А ще можна влаштовувати PR- акції, демонструючи нові (дуже нечисленні) зразки озброєнь, що не потрапляють на фронт, а якщо потрапляють, то викликають чимало нарікань, бо виявляються носіями багатьох недоліків ,а незрідка заводського браку, неякісної броні,що загрожує життю військовиків.
Проте час від часу трапляються випадки, що як у краплі води показують реальний стан армії та реальну ціну оборонних зусиль владних структур, зокрема й там, де не треба великих коштів на нормалізацію, а необхідно лише мати чітку позицію щодо юридично-психологічних основ життєдіяльності війська. А це також визначається тією реальною стратегією, що має,або не має влада у війні.
Сама такий випадок ( із дуже загрозливим бекграундом) стався 29 жовтня поточного року в Одесі у військовій частині А 3571 на аеродромі « Шкільний». Група невідомих осіб у камуфляжах та «балаклавах» захопила 20 соток території військового аеродрому. Зробили вони це дуже легко і швидко. Чомусь ( як виявилося!) в А 3571 не діяв Статут караульної служби, що є дуже простим і ефективним. За його приписами солдат на посту має запитати невідому особу,що намагається вдертися на територію,що охороняється: « Стій! Хто йде?» Потім : «Стій! Стрілятиму!». А після цього перший постріл попереджувальний у повітря, а потім постріли на враження. Так має діяти вартовий за законом. Йому не треба ні про що питати не те що начальники Генштабу чи командира бригади,а навіть начальника свого караулу. Ця практика відпрацьована століттями воєнної історії,величезним кривавим досвідом багатьох країн і народів. Не дарма ж кажуть, що військові статути пишуться кров’ю…
Чиатйте також: Суд заарештував командира, який не захистив від нападу військову частину в Одесі
Тут в Одесі ніхто за статутом не діяв, замість того розпочалися тривалі дискусії з нападниками. І це тоді, коли в країні вже не перший рік триває війна…
Під час подій в Криму в 2014 році цю тактику з використанням хаосу, розгубленості й нерозуміння ситуації в українському війську використали вельми ефективно ГРУ Генштабу ЗС Росії та ФСБ РФ. Згадаймо, як цілий тиждень на місці та в Києві роздумували, хто ці невідомі озброєні особи,що захопили Верховну Раду Криму та республіканський уряд. А потім командири українських військових частин ніяк не могли зрозуміти, хто ці люди в зелених камуфляжах без шевронів, що засвідчували б державну приналежність, і що з ними робити… Довго з’ясовували, як реагувати на нібито мирних людей, що щільними кільцями оточували українські військові бази й блокували їх. Насправді, то були спеціально організовані й завезені з Росії люди, що мали удавати місцевих жителів,а вже потім до них, як до ядра приєднувалися деякі тубільні проросійські громадяни. Цю тактику, що чудово себе показала в Криму,тепер можуть поширити на всю територію України приблизно так, як це сталося в Одесі. Коли невідомих таки ж зупинили, вони почали посилатися на рішення Одеської міської ради, хоча ніяких документів ця публіка не надала. Цю « тітушню» фактично охороняла одеська поліція, яку ми добре знаємо ще за подіями 2014 року і яка з того періоду фундаментальних змін не зазнала,як і Одеська рада з її специфічними депутатами і не менш специфічним міським головою Трухановим. Центральна влада, судячи зі всього ,нічого змінювати в цьому стратегічно важливому для України місті не збирається. А це означає,що за іншої ситуації там можуть швидко проголосити « ОНР» – « Одеську народну республіку». Знаючи ситуацію в Одесі, РФ, маючи цілковиту гегемонію на Чорному морі ( принаймні в північній його частині), може організувати морський десант на Одесу,щоб спровокувати місцеве начальство на зраду. Хіба те начальство патріотичніше за кримське?
Верховний головнокомандувач, міністр оборони, начальник Генштабу елементарно не навчили армію, не простимулювали її діяти за статутами,не дали чіткої санкції на це. На сході армія залякана « сєпарськими» судами, які дають військовим по 13 років ув’язнення,за виконання наказу командира,паралізуючи таким чином збройні сили.
Чиатйте також: Військова прокуратура відкрила провадження за фактом спроби захоплення аеродрому в Одесі
Чому взагалі цивільні суди півдня й сходу судять військових за законами мирного часу? Не кажучи вже про те,що в тих судах є чимало людей в мантіях,погляди яких не дуже відрізняються від поглядів,поширених у « ДНР-ЛНР»…
Отже ,те,що сталося в Одесі, на мій погляд, уважно вивчають в Москві,бо за такою « Одеською схемою» можна захопити чимало українських військових частин і баз. А якщо виникнуть перешкоди,то треба буде лише витягти з кишені рішення якогось районного «голопупівського» суду про те,що дана українська військова частина перебуває в даному місці незаконно і має своєю територією поступитися пред’явникові судового рішення… Це може для російських підрозділів, усіляких «зелених чоловічків» виявитися значно перспективнішим,ніж ходити в атаку і відкривати вогонь. Виникає питання до влади: чи може захистити країну армія, якщо вона не здатна захистити себе? Військові мають отримати карт-бланщ на захист України. Для цього потрібен воєнний стан.
А за небажання нашого головного бізнесмена назвати війну війною, перевести державу на воєнні рейки Україна вже сплачує дорогу ціну,а можливо,що доведеться розплатитися катастрофою. Ну, а як протистояти вірогідним збройним підступам « зелених чоловічків»? Дуже просто. Діяти за статутом. « Стій! Хто йде? Стій! Стрілятиму!»