«Вже упродовж місяців економіка Китаю слабшає. Відновленню також заважає тиск з боку США. Безробіття серед молоді зросло настільки, що уряд Китаю вирішив не публікувати останні статистичні дані. І це багато говорить про його стурбованість. Були сподівання на відновлення економіки після пандемії, але вони не справдилися», — зазначає науковець. За його словами найгірші показники в секторі нерухомості, через «цінову бульбашку» та компанії, що ледве тримаються на плаву.
Про економічну кризу, яка накочується на Китай активно пишуть світові ЗМІ в останні тижні. Британський The Telegraph зокрема сфокусувався на проблемах саме у галузі нерухомості.
Читайте також: Глобальне технологічне протистояння. Китай та США сперечаються за контроль над інноваціями
«Китайська нерухомість вартістю $60 трлн — це, безумовно, найбільший клас активів у світі», – пише видання. Саме на китайський сектор нерухомості припадає половина всіх світових продажів і це вражаюче з огляду на те, що робоча сила в Китаї вже скорочується, а чиста міграція з сільської місцевості припинилася.
«Борги забудовників становлять $5 трлн. Для порівняння, це в шість разів більше, ніж американський борг по субстандартній іпотеці у розмірі $800 млрд напередодні кризи банку Lehman Brothers», – пише The Telegraph. Видання також згадує про компанію-девелопера Country Garden із загальним обсягом зобов’язань у $200 млрд, що на разі на порозі дефолту. За підрахунками, компанія отримала оплату за мільйон об’єктів нерухомості, які ще треба збудувати. Для будівництва цих об’єктів потрібні нові замовлення, а об’єми продажів серед сотні найкращих девелоперських компаній склали у липні лише 30% від показника три роки тому.
Окрім того, в Китаї поганий інвестиційний клімат, зазначає Лінко. Причин для цього кілька. По-перше, загальна недовіра до іноземців, яку нині закріпили на законодавчому рівні. «1 липня був прийнятий закон, згідно з яким іноземців можуть звинуватити в шпигунстві в будь-який момент. Лише через те, що ви іноземець, вас можуть запідозрити в роботі на іншу країну. Поки щось подібне витало лише в повітрі, але тепер воно має ще й законодавчу силу. Клімат недовіри та незахищеності поступово поширився по всій країні, і всі це знають. Ця токсична атмосфера була створена багато місяців, якщо не років тому», — відзначає Лінко.
Читайте також: «Знижуйте ризики, а не розривайте зв’язки». Глава Єврокомісії виступила з програмною промовою про політику ЄС стосовно Китаю
Друга причина — це проросійська позиція Пекіна щодо війни в Україні. А третя – дедалі більша ймовірність війни між Китаєм і Тайванем, тож компанії тепер двічі думають, перш ніж інвестувати в регіон. «Нині інвестори намагаються тримати свої гроші якнайдалі від Тайваню, оскільки він є потенційною зоною конфлікту. Тому вони вважають за краще їхати до Індії чи Південної Кореї, двох азіатських країн, які найбільше виграють від цієї економічної ситуації та загального страху», – каже в коментарі Die Welt Лінко. На його думку, політично ситуацію в Китаї сьогодні можна порівняти із Японією 30-х рр: «Тому що якщо Китай почуватиметься загнаним у кут, у нього також може виникнути спокуса піти на військову авантюру». І економічна криза лише може прискорити Пекін у прийнятті такого рішення. Прикладом такого є Росія — держава зі збіднілою економікою, яка незважаючи на катастрофічні економічні наслідки, пішла на війну проти України: «Як і Владімір Путін, Сі Цзіньпін був сформований реваншистським комуністичним ідеалом. Тож треба очікувати гіршого», – каже Лінко.
Окрім того упродовж останнього року можна спостерігати хвилю еміграції з країни багатих китайців, які розуміють, що авторитаризм та успішний бізнес несумісні. Багато людей їдуть до Сінгапуру, але також і до США чи Канади. «Багато хто вже виїхав, особливо молоді, добре освічені китайці, які навчаються у великих американських університетах. Навряд чи вони повернуться в свою країну після закінчення навчання», – зазначає Лінко.