1. Блокпости. Проходження їх при в’їзді до «республіки» — своєрідна рулетка. Якщо прибуваєте автобусом, то його огляд найчастіше обмежується якимось спритним молодим «республіканцем», що вбігає досередини з усмішкою, автоматом і привітанням «Добро пожаловать домой!», похапцем оглядаючи салон. Та не завжди все так безхмарно. Іноді «ополчення» стоїть на блокпостах, вимагає виходу чоловіків до 65 років (вік варіюється) і прискіпливо перевіряє паспорти. Якщо ваша реєстрація не місцева, може зажадати, щоб відкрили сумку, і запитати про мету візиту.
2. Курс валют. Мені важко судити, наскільки складно нині з купівлею грошової одиниці РФ на контрольованій території, але, якщо можете, рублі придбайте саме там, бо в «ДНР» курс менш вигідний. Нині в Донецьку він становить 2,55–2,6 (залежно від точки, де мінятимете), тобто за 1 тис. грн вам дадуть 2550–2600 руб.
3. Телефон і соцмережі. Здавалося б, дрібниці, але поставтеся до них украй серйозно. Незалежно від того, у якому статусі ви в’їжджаєте на неконтрольовану територію, ваш мобільний має бути «чистий». Інакше кажучи, без контактів на кшталт «Богдан Правий сектор» чи «Артем майор». Нешкідливі на перший погляд записи можуть викликати підозру.
Те саме стосується й соцмереж: патріотичні пости варто видалити, як і фото, котрі (на думку «МГБ» й подібних органів) є «компроматом».
4. Житло. Ціни на квартири (мова як про купівлю, так і про оренду) на окупованій території впали в рази. Звісно, краще подбати про помешкання заздалегідь. Та, навіть якщо ви цього не зробили, питання із проживанням завжди можна вирішити просто на вокзалі, головним чином на автобусному «Південному».
Читайте також: «Гості» в порожнечі
Якщо брати розцінки в гривнях (а платити все одно доведеться в рублях), то добова оренда житла стартує від 50 грн на околицях міста. При цьому в діапазоні 120–220 грн ви без проблем знімете помешкання з євроремонтом у самісінькому центрі Донецька. Таким чином, п’ять-сім днів перебування в місті обійдуться в 600–800 грн, якщо вам потрібен елітний комфорт. Що ж стосується довгострокової оренди, то ціни на неї починаються від 800 грн за місяць у віддалених районах; потім варіюються в межах 1200–1500 грн у центральних і від 1,8 до 6 тис. грн, якщо хочете жити з видом на ОДА чи Кальміус в апартаментах із євроремонтом у нових висотках.
Коротко про купівлю житла в Донецьку: її специфіка в тому, що угоди з нерухомістю, розміщеною в «ДНР», вважаються тут «незаконними», якщо з них не сплачено податків у скарбницю «республіки». Отож-бо тим, хто сподівається на повернення української влади, доводиться платити двічі.
5. Комендантська година. Це один із найбільш специфічних моментів. Звикайте, що Донецьк закінчується до вечора. На «офіційних» сайтах заборонений час указано від 23:00 до 05:00. Утім, на багатьох інтернет-порталах досі трапляється й цифра 22:00, через що може виникнути плутанина. У будь-якому разі місто починає безлюдніти о восьмій вечора, а на десяту ви навряд чи когось здибаєте на вулиці взагалі. Хай там як, а своє перебування надворі теж обмежте десятою: повірте, якщо ви натрапите на патруль, переконаний у відліку комендантської години від 22:00, то нікому нічого не доведете й у кращому разі проведете кілька діб за риттям окопів.
Читайте також: Соціальний ліфт «ДНР»
6. Ціни. Із продовольством ситуація така: хліб — 9–15 руб., цукор — 45–49 руб., гречка — 93 руб., свинина, яловичина, баранина — 320–380 руб., яйця — 47–50 руб., макаронні вироби — 25–28 руб., ковбаси — від 400 руб., сири — від 350 руб. Овочі коштують на третину більше, ніж на контрольованих землях. Непродовольчі ціни дуже завищені — навіть не думайте купувати тут одяг, це абсолютно безглуздо. Розцінки на проїзд: трамваї та тролейбуси — 3 руб., міські маршрутки — 6–7 руб., Донецьк — Макіївка — 15 руб., Донецьк — Харцизьк — 30 руб.
7. Фото й відеозйомка. «Урядові» будівлі та житлові об’єкти поблизу них знімати заборонено. Можуть відібрати камеру, стерти відео або відправити вас у комендатуру «до з’ясування обставин» (найчастіше все нараз). Щодо решти жодних обмежень. Хоча, скажімо, коли фотографуватимете парк, у вас теж можуть попросити паспорт (загальну атмосферу параної від ДРГ ніхто не скасовував). До речі, носіння його завжди й усюди — це також обов’язковий пункт. Беріть цей документ із собою, навіть виходячи по хліб.
8. Теми спілкування. Не розмовляйте про політику ані на вулиці, ані в громадських місцях, ані по телефону. По-перше, тут це не заведено, по-друге, все ще поширена практика доносів на «підозрілих осіб» — такі проблеми вам ні до чого.