Під час своєї передвиборчої кампанії новообраний президент США Дональд Трамп пообіцяв, що одним із його перших кроків буде припинення війни в Україні. «Я зроблю це швидко. Якщо мене оберуть президентом, це станеться ще до того, як я стану ним, — пообіцяв він під час дебатів з Камалою Гарріс. Але Трамп так і не окреслив план досягнення цієї амбітної мети, і тепер перед ним стоїть завдання виконати свою обіцянку.
«Якщо Трамп серйозно налаштований укласти угоду, яка призведе до тривалого миру, а не до короткого міжцарів’я перед остаточною перемогою Росії, він повинен слідувати власній пораді. У книжці “Мистецтво домовлятися” він писав: “Найкраще, що ви можете зробити, — це домовлятися з позиції сили, а важелі впливу — це найбільша сила, яку ви маєте», — зазначає у колонці для The Washington Post старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, фіналіст Пулітцерівської премії Макс Бут.
За його словами, проблема для Трампа на цьому етапі полягає у тому, що Сполучені Штати мають багато важелів впливу на Україну, але не на Росію.
Наприклад, новообраний президент може спробувати примусити Україну до врегулювання, просто перекривши потік американської зброї, необхідної для ведення бойових дій. Тож адміністрація Джо Байдена зараз намагається встигнути доставити в Україну боєприпаси та зброю до дня інавгурації.
«Але що б не сталося до 20 січня, Україні буде важко продовжувати воювати наступного року без стабільного потоку американської військової допомоги. Європа просто не виробляє достатньо 155-мм артилерійських боєприпасів та інших життєво важливих матеріалів, щоб задовольнити потреби України. Таким чином, припинення американської допомоги може змусити Україну шукати миру майже на будь-яких умовах, навіть відмовившись від частини власної території — чого вона не бажає робити», — пише Макс Бут.
Але як щодо Росії? Як Трамп може переконати російського диктатора Путіна припинити війну?
«Російські війська на Донеччині просуваються найшвидшими темпами з початку війни у 2022 році. Близько 50 000 російських та північнокорейських військ накопичуються, щоб спробувати витіснити українські війська з Курська. Російські безпілотники тероризують Київ майже щоночі. Який стимул у Путіна зупинити наступ зараз — особливо коли Дональд Трамп-молодший публічно заявив, що президент України Володимир Зеленський незабаром втратить свою “кишенькову зарплату”? Навіщо Путіну погоджуватися на мирну пропозицію, яка, ймовірно, дасть йому контроль лише над східною частиною Донбасу, коли він все ще може піти на Київ і захопити всю країну?», — зазначає Макс Бут.
На його думку, щоб отримати згоду Путіна, Трамп міг би запропонувати зняти американські санкції — і пригрозити їх посиленням, якщо Путін не піде назустріч. Але Росія виживає за нинішнього санкційного режиму, і не ясно, чи зможе Захід суттєво посилити тиск без більшої співпраці з Китаєм, який став країною №1 для російських нафти і газу.
Утім, за словами Бута, Пекін не має достатніх стимулів для того, щоб змусити Росію до миру. «Трамп міг би погрожувати підвищенням тарифів для Китаю, але якщо він це зробить, то відмовиться від своїх важелів для досягнення вигідної торговельної угоди з Пекіном, яка майже напевно є для нього більшим пріоритетом, ніж встановлення миру в Україні», — пише він.
Тож, як вважає експерт, найкращий спосіб укласти мирну угоду — попередити Путіна, що якщо він не припинить війну зараз, Сполучені Штати збільшать поставки зброї і дадуть Україні дозвіл на запуск ракет американського виробництва по території Росії.
«Іншими словами, Трамп може спробувати досягти угоди, будучи жорсткішим за Байдена, який розлютив українців, обмеживши використання наданої США військової допомоги. Щоб переконати Путіна припинити бойові дії, Трампу потрібно буде зробити переконливі погрози, і його новопризначений радник з питань національної безпеки Майкл Уолтц запропонував зробити саме це — погрожувати “надати більше зброї Україні з меншими обмеженнями на її використання”», — переконаний Макс Бут.
Це фактично той самий шаблон, який Трамп спробував застосувати до Північної Кореї та Ірану під час своєї першої каденції. У випадку з Північною Кореєю він використовував риторику «вогню і люті» та погрози превентивного удару, перш ніж перейти до саміту з Кім Чен Ином. Щодо Ірану, то Трамп вийшов з ядерної угоди президента Барака Обами і запровадив кампанію санкцій «максимального тиску», намагаючись укласти набагато жорсткішу угоду.
«Проте жоден з цих підходів не спрацював, оскільки Пхеньян і Тегеран чітко усвідомлюють, що їхні ядерні програми є основними гарантами виживання режимів», — зазначає Макс Бут.
Однак, за словами аналітика, Путін може «пережити» закінчення війни в Україні, особливо якщо вона закінчиться тим, що він контролюватиме 20% української території.
«У нього є стимул припинити бойові дії, тому що війна завдає Росії величезних збитків. Начальник штабу оборони Великої Британії нещодавно заявив, що жовтень був найсмертоноснішим місяцем конфлікту і що з початку бойових дій Росія втратила 700 000 вбитих і поранених. Російська економіка продовжує функціонувати, але не може підтримувати війну нескінченно довго. Путін може бути схильний припинити просування, якщо вважатиме, що Трамп посилить підтримку України. Але якщо Путін переконаний, що Трамп залишить Україну, то у нього є всі підстави продовжувати наступати», — пише Макс Бут.
Він підкреслює, що якою б не була угода з Росією, проблема її виконання залишиться.
«Забезпечення виконання нової угоди, ймовірно, вимагатиме присутності західних, і бажано американських, військ на лініях припинення вогню, а також гарантій безпеки для України, бажано від НАТО, але, якщо це неможливо, то від окремих країн-членів Альянсу. Чи піде Трамп на таке рішення? Це, безумовно, суперечить його ізоляціоністським інстинктам, але, як він писав у “Мистецтві домовлятися”: “Я також захищаю себе, будучи гнучким. Я ніколи не прив’язуюсь до однієї угоди або одного підходу”», — наголошує Макс Бут.
Як висновок: якщо Трамп справді має намір досягти довготривалої мирної угоди, то йому доведеться бути жорсткішим з Путіним, хоч це і суперечить його багаторічній підтримці російського диктатора і скептицизму щодо України.
«Я не дуже вірю, що Трамп змінить курс, але у нього є всі стимули для цього, якщо він не хоче виглядати невдахою, який не вміє домовлятися. Трамп має усвідомити, що якщо Україна програє війну і втратить незалежність, поки він перебуває на посаді, це стане плямою на його президентстві — так само, як невдалий вивід військ з Афганістану став плямою на президентстві Байдена, від якої його популярність так і не відновилася. З іншого боку, якщо Трамп завершить війну в Україні на умовах, з якими українці зможуть жити, він зможе похвалитися тим, що досягнув того, чого не зміг Байден», — фіналізує Макс Бут.