Твердження про путч доволі сумнівне, хоча й має право на існування, але цей день і справді може увійти в історію. Хоча б тому, що в парламенті вперше, за майже рік роботи цього скликання, було розіграно таку блискучу комбінацію зі знешкодження суперника ніби руками його ж союзників.
Суть справи доволі проста: лідера фракції УДАР, чемпіона світу з боксу, важковаговика Віталія Кличка відправили в технічний нокаут одним натиском кнопки.
Зроблено було це так віртуозно, що коли всі зрозуміли, що ж насправді сталося, було вже занадто пізно.
А починалося все доволі позитивно. Згідно із заздалегідь домовленими планами, сесійний день мав бути присвячений звільненню лідера БЮТ Юлії Тимошенко. До обіду звичайна робота над звичайними законами, а далі мали внести на розгляд два законопроекти щодо лікування ув’язнених за кордоном. Один з них написав екс-бютівець Сергій Міщенко, інший – альтернативний йому, позафракційна Анжеліка Лабунська. Законопроект Міщенка соратникам Тимошенко не сподобався, бо, як вони вважають, це «варіант Банкової», а от законопроект Анжеліки Лабунської нібито міг бути прийнятим.
Читайте також: Чим можуть закінчитись європейські ігри Януковича
Трохи насторожила давно небачена ранкова активність депутатів-регіоналів, які ледь не повною фракцією приперлися в парламент і майже не відходили від своїх місць. Утім, це можна було списати на що завгодно. Чи на законопроект про полювання і мисливські угіддя, внесений Нестором Шуфричем, який перейнявся популяцією карпатських ведмедів, чи на зацікавленість у прийнятті урядового закону про розрахунки векселями.
А тому, коли в тиші та спокої спікер Володимир Рибак зненацька вніс законопроект Кабміну про зміни до Податкового кодексу щодо обліку та реєстрації платників податків, ніхто навіть не думав сперечатися. Верховна Рада чинно ухвалила закон 239-ма голосами «за», і лише коли «сталося», фракція УДАР зненацька зірвалася з місць і посунула до трибуни. Утім, було вже пізно.
Блокування нічого по суті не дало. Трохи наляканий Рибак, якого майже взяли в обійми Віталій Кличко з Арсенієм Яценюком, і так збирався втікати із зали засідань, а тому швидко оголосив перерву. Опозиція виглядала доволі розгубленою, а регіонали з комуністами спокійно за всім цим спостерігали, чекаючи інструкцій, які, власне, не забарилися. Вийшов віце-спікер Ігор Калетник і оголосив перерву до 16-ї години.
Читайте також: Як регіонали користуються з пасивності опозиції
Те, що ударівці називають путчем, формально виглядають як банальні поправки до Податкового кодексу: «Фізична особа, яка є резидентом іноземної країни, тобто не проживає в Україні, може бути взята на облік за місцем реєстрації свого перебування (проживання) на території України. У випадку, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні».
Все правильно, чи не так? А втім, є певні нюанси. А нюанси ці безпосередньо стосуються найрейтинговішого опозиціонера Віталія Кличка.
Якщо дотримуватися букви цього новоприйнятого підпункту, то Кличку можуть відмовити в реєстрації кандидатом у президенти. Адже якщо він, маючи право на проживання в іншій країні, тобто в Німеччині, був її резидентом і платив там податки, відповідно він не проживав в Україні необхідні для балотування 10 років…
Парадокс ситуації полягає ще й у тому, що, як виявилося, ініціатором цих поправок значиться депутат-бютівець Ігор Бриченко нібито в обхід звичайної процедури, до того ж їх проголосував депутат від УДАРу Ярослав Дубневич.
Те, що проживання Кличка на дві країни і справді може бути великою перешкодою для його балотування в президенти, ні для кого не секрет. Про це не раз повідомляли ЗМІ, та й сам Кличко визнавав, що живе в Україні всього шість років, а до того майже 13 років мешкав у Німеччині. Тільки от ці перешкоди були якісь надто ефемерні та не конкретні. Усі розуміли, що ними, очевидно, спробують скористатися, але ніхто не підозрював, що знешкодження відбудеться саме в такий оригінальний спосіб через Податковий кодекс, та ще й так несподівано рано.
Звісно, коли ударівці трохи оклигають після пережитого шоку, вони будуть намагатися в будь-який спосіб цей закон скасувати, визнавши його чи то неконституційним, чи прийнятим з порушеннями. Власне вони вже від початку почали про це заявляти. І виглядає, що цей момент сценаристи якраз не надто добре продумали. Адже для здійснення цих ударівських погроз є доволі багато часу.
Інша справа, чи саме цей момент був основною метою такої багаторівневої комбінації. Адже цілком можливо, що це лише один з пунктів великого плану.
Читайте також: Регіонали готують переформатування Ради
Як і слід було очікувати, в якийсь момент тривожну тишу розірвали такі сподівані і такі передбачувані виправдання. Регіонали вустами Хомутинніка природно заперечили сплановану «підставу», заявивши, що готові навіть у разі потреби скасувати ці скандальні поправки, щоправда, дотримуючись процедури, а бютівці вустами Соболєва заявили, що їхній колега Бриченко зовсім не винен у тому, що сталося, бо якраз мав намір відкликати свої поправки, але хитрі регіонали поставили документ на голосування в цілому. Ну і на додачу ще й ударівець Дубневич виявився непричетним до голосування…
Вечірнє засідання вчасно не почалося і жодних суттєвих домовленостей з цього питання на перемовинах досягнено не було. А коли все-таки Рада запрацювала і на трибуну один за одним почали виходити по черзі лідери трьох опозиційних фракцій, сталося щось неймовірне – у важковаговика Кличка здали нерви…
«З огляду на всі провокації, брудні ігри та маніпуляції з текстами законів, що ухвалюють у парламенті провладні депутати, я хочу заявити, що мене цим не залякати і не зупинити. Щоб покласти край усіляким домислам і спробам розправитися зі мною як з можливим кандидатом, я заявляю однозначно: я йду в президенти», – голосно заявив лідер лідер УДАРу і сперся на свій міцний кулак. Його колега по опозиції Арсеній Яценюк, почувши таке одкровення, помітно зблід…
Взяв слово і бютівець Ігор Бриченко: «Я вам і ще раз кажу, що до закону 2045 поправок, які позначені від Ігоря Бриченка, я не маю ніякого відношення. І не треба гратися. Якщо ви не хочете приймати закон про звільнення Тимошенко, то не треба перекладати на Ігоря Бриченка ваші проблеми».
Власне на цьому можна було б ставити крапку, бо все, що робили депутати після цього, не мало суттєвого значення. Включили до порядку денного законопроекти про звільнення Тимошенко, проголосували ще кілька законів, але все це дрібниці. Сценаристи шоу, здається, таки досягли мети, принаймні короткотривалої
