Загроза ядерного зіткнення з Росією, ймовірно, стала найважливішим фактором, чому війська країн НАТО не взяли безпосередню участь у війні в Україні. Існує загроза, що це зіграє на користь Китаю і Північній Кореї в їхніх спробах підірвати світовий порядок. Про це йдеться в оцінці стану безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, яку оприлюднили спеціалісти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) — британського дослідницького центру з питань воєнно-політичних конфліктів. Оцінку оприлюднили у п’ятницю, 2 червня, напередодні відкриття найбільшої в Азії безпекової конференції «Діалог Шангрі-Ла», основні заходи якої відбудуться у 3 і 4 червня. Україну представляє міністр оборони Олексій Резніков. Участь беруть, зокрема, міністри оборони США Ллойд Остін та Китаю Лі Шанґфу.
В оцінці є спеціальний розділ, присвячений тому, як війна в Україні вплинула на баланс сил в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Дослідники доходять висновку, що відносна дієвість ядерного шантажу Путіна стала викликом, який має стратегічний вплив на безпеку в Азії.
«Незважаючи на те, що війна в Україні ведеться з використанням звичайної зброї, вона спричинила вагомі питання стосовно ядерної, а це має наслідки для Азійсько-Тихоокеанського регіону. Неодноразові ядерні погрози з боку Москви створили зловісний прецедент, що суперечить загалом відповідальному підходу Радянського Союзу до ядерної доктрини. Загроза ядерного зіткнення з Росією — особисто підкріплена в попередженні, зробленому президентом Росії Владіміром Путіним напередодні вторгнення — є ймовірно, найважливішим фактором, який завадив країнам НАТО взяти на себе безпосередню бойову роль в Україні. У цьому сенсі ядерне стримування пішло на користь Росії. Примітно, однак, що Україні ніхто не перешкоджав атакувати військові об’єкти в Росії, і також це не зашкодило країнам НАТО та іншим постачати все більш потужні системи озброєння українським силам, хоч такі постачання відбувалися з обережністю», — йдеться у тексті.
Читайте також: Сергій Корсунський: «У нас один ворог, а у Японії — три»
Хоч у Китаї і висловили незгоду з використанням ядерної зброї або погрозами її застосування, справжнє значення таких заяв не ясне.
«Якщо ширше, то агресію Москви можна розглядати як один з елементів ширшого виклику існуючому світовому порядку, створеного «потрійним союзом» (triple entente) суміжних авторитарних держав — Китаю, Північної Кореї та Росії, — продовжують дослідники. — Цей блок, який постає, викликає особливе занепокоєння тим, що всі три держави володіють ядерною зброєю.
Виходячи з прецеденту, створеного Росією в Україні, у майбутній кризі чи війні і в Китаю, і в Північної Кореї може виникнути спокуса вдатися до власних ядерних погроз, щоб запобігти втручанню третьої сторони.
Для Китаю це може стосуватися непередбачених обставин, пов’язаних із Тайванем, який, як і Україна, не має офіційних гарантій безпеки від США. Загалом схоже, що імпульс війни сприяє зближенню не лише між Росією та Китаєм, а й Росією та Північною Кореєю. У грудні 2022 року Вашингтон звинуватив Пхеньян у прямих поставках зброї групі «Вагнера», російській приватній військовій компанії, що працює в Україні».
Автори доходять висновку, що ядерні погрози Росії проти України могли призвести до посилення сумнівів стосовно життєздатності розширеної системи ядерного стримування Сполучених Штатів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. І перші ознаки цього вже є.
«У січні 2023 року Юн Сук Йоль став першим діючим президентом Південної Кореї, який публічно попередив, що Сеул може розробити власну ядерну зброю у випадку критичної ситуації. Стратегічну тривогу Сеула слід розглядати насамперед як відповідь на прискорення північнокорейської ядерної програми та потенціалу балістичних ракет. Проте ядерна гра Росії та розмивання ядерних табу додають додаткового тиску на глобальний режим нерозповсюдження, включно з Північно-Східною Азією», — йдеться у тексті.