Міністерство освіти і науки України 2018 року хоче підвищити вагу української як державної мови, основного чинника спільної злагоди, згуртування та інтеграції суспільства. Про це Тижню розповіла очільниця відомства Лілія Гриневич.
Так, за її словами, на порядку денному імплементація мовної статті Закону «Про освіту».
«Фактор, який насправді був там урахований не повністю, — особливості різних національних меншин України. Одна річ, коли мова меншини належить до слов’янських і дітям легше опанувати українську. Зовсім друга — коли інші національні групи, наприклад, угорська чи румунська, потребують на її вивчення більше часу», — розповіла Гриневич.
Крім того, з наступного навчального року Міносвіти хоче презентувати нові підручники з української мови для шкіл, де навчаються діти з нацменшин (бодай у 1, 5 та 10 класах), і методики викладання цього предмета. Згадана вище специфіка детально має бути прописаною в Законі «Про загальну середню освіту.
«У країні досі діє Закон «Про засади державної мовної політики» Ківалова-Колесніченка, стосовно якого є висновок Венеціанської комісії, що він принижує статус державної мови. Чинна редакція мовної статті виправляє цю ситуацію. Ми хочемо підвищити вагу української як державної мови, основного чинника спільної злагоди, згуртування та інтеграції суспільства», — сказала Гриневич.
Міністр освіти переконана, що освіта є фактором національної безпеки.
«Коли в складі України є території з гомогенним мовним середовищем, де громадяни не володіють і не розуміють державної, це знижує освітні можливості наших дітей, обмежує їхній розвиток у країні. Такими особами легко маніпулювати. Так, як це фактично сталося в Криму», — наголосила вона.
Детальніше читайте в щорічному спецпроекті журналу The Economist та «Українського тижня» «Світ у 2018»