Мандрівки й відпочинок усередині власної держави для українців поки що лишаються внизу списку жадань щодо гарно проведених вакацій. Дається, очевидно, взнаки бажання побачити світ поза кордонами своєї країни. Та й погляд на формат відпочинку ще з радянських часів майже незмінний: або на пляжі на березі Чорного моря, або на води до Карпат. Відпочити в себе вдома для українців — це порівняно близько, дешево й без мовного бар’єра. Поляки, одні з найближчих західних сусідів українців, на зорі своєї незалежності стартували в галузі туризму практично з тих самих позицій, що й українці. Проте дався взнаки вступ до ЄС, який зняв обмеження в подорожах, принаймні Європою, та дав значний поштовх у розвитку польської економіки. Більшість поляків уже давно можуть дозволити собі трансконтинентальні мандрівки й екзотичні розваги. Проте вони мають не просто моду, а давні традиції відпочивати всередині своєї країни впродовж цілого року.
Нині ця тенденція посилюється. Літні канікули традиційно проводять у Вармії та Мазурах, серед лісів і велетенських озер, узимку їдуть кататися на лижах на гірських курортах Татр та Бещад. Окрім цього, відпочивають як улітку, так і взимку в Судетах, у теплу пору року на довжелезному узбережжі Балтійського моря. Національні парки, безліч історико-культурних пам’яток і просто видовищних місць — у Польщі немає хіба що пустель і тропіків. Усе інше тут є. «Поляки порівняно з українцями значно заможніші, можуть дозволити собі відпочинок у різних екзотичних куточках світу, на Сейшелах, скажімо. Але останнім часом воліють відпочивати в себе вдома. До Єгипту вони не їдуть через безпекову ситуацію. До Тунісу, Марокко й інших туристичних країн північної Африки — так само. Дедалі менше їх їде до тієї ж таки Туреччини. Не забуваймо, що останні кілька років низка терактів прокотилася різними містами Європи, зокрема й туристичними. Тому багато поляків кажуть собі, що добре, коли так уже склалося, то лишаємося вдома», — розповідає Тижню Влодзімєж Щурек, директор закордонного осередку Польської туристичної організації в Києві. Додає, що 2017 рік став найкращим для польського внутрішнього туризму від часів Другої світової війни.
Читайте також: Подивіться, що в нас цікавого
Туризм є самодостатньою галуззю економіки, яка має свій вимір у конкретних цифрах, що не завжди й не суто залежить від іноземних гостей. Наприклад, частка туризму становить 6% ВВП Польщі (у 2015-му — 5,6%, а в 2014-му — 5,1%), а це більше за показник сільського господарства. За 2016 рік йдеться про суму близько 120 млрд злотих ($32 млрд). Внутрішній туризм — повноцінна складова загального туристично-рекреаційного сектору будь-якої країни, яка також потребує уваги. «Я вважаю, що ми великою мірою недооцінюємо роль туризму в економіці. У створенні туристичного продукту беруть участь усі галузі, починаючи від серйозних інвестицій: узяти хоча б вкладення капіталу в готельну сферу. Він постійно надходить і до всієї інфраструктури: обладнання готелів, харчування, туристичні об’єкти, транспорт, логістика — усе пов’язано з туризмом, і ці гроші залишаються в Польщі. Тому це дуже серйозна галузь економіки, її потрібно сприймати цілісно. Тут можна користуватися різними показниками, зокрема нічлігами закордонних чи вітчизняних гостей тощо», — наголошує в інтерв’ю для Newseria.pl новий голова Польської туристичної організації Марек Ольшевський. Питання розвитку внутрішнього туризму всередині самої Польщі, на його думку, важливе ще й через те, аби популяризувати польську культуру, історичну спадщину, природні багатства. Мандрівки, скажімо, під час травневих свят, коли поляки з різних куточків своєї країни виїжджають на Балтійське узбережжя або на Мазури, виконують роль своєрідної внутрішньої культурної дипломатії. Принаймні тому, що поляки з різних регіонів країни, хоч би як банально це звучало, у місцях своєї рекреації бачать одне одного й спілкуються між собою. Можливо, саме тому немає Польщі, ментально поділеної по Віслі або іншій водній артерії країни, про яку мова. Таким чином, внутрішній туризм — одна з пігулок цілого набору ліків від хвороби сепаратизму й ксенофобії, коли бояться не лише іноземців, а й співгромадян з іншої частини країни.
«У Польщі, здається, швидше, ніж в Україні, виникло розуміння, що турист не з’явиться просто так, не впаде з неба. Свого часу мені доводилося їздити різними регіонами України, і всюди казали приблизно те саме: «У нас прекрасна природа, чудові пам’ятки архітектури, тільки людей немає, не їдуть. Якби були, ми все для них зробили б». Для початку треба створити стратегію, асоціацію однодумців, яким туристична справа небайдужа, конкретний туристичний продукт і почати його рекламувати. Турист має прийти на щось, а не на порожнє місце», — констатує Влодзімєж Щурек. Хоч як прозаїчно, внутрішній і зовнішній туризм залежать від гарних доріг і каналізаційних труб, інфраструктури як такої. Його розвиток і підтримка є обов’язковими практиками в кожній територіальній одиниці Польщі. На цю пріоритетну справу з’являлися гроші від регіонального керівництва на розвиток цієї галузі економіки. Регіональні туристичні управління — важливий інструмент, який об’єднує всіх гравців туристичного ринку. Вони роблять свій внесок у справу. Усе це дає змогу зробити чітку систему розвитку туризму, розробити туристичні
продукти, комерціалізувати їх.
Читайте також: Курорт Заліщики. Пальми на березі Дністра
Регіональні туристичні організації в Польщі — це чітко визначені юридичні особи, які можуть подаватися на різноманітні програми фінансування у сфері розвитку туризму й інфраструктури від ЄС і залучати не лише суто польські гроші. Або принаймні бути посередником у цьому процесі. Таким чином, розвиток туризму в Польщі — справа не тільки Міністерства спорту та туризму. Якщо мова про міністерську структуру, яка опікується туризмом у всій Польщі, то вже другий рік вона організує загальнонаціональну акцію «Польща: побач більше — вихідні за півціни». Йдеться про використання такої формули знижок на відпочинок протягом вікенду, яка вже діє в різних польських містах і регіонах, а також переведення її на національний рівень. Проект цей спрямований на адміністраторів індустрії туризму та туристичних пам’яток, а також на індивідуальних туристів, які 31 березня — 2 квітня 2017 року можуть скористатися спеціальною знижкою –50%. 2016-го в цій акції взяло участь близько 400 організацій, які пропонують туристичні послуги, а самою пропозицією скористалося 60 тис. туристів. Цьогоріч амбітною метою проекту «Польща: побач більше — вихідні за півціни» було охопити 100 тис. внутрішніх споживачів, оживити внутрішній туризм у країні та посилити вплив згаданої галузі на динаміку економічного розвитку. Ще одне завдання — продовження туристичного сезону та промоція туризму на вихідні серед поляків у низький сезон.
Якість відпочинку багато в чому залежить від місця, де його проводять, та сервісу, який там є. І неважливо, чи то просто кемпінг, де можна розміститися зі своїм наметом, чи дорогий спа-готель. У Польщі всього цього вистачає на будь-який вибір і товщину гаманця. Там держава, конкретніше кажучи, регіонального самоврядування слідкує за якістю готельних послуг. В Україні, на жаль, із цим досі проблема, бо немає обов’язкової системи сертифікації готельного бізнесу й послуг. Доволі часто можна довідатися, чи задекларована кількість зірочок готелю не взята зі стелі, лише фізично відвідавши його.
Читайте також: Скільки грошей потрібно на дорогу до південних курортів України з інших міст — інфографіка
Сектор туризму в будь-якій країні за правильного підходу збільшує кількість робочих місць й оживлює ті регіони, де стартує той чи інший туристичний продукт або їхня сукупність. У випадку Польщі мова про дуже промовистий приклад проекту Green Velo, що діє нині на допомогу локальному підприємництву й громадам Вармінсько-Мазурського воєводства та низці іншим, залученим до нього. За історією, Вармія і Мазури — райони, які постраждали через масові переселення після Другої світової війни. Потужних промислових комплексів там ніколи не було. Так, це місце має чисту природу, заповідні території, річки й озера, придатні для активного, здорового відпочинку, що набирає обертів серед самих поляків, тобто всі складники, капітал для сучасного розвитку. Не секрет, що всі регіони Східної Польщі, з півночі до самого півдня, є економічно біднішими за західні. Туристично-інфраструктурний проект Green Velo — найдовший велосипедний маршрут Польщі, який становить 2070 км велотраси (див. Тиждень № 22/2017), що проходить через цікаві в історично-культурному та природному сенсах місця. Він перетинає всі п’ять східних польських воєводств, від Вармінсько-Мазурського до Підкарпатського і Свентокшиського, і є їхнім спільним проектом, на виконання якого було залучено гроші Фонду регіонального розвитку ЄС. На них побудовано нові відрізки велосипедних трас, виключених з автомобільного чи пішохідного руху, перебудовано понад 130 перехресть доріг з інтенсивним і дуже інтенсивним рухом, зокрема встановлено нові світлофори, переобладнано або збудовано понад 80 нових мостів. Паралельно зведено нові туристично-готельні комплекси та центри прокату й обслуговування каяків і байдарок, яхт, велосипедів тощо. До того ж відкрито рейси як усередині самої Польщі, так і за кордон з Ольштина, серця Вармії і Мазур. Проект Green Velo спрямований також і на внутрішнього польського споживача, а не лише на закордонних туристів. Він пропонує можливість цікавого, активного відпочинку комфортно й недорого.
Ще одна річ, яка приваблює внутрішніх туристів, — це події, що відбуваються в різних куточках країни. Музичні фестивалі, які пропонують різні жанри — від класики і джазу до кантрі та яхтових пісень, тематичні лицарські турніри десь у Грюнвальді чи Мальборку, свята локальної кухні, ярмарки — будь-ласка, усе це відбувається впродовж усього року в Польщі чи її регіонах. Нудьгувати на відпочинку не доведеться, і це ще одна причина, чому поляки подорожують своєю країною та відпочивають у ній. Так і безпечніше, і недорого, і несумно.