Ще до початку вертепу довкола групи святкувальників почав скупчуватися народ. Мешканці довколишніх будинків з комфортом повсідалися біля власних вікон. За словами ініціатора заходу Олеся Донія, попередні роки у вертепі традиційно брав участь Юрій Луценко, який нині позбавлений волі . Тож оскільки колишній міністр та польовий командир Помаранчевої революції не міг долучитися до дійства, вертеп прийшов до нього: під стіни слідчого ізолятору.
Свято розпочалося з виступуфольклорного майстра Валерія Гладунця. Він не лише заспівав без супроводу, але й щедро дав усім бажаючим імпровізований урок українського танцю. Місце перед сценою враз перетворилося на танцювальний майданчик, на якому закружляли в трійках парубки та дівчата. Справжній фурор викликав танець «Аркан» ( бойовий гуцульський танок), в якому відзначилися громадський діяч Микола Коханівський та журналіст Єгор Соболєв. З легкої руки, а точніше ноги Валерія Гладунця непрості рухи аркану вдалися з першого разу.
Читайте також: Лікування звичаїв
Продовжилося свято виступом гурту «Телері», яких можна бачити чи не на всіх патріотичних заходах. Учасники гурту вбралися в костюми смерті, царя, кози та кішки. Солістка Леся Рой зауважила:«Унаш містичний час навіть щедрівки перетворюються у колядки і навпаки». Виконав гурт народні пісні, зокрема «Щедрика», та низку власних.
Аж раптом у натовпі пролунав свист. Люди почали роззиратися та побачили, як з сусідніх дворів наближаються учасники «Зіркового вертепу»: тут і чорт, і злий цар Ірод, і вівчарі, і «жид», і міліціянти, і янгол, і махновець з вояком УПА. Навіть зірку прихопили. Її ніс “янгол” Євген Нищук. «Влади Ірода немає!», – переконував присутніх актор.
Вертепівці дещо вдосконалили традиційний народний сюжет спектаклю. Злий цар Ірод( виконував письменник Олександр Ірванець) разом із своїми служками —міліціянтами Олесем Донієм, Романом Чайкою та «беркутівцем» Володимиром Ар’євим – захопили уявну країну. Посадили за ґрати янгола Євгена Нищука та добрих вівчарів—Ірину Геращенко та Світлану Поваляєву. До справи втрутився «просто жид» Беня, якого майстерно зіграв Богдан Бенюк. Цей персонаж вертепу спонукав героїв до роздумів: кому вони довірили владу, чи варті зусилля та жертви царя Ірода. Навіть представники міліції під впливом його слів заходилися згадувати про свої світлі риси, а позитивні герої – все гучніше волати з-за решітки: «Свободу не спинити». Врешті від ганебної співпраці урочисто відмовився навіть чорт, – підозріло подібний, у виконанні слемера Артема Полежаки, до Владіміра Путіна.
У казці все простіше: добро невідворотно перемагає зло. Наші герої, отже, позвільнялися та заспівали разом традиційну «Нова радість стала, яка не бувала». Янгол урочисто повідомив світ та глядачів про владу Бога на Землі та знищення царя Ірода.
Решітки знищували разом шахтар, вояк УПА та махновець. “Гарний символ”, – задоволено перемовлялися між собою мешканці сусідніх із СІЗО будинків.
Глядачі щиро плескали в долоні та ще довго фотографуються з “добрими та злими силами”. І ніби на замовлення, замість дощу на крізь хмари проглянуло сонечко. «Дивться, ніби і весна прийшла»,- зауважила бабуся із песиком, що віддано облизував одному з журналістів об’єктив.
Розходитися народу не хотілося, тож за піснею починалася друга. Ось така вона, сучасна романтика: свавілля й в’язниці, мужність та смуток, свято та відданість традиції. Все поряд. У периметрі сотні метрів.