Важливою реакцією Заходу на агресію проти України стали санкції. І якщо спочатку вони стосувалися таких глобальних галузей як енергетика, фінанси чи авіагалузь, то згодом зачепили і технологічну сферу. Разом із забороною поставок високотехнологічних компонентів для «оборонної, аерокосмічної чи морської галузей» та чипів, працювати на російському ринку почали відмовлятися і компанії, зайняті в сфері споживчої електроніки чи онлайн-сервісів. Все це вплине і на дуже багато галузей російської промисловості, і на життя пересічних росіян. Проблем для останніх додають власні регулятори ринку, до прикладу, Роскомнадзор, який обмежив доступ громадян своєї країни до цілого ряду соціальних онлайн-платформ.
Аналіз ситуації щодо технологічних санкцій дає змогу стверджувати, що на Росію чекає справжнє цифрове Середньовіччя та існування у закритому віртуальному просторі, доступ до якого її громадяни отримуватимуть з погано працюючих гаджетів вітчизняного виробництва. Цей прогноз підтверджують і плани Роскомнадзора, які описують підготовку російського сегменту інтернету до відключення від глобальної мережі.
Читайте також: Кругова цифрова оборона
Фінансові санкції ускладнюють онлайн-оплату товарів та послуг в тих поодиноких інтернет-магазинах та онлайн-сервісах, що іще доступні росіянам. А вихід з ринку світових платіжних платформ PayPal, Payoneer, Revolut, на додачу до припинення роботи компаній Visa та MasterCard, унеможливлює розрахунки з фрілансерами чи партнерами з інших країн світу, до прикладу, для ІТ-компаній з Росії, що виконують іноземні замовлення.
Без комп’ютерів, програмного забезпечення та смартфонів
США прийняли санкції, які обмежують доступ до російського ринку цілого ряду високотехнологічних продуктів. Окрім того, окремі компанії заявили про відмову від роботи на російському ринку. Серед них – виробники чіпів AMD, TSMC, Qualcomm, MediaTek та Intel, виробник відеокарт Nvidia та смартфонів Samsung. Що стосується компанії Apple, то на минулому тижні російський ритейлер, який продавав гаджети Apple, закрив свої магазини. Окрім того, стало неможливо оформити свої замовлення з доставкою на Росію в інтернет-магазині Apple Store.
Це означає, що росіяни будуть вимушені використовувати лише пристрої власного виробництва або купувати комплектуючі у компаній, які не підтримали санкції. Водночас обмеження на поставку чипів в умовах дефіциту мікросхем, який спостерігався в останні декілька років на світовому ринку і сильно обмежив виробництво у цілому ряду галузей – від смартфонів до автомобілів – ускладнить для росіян створення вітчизняних продуктів. Більше того – такі санкції ускладнять навіть ремонт тих пристроїв, які уже працюють в Росії – від смартфонів до ноутбуків.
Відмова Microsoft, Adobe, Acronis, IBM, Oracle, Cisco та ряду інших розробників програмного забезпечення працювати з російським ринком означає, що в країні зможуть використовувати лише піратський софт (що, до речі, обговорювалося, принаймні, обговорювалась відміна кримінальної відповідальності за використання неліцензованого ПЗ). Ліцензійне програмне забезпечення (ПЗ) вживати не можна буде, тобто коли у росіян чи в російських компаніях закінчиться термін ліцензії, вони не зможуть її продовжувати – а це значить, не отримуватимуть оновлень. Це значно понизить захист пристроїв, на яких це ПЗ працюватиме, адже оновлення несуть не лише нові функції, але й закривають слабини, які використовують зловмисники для зламів та атак.
Відмова роботи на ринку Росії розробників ПЗ для проектування Autodesk та аналогічних інструментів для використання в промисловості унеможливлює використання ІТ в промисловості та будівництві.
Насправді в Росії давно ведеться робота щодо «імпортозаміщення» в технологічній сфері, тобто створення національних аналогів програмному забезпеченню та пристроям. Проте наразі процесори «Байкал» та «Ельбрус» значно поступаються закордонним аналогам, а «Сбербанк», який взявся їх використовувати, відмовився від них через їх низьку ефективність. Над комп’ютерами та ноутбуками, які випускаються на цих процесорах, сміються самі російські техноблогери, а російський смартфон YotaPhone просто ніхто не купує.
Життя за віртуальним парканом
Іншим напрямком санкційного тиску на простих росіян стало обмеження використання для них онлайн-сервісів. Наприклад, у Росії вже відмовилися працювати Netflix, Megogo, Spotify, а такі сервіси як Facebook, Twitter, YouTube заблокував Роскомнадзор. Instagram поки працює, проте всі сервіси Meta і Google відключили монетизацію, тобто можливість рекламуватися та заробляти на рекламі. Уже в неділю 6 березня тимчасово заблокував роботу в Росії сервіс TikTok, пояснивши своє рішення нерозумінням того, як працювати в умовах нового закону про фейки проти діяльності російської армії, який передбачає кримінальну відповідальність аж до 15-річного ув’язнення.
Росіяни не можуть виставляти свої помешкання на AirBnb та Booking, бронювати там готелі, купувати на eBay, грати в ігри виробництва Activision Blizzard, Electronic Arts, CD Project RED, Bethesda та Bloober Team.
Діджитал-фахівці – без права на професію?
Іще однією проблемою для Росії стане значне обмеження роботи для діджитал-фахівців – тих, які працювали з контентом, займались маркетингом, таргетингом, рекламою. Деякі соціальні платформи не працюють в Росії, для інших – відключена можливість монетизації. То ж умовний YouTube-блогер уже не може заробляти на рекламі, та й його канал тепер недоступний для аудиторії, бо його заблокував Роскомнадзор. Така сама ситуація з продуктами Meta (Facebook, Instagram) і TikTok.
Створювати контент можна для «ВКонтакте», «Одноклассников», проектів «Яндекса», решта платформ недоступні або обмежені у використанні. Навіть журналісти, які пишуть про технології, так само тепер обмежені інформаційними приводами, які стосуються виключно російського ринку. Все, що знаходиться поза Росією, для їхніх читачів уже не актуально.
Прогнози для російського ІТ ринку
В перші дні війни Нью-Йоркська біржа та біржа Nasdaq через санкції припинили торги акціями деяких російських компаній, серед яких – «Яндекс» та інтернет-магазин Ozon. Згодом обидві компанії звернулись до своїх акціонерів з поясненням, що вони не виключають ситуацію, коли дострокова виплата тримачам бондів, якщо ті вимагатимуть таких виплат, буде неможлива. А така вимога може бути озвучена, якщо акції не торгуватимуться на біржах протягом семи днів. І хоча обидві компанії не працюють напряму у зачеплених санкціями секторах, та й це оголошення – це не дефолт, але це крок в його напрямку. Особливо на фоні всіх інших санкцій, що стосуються технологічного ринку.
У віддаленій перспективі Росії доведеться шукати альтернативи для всіх підсанкційних продуктів та проєктів. І якщо для окремих з них – онлайн-кінотеатрів, соцмереж – теоретично можна знайти вітчизняну альтернативу, то для процесорів, складного ПЗ чи комплектуючих її може просто не існувати.
Окремо слід відзначити проблему з процесорами, адже вони використовуються не лише в комп’ютерах та ноутбуках, але і в смартфонах, холодильниках та пральних машинках. То ж прямим наслідком технологічних санкцій можуть бути проблеми і з поставками, і з виробництвом власних товарів споживчої електроніки. Звичайно, російський ринок із радістю займе Китай, але ця країна не володіє усіма потрібними розробками, та й на переорієнтацію також потрібен час.
Уже зараз ціни на електроніку в Росії виросли на 15-30%, а іще значно виросли (до 40%) ціни на товари виробництва Apple.
Читайте також: Як хакерські угрупування об’єднуються у кібервійні проти Росії
Не-глобальна мережа
Блокуванням російських соціальних платформ Роскомнадзор не обмежився і 6 березня розіслав листа, в якому від адресатів вимагається здійснити певні кроки. Інтерпретувати ці заходи можна по-різному: і як покращення захисту державних російських сайтів, і як підготовку до повного відключення Росії від глобальної мережі інтернет. Виключати можливість останнього не можна: «Закон про суверенний інтернет» у Росії було прийнято ще декілька років тому, а також проводилися навчання по перевірці роботи Рунету як ізольованого сегменту мережі.
То ж цифрове Середновіччя, яке Росії готується влаштувати весь світ, так чи інакше настане. І росіянам не залишиться нічого іншого, окрім як гортати на повільних вітчизняних смартфонах сторінки «Вконтакте», і читати про те, як їм пощастило жити у найпрекраснішій країні світу. І не виключено, що багато хто в це щиро віритиме, адже навколишня дійсність буде схована від них за високим віртуальним парканом.