Українська «репліка» на тему натовських стандартів
Зовнішній вигляд наших військових нині кардинально і у кращий бік вирізняється на тлі того вбогого «гардеробу», в якому український воїн вимушений був служити і воювати чотири роки тому. Тепер військові мають цілу палітру як уніфікованих, так і спеціалізованих зразків однострою, засобів захисту й усіляких дуже практичних речей.
У військах постійно перебувають на етапі дослідної експлуатації якісь розробки. Приміром, цього року таким чином стане відомо, який вигляд та характеристики матиме абсолютна новинка – тактичні рукавички, яких відповідно до норм забезпечення в українському війську донедавна не було зовсім. Щоправда запровадження схожих функціонально виробів почалося іще 2015-го. Їх тоді виготовили зі шкіри. Але військові-практики порадили відійти від натуральних матеріалів, а надати перевагу сучасним синтетичним тканинам. Зазвичай військові самі придбавали тактичні рукавички на кшталт таких, які виробляє американська компанія Mechanix. І от українські розробники тепер намагаються створити максимально наближену до кращих взірців з точки зору матеріалів, захисних функцій та зручності «репліку».
Ці рукавички виготовлятимуть два вітчизняні підприємства. А перед тим вони повинні пройти випробування разом з іншими дослідними предметами літніх польових костюмів. Рукавиці передбачені у двох варіантах – для спецпідрозділів і загальновійськові. Перші більш захищені та краще пристосовані для роботи з військовими гаджетами, що мають тачскрін (сенсорна панель управління), яких в армії стає дедалі більше. Приміром такі, як тактичні планшети з різними функціональними програмами. Тобто, наш військовослужбовець поступово як візуально, так і з точки зору спроможностей, стає схожим на вояка із країни НАТО.
Читайте також: Зміни в законі про військову службу: важливі новації
Про відповідні натовські стандарти більше знає очільник відділу розробки речового майна Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України підполковник Василь Саковець. І тут, як виявляється, є нюанси. Так, окремих стандартів НАТО щодо взуття військових немає. Європейські армії послуговуються міжнародними вимогами до захисного взуття, зокрема робочого. Якщо говорити про спецкостюми, скажімо, для тропіків чи Арктики, нормативні документи Альянсу формують низку вимог до вологозахисного одягу і спорядження й основні параметри загальновійськових комплектів бойової уніформи. Далі все залежить від фінансування конкретної держави. Логічно, що американський військовик укомплектований і забезпечений на порядок краще, ніж його колега із Угорщини чи Польщі.
– Проте концепти в усіх країнах НАТО однакові, – зауважує Василь Васильович. – Революційним був початок 1990-их. Моду задав славнозвісний комплект армії США ECWCS (Extended Cold Weather Clothing System або розширена система одягу для холодної погоди) який ми зазвичай називаємо «Екваксом», наразі маємо вже його третю генерацію. Вона складається із кількох шарів виробів, які відповідно до умов виконання завдань можна комбінувати. Такий же підхід застосовують і ЗСУ. Звісно, прерогатива у забезпеченні найновішими взірцями належить підрозділам, залученим до активних бойових дій. Це ДШВ, морська піхота, ССпО. Втім не надто гірший стан забезпечення і у звичайних «піхотних» бригадах.
Налагодження власного виробництва комплектуючих
У планах кутюр’є від Міноборони – вдосконалення білизни для військових. Офіцери та контрактники із великою вислугою тепер із жахом згадують колишнє спіднє, а надто кумедні для сучасної людини кальсони й онучі. Тепер є легка та зручна термобілизна й спеціально розроблені під різні сезони шкарпетки. Дуже хороші відгуки надходять і щодо флісових речей. Особливо вдалою розробкою є флісова кофтинка, якої раніше не було в ЗСУ. Нині триває робота з покращення першого шару термобілизни. Безупинно вдосконалюється і літній польовий костюм, який випускають на базі трьох типів тканин.
Читайте також: Що будують на «Ширлані»?
– Вже готується чергова партія дослідних польових літніх костюмів. Їх виготовлятимуть із того ж типу тканин, який нині використовують у США. Якщо зараз ми використовуємо в основному 100% бавовну, чи сумішеву тканину в пропорції 65% – бавовна та 35 – поліефір різних типів переплетіння, то в новому поколінні однострою, який ми досліджуватимемо, використовуватимемо вже формулу 50х50 нейлон-бавовна, – пояснює підполковник Василь Саковець. – Наші військові просять, аби форма мала меншу щільність тканини. Звісно ми тут не можемо безмежно її витончувати, бо тоді погіршуються показники міцності на розрив, механічної стійкості до стирання тощо. Вихід є тільки в тім, щоб переходити на міцніші матеріали. А нейлон помітно міцніший поліефіру.
Кардинально змінено і підходи до конструювання й виготовлення зимового одягу. Синтетичні утеплювачі зменшують вагу виробів, розширюють температурний і погодний діапазони застосування, швидше сохнуть і відводять вологу. Але існує серйозний виклик – налагодження власного виробництва комплектуючих матеріалів в Україні. Питання це важливе. Приміром, після введення низки міжнародних санкцій, в Росії призупинилися кілька проектів з модернізації військового спорядження та уніформи. Та ж знана фірма «Фарадей» виготовляла для потреб силовиків взуття із застосуванням американської мембрани гортекс, виробленій у ФРН. Але тепер її до РФ не постачають.
За словами Василя Саковця, до жовтня має завершитися спільний із вітчизняними підприємствами процес розгортання виробництва сучасних синтетичних тканин для виготовлення білизни та утеплювального шару. Передусім, це фліс, який активно використовують у продукування утеплювачів, шкарпеток-вкладишів, шарфів-труб, шапках, підшоломниках тощо. Дуже цікавою розробкою є сучасний кожух із тришаровою імпортною мембраною із колосальною стійкістю до дії води. Навіть якщо на тканину тиснутиме умовний водяний стовп висотою понад 12 метрів, волога всередину не проникатиме! Цей кожух уже є в одній з бригад. Поступово він з’явиться і в інших частинах.
Читайте також: Мапа ветеранських бізнесів
Зараз на часі і зміна підходів до вдосконалення шоломів, які стоїть на озброєнні ЗСУ. Досі в Україні державного стандарту, який формує вимоги до балістичних шоломів, немає. Використовується галузевий стандарт МВС, який передбачає перевірку виробу тільки на кулестійкість. А от до грудня 2017-го такий же стандарт НАТО передбачав 14 параметрів випробувань. Зокрема різні види деформацій, на стійкість до дії води і вогню, ергономічні показники тощо. А от у травні 2018-го НАТО розробила нову версію стандарту, який перебуває на затвердженні. Він уже містить близько 20 параметрів обов’язкової перевірки таких шоломів. Документ переклали українською і підготували на його базі нове технічне завдання.
– 15 серпня ми плануємо запустити своєрідний «батл» на тему який шолом в Україні надалі застосовуватимуть військові аби він відповідав новим вимогам Альянсу, – каже підполковник Саковець. – Ми маємо модернізований загальновійськовий шолом, що проходив випробування у ССО і ДШВ. Він дозволяє десантуватися, монтувати на нього такі навісні елементи, як ліхтарі, цілевказівки, прилади нічного бачення, гарнітуру систем зв’язку тощо.
Захистити бійця від серйозним травм
Було б неправильним не поцікавитися думкою активних експлуатантів усіх згаданих новинок. Нашим експертом став заступник командира 79-ї ОДШБр підполковник Максим Миргородський.
Читайте також: Відносні зони безпеки на війні
– Рукавички для бійця та офіцера – і не лише спецпризначенця – не є даниною моди, це надзвичайно практична річ, – говорить легендарний «Майк». – Добре, що цим питанням тепер настільки ретельно опікуються. А згадайте часи, як наші військові узимку послуговувалися трипалими рукавицями – у них навіть стріляти було некомфортно, не кажучи про інші потреби. У бою та й на навчанні рукам військовиків доводиться постійно мати справу із металом, якимись гострими, колючими предметами, піском, болотом, проволокою. Коли розривається снаряд чи граната, летять щебінь і дерев’яні скалки. А нормально виготовлені тактичні рукавиці захищають руки бійця. Приміром, шматок щебня легко здатний повністю відірвати людині незахищений палець!
Чудово, коли якийсь елемент забезпечення розробляється не в кабінеті у Києві й там же апробується, а тестується звичайним бійцем в окопі. Так можна виявити багато зауважень і надати раціональні побажання. Свого часу, коли я був комбатом, ми експериментально експлуатували 25 пар «таланівських» літніх берців. Ми їх добряче перевірили – не жалкуючи, випробували на передовій, – продовжує співрозмовник. – Реально приємно усвідомлювати, що нашу думку врахували в доопрацюванні тестових варіантів взуття. Раніше такого не було – тоді хтось придумував форму, а хтось у ній мучився і служив… Тепер ми йдемо у правильному напрямі.