До першого туру президентських виборів залишається менш як рік, а це означає, що Україна вступає в гарячу передвиборчу фазу. Цього разу боротьба обіцяє бути особливо гострою. Вперше в українській історії майже рівні шанси на вихід до другого туру мають одразу п’ять кандидатів. Остання соціологія, опублікована КМІСом наприкінці березня, показала істотне зростання рейтингу політиків-популістів. На першому місці, як і в решті свіжих соцопитувань, Юлія Тимошенко. На друге вийшов Олег Ляшко. Третім виявився Анатолій Гриценко, чиї рейтинги також останнім часом зростають. Лише на четвертій позиції нинішній президент Петро Порошенко. Далі проросійські кандидати Вадим Рабінович і Юрій Бойко. При цьому лідер перегонів Юлія Тимошенко поступово йде у відрив, а розрив між рештою кандидатів із першої п’ятірки не виходить за межі статистичної похибки.
А ось перед командою Порошенка, яка довгий час вважала своїм завданням не пустити Тимошенко в другий тур і вивести туди замість неї іншого, зручнішого для президента суперника, схоже, постав новий виклик. Якщо так піде далі, до другого туру не потрапить уже сам Петро Олексійович.
Читайте також: Останній шанс генія популізму
Тимошенко повільно й невблаганно нарощує відсотки та просувається до омріяної мети — президентського крісла. Сьогоднішні рейтинги Юлії Володимирівни не дотягують до тієї підтримки, яка була в неї 10 років тому, на хвилі протистояння з Віктором Януковичем і Партією регіонів. Але й суперники в лідерки «Батьківщини» вже не ті. Рівень довіри до старих політиків в Україні істотно впав, а нових поки що не видно. Чутки про президентські амбіції Святослава Вакарчука наразі не знайшли переконливого підтвердження. Та й у разі, якщо він усе ж таки вирішить брати участь у виборах, імовірність успіху дуже мала. Адже для того, щоб виграти президентські перегони, необхідно мати хорошу команду й розгалужену структуру штабів по всій країні. Поодинці вибори не виграють навіть найчесніші та дуже харизматичні кандидати.
У Юлії Тимошенко з командою та партійною структурою якраз усе добре. У більшості регіонів «Батьківщина» має не тільки життєздатні партійні осередки, а й свої фракції в обласних радах та міських радах великих міст. А відповідно й адмінресурс, який хоч і поступається тому, який є сьогодні в президента, але все ж таки здатний відіграти вирішальну роль. Сьогодні в штабах Тимошенко вже оголошена «бойова тривога». «Батьківщина» активно працює на місцях і докладає максимальних зусиль, щоб нарешті зробити свого лідера президентом.
Сама Тимошенко тактики не змінює і не поспішає збільшувати активність у медіа. З її вуст на всіх ефірах звучать ті самі фрази про непомірно високі тарифи, злочинну владу, зубожіння та геноцид, але поки що вистачає й цього. Просунуті користувачі Facebook можуть скільки завгодно сміятися над таким нехитрим популізмом, але на їхні голоси в штабі Тимошенко якраз і не розраховують. Її послання адресовані зовсім іншим людям. Цільова аудиторія Юлії Володимирівни — громадяни передпенсійного та пенсійного віку з невисоким рівнем доходу. До них Тимошенко звертається не через соцмережі, а через телевізор, тому обрана нею лінія поведінки дає свої плоди.
Усі зусилля опонентів збити рівень підтримки Тимошенко поки що не мають успіху. Щоправда, нічого серйозного інкримінувати лідерові президентських рейтингів наразі не вдалося. За роки роботи в українській політиці Тимошенко навчилася майстерно викручуватися з будь-яких незручних ситуацій, і останні скандали не стали винятком. Після того як у ЗМІ з’явилася інформація, що Юлія Володимирівна заплатила $700 тис. за «стратегічне консультування» та лобіювання своїх інтересів американській компанії Avenue Strategies Global LLC, що належить колишньому радникові Трампа Баррі Беннетту, вона одразу відхрестилася від закордонних лобістів. Хоча загалом така практика у світі поширена й не є чимось кримінальним, у штабі «Батьківщини» вже оголосили, що $700 тис. за їхню лідерку внесли з метою провокації якісь вороги, щоб таким чином підставити Тимошенко, а сама вона взагалі не знала про такий «подарунок».
Читайте також: Що топ-політики обіцяють і як за це (не) голосують
«Це абсолютна дурість. Юлію Володимирівну багато в чому звинувачують. Проти неї розпускається багато чуток і міфів, і вони не мають нічого спільного з реальністю. Не треба ставитися до цього фейку всерйоз. Ближче до виборів і не таке можуть придумати», — прокоментував журналістам історію нардеп від партії «Батьківщина» Іван Крулько.
Тим часом прес-служба Тимошенко оприлюднила відкритого листа, у якому Юлія Володимирівна офіційно повідомила американську компанію, що не потребує її послуг. «Ви добре знаєте, що цей контракт укладався без мого відома. Вивчивши деякі деталі угоди, змушена повідомити вам, що згідно з українським законодавством я не маю права прийняти такий дорогий подарунок. Саме тому, ще раз дякуючи за небайдужість, повідомляю вам про неможливість співпраці з фірмою Avenue Strategies, контракт із якою був укладений у моїх інтересах, але без мого відома та без моєї санкції. Сподіваюся на розуміння», — йдеться в листі.
Так само слабкою бачиться й спроба розкрутити скандал із нібито фінансуванням президентської кампанії Тимошенко лівійським диктатором Муаммаром Каддафі у 2010 році. Після того як інформація про це з’явилася в одній з арабських газет, за неї одразу ж вхопилися в Блоці Петра Порошенка. Народний депутат Володимир Ар’єв (до речі, раніше проходив у Раду саме від «Батьківщини») написав запит у НАБУ з проханням перевірити факт отримання Юлією Тимошенко грошей від Каддафі. Однак, навіть якщо таке фінансування й було вісім років тому, довести що-небудь сьогодні практично неможливо. Та й навряд чи цей скандал матиме хоч якийсь ефект. Пам’ять українського виборця занадто коротка, і такі давні події електорат Тимошенко не цікавлять. У 2000-х у Юлії Володимирівни були набагато серйозніші провали. Чого лише варті корупційні махінації у вугільній галузі, контролювати яку Тимошенко тоді довірила Наталії Королевській. Однак і ці прикрі епізоди вже давно стерлися з пам’яті прихильників «Батьківщини».
Читайте також: Час діяти за 150 грн на добу
Набагато більше проблем, ніж у Тимошенко, зараз у самої влади. Дивлячись на низькі рейтинги Порошенка, про президентські амбіції подумують Віталій Кличко та Володимир Гройсман. Згідно з опитуванням того самого КМІСу останній має вже більш як 4% підтримки. І якщо така тенденція збережеться, то до зими підтримка президента та прем’єра може зрівнятися. Якщо Гройсман чи Кличко вирішать піти на вибори, шанси Петра Олексійовича на перемогу суттєво зменшаться.
Крім того, дедалі більше псуються стосунки Порошенка і з «Народним фронтом». Переговори про об’єднання політичних сил нинішньої коаліції до виборів зайшли в глухий кут. І тепер у БПП не виключають, що партнери по коаліції в останній момент можуть підставити президентові підніжку. За інсайдерською інформацією, лідери НФ Арсен Аваков та Арсеній Яценюк уже ведуть переговори з Тимошенко про підтримку її кандидатури. Обидва раніше були соратниками Юлії Володимирівни й входили до її політичної сили. Причому Яценюк деякий час навіть був на чолі фракції, доки Юлія Тимошенко сиділа в тюрмі. Єдине, що можуть запропонувати «фронтовики» найрейтинговішому українському політикові, — той самий адмінресурс на виборах. Адже саме МВС здійснює контроль за порядком на ділянках, а отже, Аваков для Тимошенко є дуже цінним союзником. У решті НФ для неї навряд чи становить якусь цінність. Рейтинги цієї партії говорять самі за себе.
Якщо до виборів ситуація не зміниться (а шансів на це дедалі менше), Юлія Тимошенко, найімовірніше, здобуде перемогу. Час грає їй на руку. З кожним місяцем рейтинги влади падають, і змінити цей тренд команді Порошенка поки що не вдається. Поліпшити становище правлячої команди могла б ударна робота на фінішній прямій, але наразі таких проривів не спостерігається і в опонентів не бракує цілком переконливих приводів для критики влади.