якоїсь спеціальної судової інституції, яка б змогла застосовувати санкції проти країн – підписантів Європейської конвенції з прав людини і членів Ради Європи, що відхилилися від демократичного шляху і порушують права людини. На мою думку, оптимальним було б рішення ввести певні штрафи. Санкції можуть запроваджувати такі міжнародні організації, як Рада Безпеки ООН, але виключно у випадку порушення миру чи безпеки для громадян у певній країні.

У. Т.: За словами американського експерта Єна Бремера, ми живемо у світі без лідера, або так званому світі Великого нуля (G-Zero). Західні держави, які підтримують демократичні цінності, втрачають частину свого міжнародного впливу. Водночас нові країни, що розвиваються, стали впливовішими в економічній та політичній сферах, але часто орієнтуються на зовсім інші цінності. Чи є якась альтернатива демократичним цінностям у сучасних міжнародних відносинах?

– Демократичні цінності підтримують не лише західні держави. До того ж є певні відмінності у поглядах на оптимальну політичну організацію суспільства на сучасному етапі розвитку. На мою думку, такі відмінності наявні, однак демократія є таким типом політичної організації, який пропонує людям найкращі можливості для вибору. Демократія як така дає змогу змінити владу, якщо та не діє в інтересах народу. Тому й постає закономірне запитання: чи справді привабливість демократії аж так залежить від економічної сили Заходу. Попри появу нових економічно потужних держав, а також боргову кризу єврозони, ЄС загалом все ще має найвищий показник ВВП у світі і випереджає навіть США. Тут я бачу і загальноприйняті на глобальному рівні цінності, як, приміром, справедливість або людська гідність. Інша річ, як у різних країнах забезпечується їхнє дотримання. Окремі держави можуть вирішити, що дотримання демократичних прав є недостатнім, щоб реалізувати їхні інтереси, і вони можуть ставити на перший план, наприклад, захист безпеки своїх громадян, забезпечення їх продовольством чи водою. Отже, глобальна ситуація у цьому аспекті багато в чому залежить від конкретної. Надзвичайно важко підтримувати демократію у країні з низьким рівнем економічного розвитку. Дуже добре, що західні держави просувають власні цінності на міжнародному рівні та закладають їх у власні конституції та закони. Але дуже важливо при цьому не застосовувати подвійних стандартів, якщо ти хочеш, щоб тобі довіряли.

У. Т.: У 2007 році ваша заява про те, що США не може гарантувати належного дотримання прав людини у військовій в’язниці на базі Гуантанамо, що на Кубі, спричинила міжнародний скандал і змусила американську владу докласти зусиль до покращення умов утримання в’язнів навіть у таборах Афганістану й Іраку. Становище в українських тюрмах аж ніяк не краще. Чи спостерігали ви за ситуацією в нашій пенітенціарній системі?

– Я не знаю української пенітенціарної системи. З наведеного вами прикладу виникає асоціація з перевіркою МКЧХ умов утримання ув’язнених під час збройних сутичок або після них. Щоправда, Червоний Хрест дедалі частіше перевіряє затриманих у контексті інших ситуацій, пов’язаних із насильством, необов’язково військових дій. У цьому сенсі Україна не вписується у типовий для Червоного Хреста контекст. Але я переконаний, що країну відвідують представники Комітету запобігання тортурам, який діє при Раді Європи. Та, незважаючи на все це, боюся, у світі ще чимало місць позбавлення волі, які не відвідує ніхто, хоча там є нагальна потреба контролю за умовами перебування затриманих і поводження з ними.

У. Т.: За час вашого перебування на посаді президента МКЧХ ця організація значно розширила свою діяльність у всіх куточках світу. Якою ви бачите роль гуманітарної дипломатії в сучасних міжнародних відносинах?

– Гуманітарна дипломатія може провадитися на різних рівнях, сягаючи найвищого, якщо це буде визнано за необхідне. Оперативний рівень дає змогу забезпечити доступ до тих, хто потребує захисту й допомоги, за посередництва урядових представників і організованих представників недержавних установ. Тематичний рівень дозволяє сприяти укладенню важливих з гуманітарного боку угод, як-от Конвенція про заборону касетних бомб. Юридично-тематичний – це поширення закону, робота із запровадження його норм, сприяння розвитку міжнародного договірного права.

У. Т.: Майже два десятки років ви брали участь у двосторонніх відносинах Швейцарії та Євросоюзу. Чи виграла, на вашу думку, Швейцарія від того, що не вступила до ЄС і посідає окреме місце в європейській політиці?