Сергій Гайдайчук президент CEO club Ukraine

Як не втратити світ за найближчі 20 років

27 Грудня 2019, 10:51

Останні кілька десятиліть ключовою економічною ідеологією був матеріальний егоїзм, або такий вільний ринок, лібералізм, в основі якого лежить власне Я, власні інтереси, власне споживання. Це й рухало економіками світу. Великою мірою капіталізм призвів до двох ключових проблем. Їх більше, але дві ключові. Перша — ми чинимо надмірний тиск на екологію планети. Друга — неконтрольований капіталізм зумовлює радикальну нерівність між людьми у світі: 1% володіє більшістю ресурсів планети. Зрозуміло, що такий дисбаланс спричинить великі конфлікти. 
Тепер політика. Людство поділене на близько 240 країн. Свого часу це була, мабуть, найоптимальніша форма його організації. Але тепер вона обмежує людство.

 

Читайте також: Людський інтелект проти штучного

 

Існування суверенних держав і глобальний світ входять у суперечність. Якщо людство хоче перейти на інший рівень, то повинне створювати більше наднаціональних структур. Таких, які даватимуть змогу ефективніше координувати наші зусилля на планеті для вирішення викликів. У чому ще проблема? Ми бачимо, що відбувається великий перерозподіл впливу та влади на планеті. Вплив переміщується в Південно-Східну Азію, Китай. Ми також рухаємося від однополярного світу до багатьох центрів впливу. Вони прагнуть впливати на свої регіони, змінюються правила взаємодії між державами. Поки ми прийдемо до нового балансу, до нових правил гри на планеті, може минути не один десяток років, це потягне за собою багато конфліктів, які, ймовірно, породять війни, зокрема глобальні.

Радикальні кліматичні зміни — це виклик номер один. Уряди країн десятиліттями узгоджують якісь кліматичні протоколи, але ситуація тільки погіршується

У футуролога Елвіна Тоффлера є книжка «Шок майбутнього». Її ключова ідея така: що радикальніші зміни навколо нас, то більше ми, як людство, «зависаємо». Ми не можемо так швидко цю реальність усвідомлювати. У нас виникає шок. Замість того щоб шукати нові моделі в цій новій реальності, ми ховаємося в протекціонізм, націоналізм. Водночас людство в цьому великому трансформаційному переході має переродитися, перейти на інший виток еволюційного розвитку, з іншими моделями, іншою філософією. Альтернативного шляху немає. Моє бачення, куди ми маємо еволюціонувати, породив ще античний світ, зокрема філософи-стоїки, які висунули ідею космополітичного громадянина. Суть її в тому, що всі ми єдине ціле, діти планети, Всесвіту. Це означає, що ми повинні думати, жити, співпрацювати як єдиний організм. Тоді ми синхронізуватимемося з Всесвітом, природою, планетою. У цій античній ідеї і є вихід для людства. Якщо ми хочемо вийти на інший рівень, то повинні поступово відійти від моделі 240 країн і перейти до єдиного організму. Наступне. Нині у світі панують дві філософські (або культурологічні) концепції: Схід і Захід. Останній постав з античної філософії, базується на науці, матеріальному світі. Усе, що ми можемо емпірично дослідити, до чого можемо доторкнутися, описати у формулах — це дійсне. Усе інше відкидається.

 

Читайте також: Станіслав Ґроф: «Людство єдине у суті й розмаїте у формах, тому плекайте власну національну ідентичність»

 

Тепер східна філософія. Це шлях містицизму через досвід, коли людина синхронізується з природою, Всесвітом. Східна філософія каже: щоб пізнати любов, треба зануритися в неї, стати частиною цієї любові. Західний підхід описуватиме любов як хімічний процес, сексуальну енергію, ендорфіни. Ці два підходи раніше конкурували. Однак якщо ми хочемо еволюціонувати як люди, то повинні поєднати науку й східний містицизм. Що ми можемо робити вже зараз? Формувати нову філософію для людства. Наш світогляд, як ми сприймаємо життя і все, що відбувається навколо нас. Запускати більше глобальних ініціатив знизу, спрямованих на об’єднання людей, знаходити нові моделі в економіці, політиці, соціальній сфері. Культивувати нове лідерство, коли люди розуміють, що вони частина цієї планети, усього світу. Один приклад. Радикальні кліматичні зміни — це виклик номер один. Уряди країн десятиліттями узгоджують якісь кліматичні протоколи, але ситуація тільки погіршується. Тому ми ініціюємо флешмоб: хочемо посадити за три роки 100 млн дерев у 100 країнах світу. Стартуємо в Україні, Польщі. Просуваємо цю ініціативу в міжнародних інституціях, ЗМІ, шукаємо амбасадорів у різних країнах. Цей проект продемонструє, що ми можемо робити правильні глобальні речі знизу, об’єднуючи людей. Сподіваюся, ми його з друзями обов’язково реалізуємо. 

Позначки: