Вони прибувають щодня, борсаючись у перевантажених гумових човнах, — голодні, стривожені й налякані, і висаджуються на південних пляжах Англії. Уже понад 25 тисяч мігрантів із В’єтнаму, Еритреї, Афганістану й інших країн, що розвиваються, прибули до Великої Британії в пошуках кращого життя. Але Британія не хоче їх приймати. Наразі немає більш токсичної, більш політично небезпечної для уряду і більш імовірної причини для підживлення правого екстремізму, ніж нелегальні мігранти й шукачі притулку.
Протягом останніх тижнів скрізь відбувалися протести й демонстрації біля багатьох готелів, де уряд розмістив близько 32 тисячі шукачів притулку, які очікуються своїх слухань. Один готель неподалік Лондона став осередком громадських обурень, протестів, насильства й арештів. Там розмістилися близько 138 мігрантів, і кілька тижнів тому один із них, ефіоп, вчинив сексуальне насильство над 14-річною місцевою дівчинкою. Злочин спричинив бурхливу реакцію. Демонстранти вимагали, щоб усіх мігрантів виселили з готелю, а Високий суд ухвалив рішення, що використання готелю для розміщення шукачів притулку порушує норми планування і видав розпорядження всіх виселити. Влада запанікувала: це рішення спричинить подібні вимоги по всій країні, і де тоді розміщувати мігрантів? Вони залишаться на вулиці. Уряд подав апеляцію до Верховного суду і виграв. Поки що мігранти можуть залишатися в готелях. Однак у довгостроковій перспективі це неможливий варіант, який щодня встає державі у величезні суми. Влада пообіцяла припинити використання готелів для розміщення шукачів притулку до 2029 року.
Проблема в тому, що будь-які спроби зупинити мігрантів, які перетинають Ла-Манш на човниках, зазнають провалу. Міжнародні банди контрабандистів людьми — багаті, могутні й безжальні. Вони підкуповують місцевих чиновників, беруть хиткі дерев’яні або надувні човники й завантажують мігрантів. Човни переповнені, тому часто йдуть на дно, і десятки людей, особливо жінки й маленькі діти, тонуть. Прем’єр-міністр Кір Стармер пообіцяв розправитися з цими бандами, але всіх причетних важко знайти й заарештувати. Велика Британія також закликала Францію патрулювати пляжі, щоб мігранти не сідали в човни, і виділила французам велику суму на додаткові поліційні загони й берегову охорону. Також укладено нову угоду, згідно з якою Франція прийме назад деяких нелегальних мігрантів в обмін на відправку до Великої Британії тих, у кого там сім’ї. Але це стосується лише близько 50 осіб на тиждень і мало що змінює. Тим часом сотні мігрантів таборують поблизу французьких портів у жахливих умовах, чекаючи переправлення до Великої Британії вантажівками, потягами або човниками.
Попередній уряд консерваторів мав план відправити всіх мігрантів до Руанди, де розглядатимуться їхні заявки. Такий варіант геть не практичний. Переліт мігрантів із Великої Британії до Руанди коштував би тисячі фунтів. Правозахисники заявили, що Руанда не є безпечною країною, тож неможливо гарантувати захист прав біженців. Крім того, було незрозуміло, що робити з мігрантами, яким відмовлять у притулку. Попри дворічне планування й виділення Руанді великих коштів на облаштування житла для мігрантів, британські суди і Європейський суд із прав людини заблокували цю схему, і минулого року уряд лейбористів її скасував.
Інші європейські країни, які також потерпають від напливу мігрантів, запропонували обробляти їхні справи у третіх країнах, зокрема на Балканах, в Албанії, Македонії або Косово. Але поки що немає угоди з жодною країною про прийняття мігрантів. Швеція і Данія запровадили нові жорсткі закони, щоб зупинити наплив мігрантів. Але Європа незадоволена обмеженнями Європейської конвенції з прав людини, яка була розроблена після Другої світової війни, захищає права людини й зобов’язує учасників розглядати всі прохання про надання притулку, навіть якщо мігранти прибувають нелегально.
Дедалі більше британських політиків з усіх партій закликають Велику Британію вийти з конвенції, якщо положення не зміняться і не з’явиться можливість депортувати шукачів притулку. Правозахисники стверджують, що конвенція є ключовою гарантією прав людини у Європі. Але більшість погоджується, що вона розроблялася в час, коли дуже мало людей могли подорожувати до Європи і щороку надходило небагато заявок на притулок. У Великій Британії і Європейському Союзі формується консенсус щодо необхідності змінити конвенцію і дозволити урядам країн самостійно ухвалювати рішення про мігрантів.
Громадська думка у Великій Британії не готова роками чекати змін. Усі опозиційні партії, особливо права Reform UK, вимагають від уряду негайних дій. Лейбористи заявили, що прискорять розгляд справ про надання притулку, щоб розгребти справи, які дедалі накопичуються, і звільнити готелі. Влада також обіцяє арештовувати всіх, хто нелегально перетинає Ла-Манш. Але залишається проблема: що робити з розміщеними в готелях. Їм не дозволяється працювати, але вони мають багато пільг, зокрема безкоштовну медичну допомогу, доступну не всім британським громадянам. Вони також харчуються і живуть за державний кошт. У період, коли багато британців потерпають від скорочення зарплат, інфляції, зростання вартості життя й економічної скрути, люди обурені, що їхні податки йдуть на утримування мігрантів, які насправді не тікають від переслідувань, а прибули до Британії заради кращого життя.
Праві партії користуються цими настроями. Лідер партії Reform UK Найджел Фарадж пообіцяв депортувати близько 600 тис. небританських громадян, якщо його партія прийде до влади. Такий план — нереальний і малоймовірний, але здобув підтримку серед населення. Консерватори, які почали використовувати готелі для мігрантів, коли були при владі, зараз консультують місцеві ради про юридичні можливості закриття всіх цих готелів. Щонайменше 13 місцевих рад, зокрема очолювані лейбористами, зараз пропонують оскаржувати дії уряду.
Поки політики повертаються з літніх відпусток, міграція перетворюється на найскладнішу проблему для уряду. Сім із десяти виборців вважають, що прем’єр-міністр Кір Стармер погано дає раду з проблемою. Небезпека полягає в тому, що ворожість до мігрантів може швидко перерости у ворожість до всіх іноземців, як це відбувається в деяких країнах: наприклад, у Німеччині.
Цього року до Великої Британії, ймовірно, прибуде близько 50 тис. нелегалів на човниках. Але набагато більше мігрантів приїжджають легально, щоб закривати прогалини у сферах, де бракує робочої сили: не вистачає медсестер, персоналу в будинках для літніх людей, лікарів, працівників транспортних служб й інших професій. Ці люди привозять із собою сім’ї. Іноземні студенти вступають в непрестижні університети, та потім кидають навчання, знаходять неофіційну роботу і залишаються в країні.
Велика Британія особливо потерпає через відсутність документів, які посвідчують особу, і недостатній контроль статусу зайнятості. Досить легко зникнути в тіньовій економіці та влаштуватися на роботу без документів у манікюрних салонах, перукарнях, будинках для літніх людей і громадському транспорті.
Європейські країни заявляють, що Британія повинна зробити себе менш привабливою для мігрантів, якщо хоче обмежити їхній приплив. Зараз лунають вимоги щодо запровадження посвідчень для кожного громадянина. Але це навряд зупинить тисячі людей, які хочуть будь-яким чином потрапити до Британії й оселитися тут. Ідеться про політичне питання, яке потребує негайного вирішення, і влада це добре розуміє.