Намірів залучити мешканців ОРДіЛО та Криму до російського референдуму щодо конституційних змін у Москві не приховували. За тиждень до початку голосування МЗС України наголосило, що відповідні заяви окупаційної адміністрації — це спроба порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України. “Незаконним як з точки зору українського законодавства, так і міжнародного права, стане проведення голосування і на території тимчасово окупованого Криму, так як і всі попередні так звані вибори, проведені окупаційною владою на території півострова. Це голосування буде проводитися також за російськими паспортами, незаконно нав’язаними населенню Криму”, – йдеться у заяві МЗС. У міністерстві наголошують, що результати цього голосування на території тимчасово окупованого Криму будуть юридично нікчемними, не матимуть жодних правових наслідків та не будуть визнані ані Україною, ані міжнародною спільнотою.
Читайте також: «Майдан» на окупованій Луганщині
Ця масштабна маніпуляція ще раз загострила питання “повзучої окупації”, яка здійснюється через видання російських паспортів жителям Донбасу та Криму. Тепер “щасливі” власники російських документів поставлені перед необхідністю добровільного та примусового волевиявлення щодо поправок до російської конституції. Причому у Криму це відбувається на місцях, а мешканці ОРДіЛО мають голосувати у Гуковому, ростовському Донецьку, Новошахтинську, Таганрозі і ряді інших міст РФ, наближених до кордону. “У моєму колективі тільки у двох людей є російські паспорти, – розповідає мешканка Горлівки Валерія. – Хтось не оформлює принципово, комусь шкода грошей та часу. Щоб оформити російський паспорт, спочатку треба мати документ так званої “ДНР”, а ще — перекласти абсолютно всі документи російською з офіційним підтвердженням. Але всі бюджетники, що мають російські паспорти, мусили їхати на вихідних голосувати. До речі, власним коштом: автобус, наданий для поїздки на референдум, кожному обійдеться у 150 російських рублів. І, звісно, жодних карантинних обмежень, жодних обсервацій чи самоізоляції після перетину кордону. Люди їдуть у повному автобусі, голосують, повертаються назад”. Валерія каже, що її знайомі, котрі збирались на референдум, не розбиралися, за що саме їм пропонували голосувати: “Думаю, навіть не замислювались над цим. Бо їхати туди для бюджетників — це на 100% обов’язково”.
За інформацією ЗМІ, що працюють на окупованій території, з першого дня референдуму (з 25 червня) “виборців” почали звозити спеціальними автобусами з Донецька, Ясинуватої, Горлівки, Новоазовська, Сніжного, Шахтарська. І процес йшов доволі активно: для участі в референдумі в Росію їхали працівники бюджетних організацій та пенсіонери, котрі мають російські паспорти. Лише торік, згідно повідомлень російської влади, їхні документи отримали понад 300 тисяч осіб з окупованої частини Донбасу. А щоб збільшити кількість майбутніх учасників референдуму, з квітня цього року Володимир Путін скасував навіть мито при оформленні паспорту. Але не всі повернулись з тих поїздок задоволеними. В соцмережах багато розповідей про те, як довго “добровольцям” довелось чекати на кордоні у спеку, або їхати у старезному автобусі, що ламався на кожному кілометрі. Сам процес голосування проходив швидко, переважно на вулиці біля якоїсь адміністративної будівлі (будинку культури, школи, сільради), без таємних кабінок: за 15 хвилин встигали залишити у скриньці свій бюлетень пасажири всього автобусу.
Читайте також: Що відбувається навколо КПВВ на Донбасі
Кримцям же “подарували” можливість проголосувати без виїзду через кордон: волевиявлення було організоване на ділянках, розташованих на території півострова. Але заохочують там не менш наполегливо. Наприклад, до селищ, у яких немає дільниці, приїздять цілі колективи спостерігачів та членів комісій, які ходять прямо по домах. “У нас маленьке село і своєї виборчої дільниці нема, вона у сусідньому селі й, звісно, туди ніхто б спеціально не їхав, тому і організували голосування по домах, – зізнається мешканка Красноперекопського району Оксана. – Люди абсолютно не розуміють, за що голосують і ставлять галочку “по приколу”. Тут же на радіо і телебаченні постійно крутили, що голосуючи за поправки, ти рятуєш дітей, тварин, природу”. Оксана зазначає, що така “соціальна реклама” транслюється постійно і в ній рефреном звучить щось на кшталт “не дамо переписувати історію”, “не дамо зруйнувати сім’ю”, “заборонимо депутатам мати друге громадянство” тощо. “Але про наступний термін Путіна ні в яких новинах жодного разу не було. Вони ж навіть на офіційному сайті поправок про це не писали, але потім в інтернеті піднявся хай, і Пєсков заявив, що вони “забули” написати на сайті про “обнулення” терміну. Тому зараз виходить так: всі голосують проти геїв, фашистів, корупції, а щодо терміну Путіна — то якось само собою”. Оксана розповіла, що до неї додому теж завітала ціла делегація, представники комісії просили їх з мамою проголосувати хай навіть проти, бо їм потрібна висока явка. “Я сказала, що голосувати не буду, і вони пішли собі, – розповідає Оксана, додаючи — Сподіваюсь, ФСБ не викличуть”.
Андрій Бузін, російський активіст, що спостерігає за процесом “волевиявлення”, коментує високі показники явки, що демонструють регіони Росії у перші два дні голосування так. “Судячи з повідомлень з місць, не можна стверджувати, що народ так прямо і валить голосувати. Зате його ловлять як можуть: і вдома, і на “прибудинкових територіях” і на підприємствах, і в Інтернеті… На наші безальтернативні (муніципальні, регіональні) вибори, що проводяться не влітку і не в період епідемії, приходить 15-20% виборців. Оцініть для себе: скільки б прийшло зараз голосувати, якби не старання організаторів забезпечити потрібну явку? А потім порівняйте з офіційними цифрами та оцініть ступінь окозамилювання”. До речі, за підсумками перших двох днів голосування Крим опинився на 5 місці з показником майже у 20%. Активніше голосували тільки у Тамбовській області, Чечні, Тиві та на Чукотці. Мабуть, на окупованому півострові голосувати “за краще життя” пропонували не тільки на городах, а й на пляжах, бо згідно з офіційними повідомленнями російської влади, на референдум у Криму прийшов 81% мешканців півострова, що майже на 15% вище, ніж середній показник по Росії. Крим став одним з регіонів з найбільшою підтримкою: понад 90% мешканців проголосували за запропоновані зміни.
Читайте також: Епідемія по-республіканськи
Ростовська область, куди здебільша звозили на голосування з ОРДіЛО, теж стала одним з лідерів Південного Федерального округу, забезпечивши явку на рівні майже 70%. Але риторичним залишається питання, яким чином обраховували цей показник. Скоріш за все, мешканців ОРДіЛО зарахували до росіян, аби збільшити за їхній рахунок місцевий показник. І, звісно, це використали, як черговий пропагандистський прийом для демонстрації лояльності окупованих територій. Російські ЗМІ охоче публікували репортажі з різних дільниць, де голосували мешканці Донбасу. Кількість автобусів з окупованої території, за їх інформацією, коливалась від 1-2 до 15 на день, в залежності від логістики. Організовано прибували представники силових структур, які одразу їхали назад. А ті, хто самостійно збирались на зупинках, де формувались рейси на голосування, після акту волевиявлення частіш за все питали, де розташовані магазини та супермаркети. Бо такі поїздки сприймались ними переважно як своєрідна розвага під час карантинних заборон, які стосувались і пересування по Росії. За різними підрахунками, на які посилаються у російських джерелах, кількість мешканців Донбасу, котрі проголосували на цьому референдумі, коливається у межах 10-15 тисяч. Наприклад, керівник одіозного Фонду “Руський мир” та голова комітету Держдуми РФ з освіти та науки В’ячеслав Ніконов заявив, що “цифри не такі вже й великі — кілька десятків тисяч”.
Російський соціолог Борис Овчинніков, відомий своїм математичним аналізом, який доводить фальсифікації на російських виборах, написав на своїй сторінці у Facebook, що цього разу відбулося найбільш фальсифіковане голосування в історії Росії: “Так у Росії ще не “малювали”. Реальні результати — явка ледь вища за 40% і “за” – менше, ніж 70%”. Насправді, було б достатньо і цього, але для створення картинки абсолютної підтримки у Росії були використані всі можливі засоби, в тому числі — залучення громадян окупованих ними територій попри застереження світової спільноти щодо незаконності подібних дій.