Австрійський політолог, науковий співробітник Національної академії оборони у Відні Густав Грессель розповів Тижню про те, чого варто очікувати після розпаду німецької коаліції, а також припустив, чи зміниться підтримка України і як на процеси в Німеччині тепер впливатимуть результати виборів у США.
— Звільнення міністра фінансів Крістіана Лінднера фактично змушує Олафа Шольца оголосити вотум недовіри, який, за його словами, має відбутися 15 січня. Якщо канцлер програє це голосування, то дострокові вибори відбудуться вже в березні. Наскільки можливий такий сценарій і які тут є виклики?
— Так, я думаю, що це станеться. Конституція Німеччини обмежує вотум недовіри. Якщо Мерц (голова опозиційного Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц. — Ред.) або парламент як такий вимагатиме такого вотуму, то може вимагати лише конструктивного вотуму недовіри. Тобто він повинен буде представити альтернативний уряд, а вотум недовіри — проголосувати за новий уряд, який замінить старий. Але це малоймовірно, оскільки буде важко укласти коаліційну угоду з двома іншими партіями. Сам канцлер може оголосити звичайний вотум недовіри. Але тільки президент може розпустити парламент і призначити дострокові вибори.
Тож рішення за Штайнмаєром — Шольцом. Вони обоє із Соціал-демократичної партії Німеччини, а тому не ухвалюють рішень, які б зашкодили їхній партії. СДПН має дуже низькі показники в опитуваннях і потребує часу для проведення кампанії. Це те, що вони шукають, тому й відклали голосування за вотум недовіри.
— Дострокові вибори, імовірно, можуть привести до влади новий уряд на чолі з правоцентристським Християнсько-демократичним союзом. Що це означає для підтримки України? Чи може вона зрости?
— Це дуже залежатиме від того, з ким він сформує коаліцію. За останні місяці Соціал-демократична партія Німеччини повернулася до пацифістського дружнього до Росії тону, особливо після призначення Маттіаса Мірша, шанувальника ексканцлера Герхарда Шредера, секретарем партії (після того як Шредера усунули з посади голови уряду, він довго працював у російських енергетичних компаніях і його досі вважають другом Путіна. — Ред.).
Звичайно, це може змінитися, якщо Шольц програє і партія обере іншого голову, наприклад Бориса Пісторіуса, який більш жорстко ставитиметься до Росії. У Християнсько-демократичного союзу є сильний електорат, який віддає перевагу Соціал-демократичній партії Німеччини перед Зеленими, особливо Маркус Зьодер, Армін Лашет, Карстен Ліннеманн.
Але чи матиме ХДС — СДПН більшість у парламенті? Чи знадобиться їм третя партія? Чи повернеться Вільна демократична партія до парламенту? Усе це залишається під питанням, але матиме значний вплив на рішення щодо бюджету, України тощо.
— Як на процеси в Німеччині тепер впливатимуть результати виборів у США? Які сценарії можливі?
— Олаф Шольц і Джо Байден змарнували майже три роки, не підтримавши Україну достатньою мірою, щоб переломити хід війни. Тепер усі можливі сценарії щодо України, НАТО й спільної оборони стають надзвичайно дорогими, оскільки нам доводиться вишукувати ресурси, щоб швидко надолужити все, чого ми не зробили. Тепер головне питання — коштом чого? Соціального забезпечення? Пенсій? Енергетичного переходу? Щось треба буде віддати. І це буде кривава, важка внутрішня боротьба.