Найпопулярніша реклама на українському телебаченні — це реклама ліків. Вона регулюється законодавством, проте не дуже ефективно, тому на екранах телевізорів можна побачити препарати, що не мають доведеної ефективності. Міністерство охорони здоров’я розробило законопроект, який суттєво обмежить рекламу ліків на телебаченні та радіо.
Як розповів на презентації законопроекту заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик, реклама ліків та медпрепаратів становить від 30% до 50% усієї реклами на українському телебаченні, на деяких регіональних каналах її частка сягає 70%. Згідно з наказом МОЗ № 422 в Україні заборонено рекламувати препарати, які відпускаються за рецептом, містять наркотичні, психотропні речовини та прекурсори, викликають звикання, призначені для лікування виключно вагітних та дітей до 12 років, застосовуються для лікування туберкульозу, венеричних захворювань, раку, ВІЛ/СНІДу, хронічного безсоння, діабету, ожиріння, імпотенції, небезпечних інфекційних хвороб. За словами Ілика, вони з колегами напередодні впродовж чотирьох годин моніторили центральні телеканали на предмет реклами ліків. За цей час рекламувалося 45 препаратів, із них дві біоактивні добавки, тобто не зареєстровані як ліки, шість заборонених до рекламування, загалом 12,5% рекламного часу. «Найбільшою проблемою реклами лікарських засобів є свідоме маніпулювання інформацією про препарат та його властивості. Безумовно, така реклама спонукає українців до самолікування і так званої Google-терапії», — зазначив Ілик.
Читайте також: Медицина в реанімації
За його словами, соціологічні дослідження засвідчили, що майже 69% хворих в Україні займається самолікуванням, що призводить до ускладнень. «У 2017 році українці спожили понад 1,2 млрд упаковок медичних препаратів, це близько 70 млрд грн, і лише 9% тих ліків споживалося в умовах стаціонару. Отже, близько 90% ліків люди споживали самостійно, без рецептів лікаря. У розвинених країнах показник, який стосується стаціонарного лікування, становить від 40% до 70% — стільки ліків вживають пацієнти, перебуваючи в лікарні. Ми маємо показник усемеро нижчий», — підкреслив заступник міністра.
Така ситуація викликає занепокоєння, адже понад 50% зі спожитих ліків, за даними МОЗ, не має доведеної клінічної ефективності. До топ-10 найпопулярніших препаратів, які українці купували у 2017 році, увійшли «Актовегін», «Нурофен», «Німесил», «Натрій Хлорид», «Но-Шпа», «Ессенціале», «Реосорбілакт», «Цитрамон», «Спазмалгон», «Синупрет». Лікарськими засобами з них є лише три: «Нурофен», «Німесил» і «Натрій Хлорид», решта симптоматичні або не мають доведеної ефективності. Ілик наголошує: це результат реклами на ТБ. «Нині в Україні ринок реклами регулює близько десятка різних законних та підзаконних актів, але на практиці вони працюють неефективно. Висновок: ми маємо зробити так, щоб вони реально запрацювали, врегулювати їх, керуючись чинними законодавчими нормами Євросоюзу. У країнах ЄС реклама лікарських засобів регулюється лише чотирма основними директивами. Ми поставили собі за мету всі норми директив імплементувати в наш законопроект», — зазначив Роман Ілик. За його словами, в Україні заборона реклами певних ліків не діє, тому що немає ефективного механізму контролю: виявлення порушень та накладання штрафів розпорошені між різними органами, а МОЗ узагалі не має стосунку до процесу.
Читайте також: Хочеш жити – плати
Власне, одним із завдань законопроекту, який підготувало МОЗ, є визначення міністерства центральним органом, який здійснюватиме безпосередній моніторинг і контроль за змістом реклами, виявлятиме порушення та направлятиме ці дані до інших центральних органів влади, які накладатимуть санкції. Такими органами є Держпродспоживслужба, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення та Антимонопольний комітет.
По-друге, вимоги до реклами ліків в Україні пропонується погодити з такими вимогами у ЄС. «Тут ми говоримо про безапеляційну заборону реклами цілительства та нетрадиційної медицини і про невідповідність змісту реклами інструкції препарату, а також обмеження, що стосуються участі в рекламі акторів, публічних осіб, посилання на можливість встановлення діагнозу по телефону чи через інтернет», — каже Ілик.
Крім того, згідно з пропозиціями реклама ліків має містити інформацію з інструкції та номер реєстраційного посвідчення, додала Марина Слободніченко, експерт із юридичних питань МОЗ. За її словами, такими чином кожен зможе швидко відстежити, чи зареєстрований препарат і чи дозволений до рекламування. Буде заборонено використовувати недостовірну інформацію про ефективність лікарського засобу.
Читайте також: Ліки для жадібності. Корупційні схеми ведуть до монополізації фармацевтичного ринку
Водночас МОЗ пропонує вирішити проблему з рекламуванням ліків у фаховій спільноті. «Найпростіше було б заборонити рекламу ліків узагалі, але тоді виникає запитання: як про інновації в лікуванні дізнаються ті, хто має знати про це насамперед, — медпрацівники? У європейській практиці рекламування для медиків здійснюють фармпредставники на конференціях, конгресах, семінарах, завдяки семплінгу, коли надаються безплатні зразки ліків, зокрема й через спеціалізовані медичні видання. В Україні чітко визначених, законодавчо закріплених фахових видань немає, а реклама через медпредставників і семплінг — тема-табу», — зазначає Ілик.
Одним зі способів поширення інформації в медичній спільноті є публікації в спецвиданнях, де можна розміщувати рекламу ліків із послабленим режимом, незважаючи на законодавчі обмеження. Проте, зазначила Слободніченко, в Україні немає визначення спецвидання, що призводить до зловживань: замовники публікують рекламу в будь-яких періодичних виданнях, які читають і прості громадяни. Тому законопроект пропонує таке визначення спецвидань: це наукові фахові видання, включені Міністерством освіти і науки до Переліку наукових фахових видань України (друкованих та електронних), що здійснюють публікації за медичними та фармацевтичними спеціальностями.
Також наразі не врегульовані питання промоції у фаховій спільноті. «ЄС виділяє кілька способів: відвідування торговими представниками лікарень для ознайомлення, розповсюдження зразків, використання певних стимулів, зокрема й фінансових, які заохочували б фахову аудиторію до поширення тих чи інших лікарських засобів, ну й, безумовно, фінансова підтримка під час проведення конференцій, семінарів. Сьогодні багато організаторів не можуть собі дозволити витрати на поїздку того чи іншого лікаря на конференцію. Законопроект пропонує закріпити це на рівні постанови Кабінету Міністрів і врегулювати правила промоції та поширення інформації серед медичних і фармацевтичних працівників», — розповіла Марина Слободніченко. Таке інформування має й свої обмеження: кількість зразків, які розповсюджуються безплатно, обмежена, їх замовляє лише лікар, упаковка повинна бути не більшою за мінімальну на ринку, зразки мають бути з маркуванням «Не для продажу». Також забороняється розповсюдження зразків із психотропними і наркотичними речовинами.
Щодо телерадіокомпаній, які пускають в ефір рекламу заборонених до рекламування ліків, пропонується застосовувати відчутні штрафи. Законопроект вносить зміни до Закону «Про телебачення і радіомовлення», які передбачають штраф за поширення такої реклами в розмірі 5% ліцензійного платежу. Як розповіла Слободніченко, згідно з чинним законодавством кожен із суб’єктів рекламного процесу підпадає під штрафні санкції: замовник, виробник і розповсюджувач. Проте ці штрафи мізерні: п’ятикратний розмір вартості виробленої реклами або 300 неоподаткованих мінімумів, тобто трохи більше ніж 5 тис. грн. На думку розробників документа, великі штрафи для телерадіокомпаній спонукатимуть їх стежити за контекстом реклами, яка виходить в ефір, а замовників — за тим, що вони рекламують.
Законопроект опубліковано на сайті МОЗ, зараз його презентували громадськості, після цього представлять медикам і фармвиробникам, щоб зібрати їхні зауваження та пропозиції.