Normal
0
false
false
false
RU
X-NONE
X-NONE
У неділю, 9 березня, мітинг став, мабуть, найрейтинговішим дозвіллям одеситів. На Потьомкінських сходах уперше в історії міста кілька тисяч мешканців з національною символікою та під гаслами «За Єдину Україну» заспівали державний гімн України. Водночас подібна кількість людей під російськими та радянськими прапорами на Куліковому полі скандувала «Референдум» і шанувала бійців розформованого спецпідрозділу «Беркут», засуджуючи Майдан.
Південна Пальміра, що довго лишалася осторонь від столичних хвилювань, з її скромним, на 2–3 сотні учасників, Євромайданом біля пам’ятника Дюку де Рішель’є, активізувалася лише наприкінці зими. Після побиття журналістів 19 лютого на тому ж Приморському бульварі, а також на тлі київських подій акції помітно почали збільшуватися. Розширився і Антимайдан, посунувшись від ОДА на площу Кулікове поле.
З початком весни протистояння досягло свого апогею. Життя в місті раз у раз нагадує кадри з класики радянського кінематографа «Весілля в Малинівці». Упродовж лише трьох перших днів березня над Одеською ОДА тричі змінювався прапор. Урешті синьо-жовтий стяг було відновлено. Однак Євромайдан і Антимайдан щодня одночасно і по черзі організовують акції, які не дають місцевим журналістам розслабитися і відпочити від протистоянь.
На сьогодні війна відбувається в інформаційному полі. Більшість місцевих ЗМІ зайняли проукраїнську позицію і розмістили державний прапор на своїх сайтах. Антимайдан попереджає, що вони всі брешуть – читати можна лише кілька блогів та інтернет-видання «Таймер», що відверто лишається на боці проросійських сил.
Разом за єдність
Одеський режисер і шоумен Федір Ткач ділиться з Тиждень.ua побоюваннями, що з інформаційної війна перетвориться на справжню гарячу подію – і тоді без жертв не обійдеться. «Наразі всі шукають слова, підходи до того, щоб не перейти оцю крайню точку. Ми, ботаніки, робимо це, як уміємо», – усміхається Ткач, колишній гравець клубу КВК і суцільний оптиміст. Щоб прорвати інформаційну блокаду російських телеканалів, він створює вірусні відеоролики із шанованими одеситами, щоб вплинути на думки своїх земляків.
У революційному портфоліо режисера вже є грудневий «Гімн одеського Євромайдану» та зовсім свіжий хіт «Одесса звонит Путину», де представники творчої інтелігенції буцімто телефонують президенту Росії, представляються і дружньо пропонують по-російськи: «Идите домой, Владимир Владимирович». 9 березня саме Ткач знімав на Потьомкінській багатоголосий спів державного гімну – ідею флешмобу підказали користувачі соцмережі Facebook.
Представники синьо-жовтого табору – дуже різні за поглядами і соціальним статусом. Серед них студенти, письменники, лікарі, бізнесмени, продавці та домогосподарки. Вражає, що, окрім молоді, на Майдан вийшло багато людей середнього віку, далеких від політичних активностей, – тих, хто зазвичай представляє класичну «диванну сотню». Мітинг у неділю, 2 березня, зібрав нечувану кількість – до 10 тисяч одеситів. Люди попрямували колоною до російського посольства, скандуючи: «Ми проти війни».
«Питання зараз у існуванні країни в її нинішньому вигляді, в її єдності. Коли загроза стала реальною, навіть не особливо активні одесити зрозуміли, що мовчати вже не можна. Величезна кількість моїх знайомих, яких я знаю як аполітичних, були там (на мітингу 2 березня. – Ред.) і збираються і надалі свою позицію виражати більш активно», – каже громадський діяч, одесит Сергій Дібров.
Щоб запобігти зіткненням між таборами та провокацій, разом з міліцією охоронну функцію на себе взяв місцевий «Правий сектор». Його лідер в Одесі – 19-річний поет Іван Вишитий. Хлопець, під керівництвом якого є кілька десятків юних бійців, визнає себе українським націоналістом, але одразу ж пояснює: націоналізм – це коли національні інтереси переважають над особистими, не варто плутати його із шовінізмом. «Ми за поширення і розвиток російської культури в Україні, коли це не є сепаратизмом і не є закликом до розділення території України», – каже студент, який сам вільно володіє і російською, і англійською мовами.
На півдні справді переважає негативне сприйняття слів «націоналіст» і «бандерівець», але поняття «патріот» тут цілком прийнятне. «Правий сектор» час від часу звинувачують у нападах на людей у різних районах міста. Вишитий запевняє: учасники руху діють суто в рамках закону, а дискредитацією займаються «люди, які через свою неадекватність не розуміють, що патріотизм – це відчуття, яке має бути присутнім у кожному з українців».
Комплекс новороса
У протилежному таборі нині стали тихішими заклики до відокремлення так званої Новоросії – південно-східних земель України для їхнього подальшого приєднання до РФ. Кілька активістів уже запрошено на розмову до СБУ. Серед них – Антон Давидченко, якого вважають лідером одразу кількох неформальних організацій: «Молодіжна єдність», «Народна альтернатива» і «Кулікове поле». Сам він, хоча його і визнають одним з найактивніших прибічників приєднання до Росії, сепаратистом себе не вважає і недавно, 3 березня, відхрестився від підняття російського прапора над ОДА.
«Ми не збираємося захоплювати будівлю обладміністрації. Хочемо активізувати людей, щоб наш голос було почуто. Найголовніше, що ми вимагаємо, – це референдум. Ми почали збір підписів – за минулий тиждень зібрали вже близько 50 тисяч. Упродовж наступного тижня плануємо зібрати до 200 тис. у всіх районах не тільки міста, а й області», – каже активіст. До бюлетеню запропоновано винести одразу кілька питань, у тому числі статус російської мови, адміністративно-територіальну реформу, розширення повноважень місцевої влади, питання входження України до Європейського або Митного союзу. 16 березня Давидченко організовує марш за референдум, на який сподівається зібрати 20–30 тисяч учасників.
Вимагати референдуму і водночас не підкорюватися діючій владі закликає і самопроголошений голова Кабміну Криму Сергій Аксьонов у відеозверненні до Одеси, яке з’явилося у соцмережах 9 березня – того самого дня його транслювали на Куліковому полі під аплодисменти слухачів. Крім цього ролика, проросійські користувачі Facebook активно обговорюють можливість приєднання Одеси до Криму (у разі відокремлення півострова) і навіть до Придністров’я як можливої столиці. Зводять у ранг героя донецького сепаратиста Павла Губарєва.
«Вони (Майдан. – Ред.) казали про те, що треба очистити владу, а насправді просто змінили одних олігархів на інших. Прибрали Януковича з тим, щоб самим зайняти його місце біля годівнички. На пости губернаторів відкрито призначають олігархів: Коломойського, Таруту, у нас в Одесі – Немировського, що вкрав завод «Стальканат», – аргументував свою антивладну позицію на мітингу в неділю Ростислав Барда, керівник ВО «Сопротивление», якого виключили з лав КПУ за шовіністські проросійські гасла.
Однак дехто вже готовий до діалогу. Недавно амністований лідер відомої проросійської партії «Родіна» Ігор Марков, повернувшись в Одесу, чітко висловився проти розділення країни. Екс-нардеп виступає за мирне вирішення конфлікту і передачу влади до регіонів. «Україна має лишатися єдиною країною, але нам потрібна децентралізація влади – ми маємо самі обирати собі губернаторів», – звернувся Марков до своїх прихильників 10 березня на мітингу перед ОДА.
«Жодної інтервенції, жодних військ – нічого цього не буде, і нічого цього не треба. Домагатися всього ми будемо суто мирним шляхом», – запевнив Марков, звинувативши Януковича та «його банду» в тому, що країна сьогодні перебуває на межі виживання.
Знайти спільне
У суботу, 15 березня, в місті відбудеться одразу два музичних заходи. Прихильники державної єдності запланували фестиваль «Маніфест миру» за підтримки професіоналів з бізнесу, мас-медіа, юриспруденції, інших сфер, а також за сприяння міської влади та МВС. Водночас на Куліковому полі також заплановано великий концерт. Та не тільки музика об’єднує одеситів, ці люди – справжні патріоти свого міста, колоритного і дуже особливого.
«Поняття «нормальне життя» у прихильників і Майдану, і Антимайдану, за моїми враженнями, однакове: відсутність хабарництва та припинення дерибану міста. Інша річ, що вони по-різному бачать способи досягнення цього. Одні вважають, що це можливо через оздоровлення Української держави, інші – тільки завдяки інтеграції з Росією», – каже Дібров. Утім, на його думку, обидва табори хочуть жити не в реальній Україні або Росії, а в країні, яку кожен підсвідомо намалював для себе, прикрасивши на свій смак.
Цікаво, що за всієї небайдужості до долі власного міста, одесити фактично змирилися з відділенням кримського півострова, а найбільш заповзятливі вже рахують можливі прибутки від зростання туризму у своєму регіоні. Торік у Криму відпочили майже 6 млн туристів, які принесли бюджету автономії лише офіційно 542 млн грн. Сезон уже на порозі – одесити, як мешканці єдиного безпечного великого курортного міста на Чорному морі, матимуть змогу перевести частину цих доходів на себе. Задля цього мешканцям треба лише заспокоїтися і розпочати працювати разом задля спільної справи і розвитку улюбленого міста.