Наталя Петринська заступник головного редактора

Гуру глобального дизайну

ut.net.ua
30 Травня 2008, 00:00

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Якби Паоло Пінінфаріна захотів жити в місті, наповненому лише предметами, розробленими його фірмою, зробити це було б нескладно. Нащадок відомої династії італійських дизайнерів, Пінінфаріна опанував практично всі напрями промислового дизайну – від автомобілів, літаків та будинків до предметів інтер’єру, побутової техніки, спортивних товарів та сонцезахисних окулярів. У 2006-му Паоло Пінінфаріна створив смолоскип для зимових Олімпійських ігор у рідному Турині, за який отримав від Флорентійської бієнале сучасного мистецтва нагороду Лоренцо Медичі. Італійський дизайнер та інженер найбільше відомий у світі за дизайном авто Ferrari, Bentley Azure, стайлінгом Cadillac Allante, моделями кухонь Ola та Acropolis, проектом Morphosis для Jacuzzi. Одну зі своїх останніх розробок – офісні меблі Luna для італійської компанії Uffix – Паоло Пінінфаріна презентував у Дніпропетровську, на запрошення компанії Rigel Group. В ексклюзивному інтерв’ю Тижню він розповів про останні тенденції в сучасному світовому дизайні.
 
Не озираючись на попит
 
У. Т.: Наскільки дизайнер має враховувати тенденції, що панують на ринку, й підпорядковуватися їм?
 
– Дизайнер повинен відстежувати ринкові тенденції, бути за- вжди поінформованим щодо запитів споживачів і відчувати динаміку ринку. Втім високопрофесійний дизайнер може впливати на ринок і навіть формувати його, оскільки ринок здебільшого – це не те, що хочуть купити, а те, що пропонують продати. Тобто якщо розробник ідей буде завжди озиратися на попит, він ніколи не витворить нічого прогресивного. Приміром, ми випускаємо у вересні електричний автомобіль Pininfarina і тим самим розвиваємо ринок машин з електродвигуном. Ще один власний приклад: зараз усі шаленіють від інноваційного дизайну меблів Luna, що я створив, а якби я цього не зробив, то не йшлося б і пропопит. Упевнений, ностальгія та орієнтація на традиційність у дизайні є негативним чинником, оскільки сучасний дизайн – це завжди щось нове: нова пропозиція, новий тренд, нова форма.
 
У. Т.: Який, у середньому, відсоток у ціні продукту становить вартість дизайну?
 
– Гарне запитання, але непросте. Насправді це важко узагальнити, адже все залежить від конкретної речі. На жаль, дуже часто цінаякісного та вишуканого (з погляду дизайну) продукту не відрізняється від ціни поганої та неестетичної речі. До того ж, тут виникає зустрічне запитання, а який відсоток ми платимо за певний бренд, не кажучи вже про дизайн? Я думаю, що фаховий дизайнер не має вимагати подвійну ціну лише за своє ім’я. Люди згодні заплатити за дизайн на 10–20% більше, однак вони не будуть переплачувати вдвічі. Це я стверджую, ґрунтуючись на власному досвіді.
 
У. Т.: Чи є суттєва відмінність дизайну ексклюзивних речей, які розробляють в обмеженій кількості, порівняно з дизайном речей масового виробництва?
 
– На мій погляд, ексклюзив як такий нині відіграє важливу роль, і цей фактор усе більше враховують, вибираючи певну річ. Однак ексклюзив не обов’язково означає дорогий продукт, і навпаки. Звичайно, в компанії Pininfarina Extra є унікальні речі високої якості, які, зрозуміло, дорого коштують, але для нас важливо, щоб на ринок речей широкого вжитку також поширювалося поняття ексклюзивності. Інакше кажучи, кожна людина нині хоче відчувати себе оригінальною і, відповідно, купувати продукт, який відрізняється від інших.
 
Вперед, на Схід
 
У. Т.: Наскільки для вас цікавий ринок Східної Європи?
 
– Ваш ринок дуже привабли- вий для мене. Тут я бачу багато ентузіазму, позитиву, комерційного успіху. Я почав просуватися на ринок Східної Європи ще з 2000 року, в мене є партнери у Словенії, Болгарії, Латвії, Росії. Щороку я приїжджаю сюди два чи три рази. Під час таких партнерських відвідин помічаю ставлення людей до моїх дизайнерських проектів і враховую його. Для порівняння розкажу вам про мої візити до Софії та Будапешта. В Болгарії мене сприйняли, як і в Україні, дуже емоційно, зацікавлено, тепло. А в Угорщині, навпаки, поставилися досить прохолодно. Це мені нагадало «нордичні» відносини з Німеччиною – там у нас небагато пар тнерів. Німці роз- робили Porshe, а наша компанія – Ferrari, то му все не так просто (усміхається). Натомість ми маємо багато партнерів у Британії, Франції та багатьох інших країнах ЄС.
 
У. Т.: Вважають, що однією з головних фішок сучасного дизайну є бажання викликати у споживача потужний емоційний ефект. Чи справді це так?
 
– Емоції – це дуже важливо, бо саме завдяки ним людина обирає певну річ. У той же час, дизайн заради дизайну вже давно нікому не потрібний. Якщо продукт красивий, але нефункціональний, він не виправдовує свого призначення. Що- до настроїв – дизайн промислових об’єктів став більш м’яким, спокій- ним. Водночас також популярний дещо провокаційний дизайн, легкий, веселий та кольоровий.
 
У. Т.: Що ви можете сказати про тенденції в промисловому дизайні?
 
– У минулому сторіччі все сфо- кусувалося довкола технічного прогресу, в нинішньому – довкола подолання його наслідків. Тому тенденція номер один у світовому дизайні, так би мовити, макротенденція – це безпечність довкілля. Відповідно, в наших нових колекціях переважають зелені кольори, використання форм і відтінків природи. Також серед головних тенденцій я звернув би увагу на мінімалізм, легкість, використання інноваційних матеріалів, криві та заокруглені лінії, поліфункціональність, акцент на тактильні відчуття.
 
Новий концепт кар "Pinifarina Sintesi"
 
У. Т.: Чи є фундаментальні дизайнерські «заповіді» від Пінінфаріна?
 
– Наша компанія базується на кількох засадах. Це, перш за все, інноваційність. Створюючи проекти промислового дизайну, я завжди намагаюся дивитися в майбутнє й робити кардинально нові речі. Друга підвалина – елегантність. Цю дефініцію розумію як гармонію форм та прискіпливу увагу до деталей та якості матеріалів. І заключний принцип – це функціональність та ергономічність.
 
Рецепти від шеф-кухаря стилю
 
У. Т.: Ви особисто контролюєте всі проекти компанії? Розкажіть про дизайнерський штат Pininfarina Extra?
 
– Якщо дизайнерська школа має суто індивідуальний характер, то їй потім буде дуже складно пе- рейти до групової, командної форми. Всі дизайнерські розробки, включно з дизайном автомобілів, виконують близько 100 осіб. Безпосередньо з промисловим дизайном працюють приблизно 25 розробників.
 
У. Т.: А яка технологія створення дизайну в Pininfarina?
 
– На початковому етапі ми робимо детальний аналіз ринку, ресурсів та потреб. Розробку конкретного проекту можна порівняти з тунелем, що поступово звужується. На початку проект дуже широкий, на цьому етапі можна фантазувати та пропону- вати безліч ідей. Згодом починається фаза пошуку, під час якої ми активно співпрацюємо з клієнтом. Після креативного етапу намагаємося визначити продукт, сфокусуватися на конкретному варіанті. Потім розпочинаємо процес моделювання, інженерії, створюємо віртуальний (тривимірний) про- ект. І остання фаза – комунікативна. В цей період треба пояснити клієнтові особливості про- екту. До того ж зробити це стримано, бо якщо дизайнер переобтяжує поясненнями, він перетворюється на шоумена.
 
У. Т.: Як ви вважаєте,чи можлива ще «дизайнерська» революція?
 
– Не можу спрогнозувати точно. Звичайно, людство рухається вперед, тривають космічні дослідження, з’являються нові матеріали. Проте я не думаю, що в най- ближчі десятиріччя на промисловий дизайн очікує кардинальний переворот. Можу сказати напевно, що скоротиться час, який витрачають на розробку дизайнерського проекту. Наприклад, раніше на створення дизайну літака могло піти близько десяти років, а тепер, завдяки комп’ютерним технологіям, на це потрібно значно менше часу.
 
У. Т.: Компанію Pininfarina у 1930 році заснував ваш дід Джованні Батіста Джузеппе Фаріна. Ви не тільки розвинули сімейну справу – дизайн автомобілів, а й розширили її до промислового дизайну різноманітних предметів. Чи продовжать «реформи» ваші сини?
 
– У мене четверо синів. Хотілося б, щоб хтось із них пішов моїми слідами інженера та дизайнера. Я постійно кажу дітям, що вони мають широкий вибір, оскільки концерн Pininfarina займається не лише розробкою, а й виробництвом. Утім, якщо сини оберуть інші професії, я це сприйму цілком адекватно.