Яка роль ССпО у формуванні руху опору?
— Якщо ми говоримо про функцію щодо питання організації руху опору, то вона визначена в законі України про ЗСУ. ССпО є ключовим родом сил, що відповідають за підготовку та організацію руху опору. Але досі законодавчо не було закріплено ні умов соціального захисту залучених людей, ані загалом порядку організації руху опору, проведення певних заходів. Звичайно, цього й не має бути у відкритому доступі, але треба з чогось починати.
Над законопроєктом № 5557 ми працювали досить довго. Важливо, що цей закон всеохопний і містить три складники: територіальну оборону, рух опору й підготовку населення України до спротиву. Усі ці складники взаємопов’язані й не можуть існувати один без одного. Такий комплексний підхід ініціював Офіс президента, і нам це виявилося на руку, бо ми самі доволі довго над цим думали.
Зараз тривають багатонаціональні навчання Sea Breeze, у яких беруть участь близько 18 груп спецпризначенців із різних країн. Чи є чим похвалитися нашим ССпО на цих навчаннях?
— Річ у тім, що ми багато співпрацюємо з нашими іноземними партнерами. Ці навчання є одними з основних, що відбуваються в Україні. Оскільки ми маємо спроможний морський компонент, то він бере в них участь. Його фахівці залучені і як штабний елемент, і як тактичні групи, що відпрацьовують практичні дії на кораблях та інші завдання під керівництвом Національного штабу.
Курс на НАТО для України чітко визначений. Тож на цих навчаннях ми зокрема відпрацьовуємо елементи спільної роботи, взаємодії штабів і підрозділів. Наприклад, один із підрозділів уже сертифікований з набуттям права бути залученим до Сил швидкого реагування НАТО. Цього року ще один підрозділ пройшов перший рівень оцінки, і я думаю, що до кінця року цей процес завершиться. Далі ми плануємо, щоб щороку щонайменше один підрозділ проходив таку оцінку. Це потребує дуже великих зусиль: окрім налагодження сумісності штабів, слід погодити зі стандартами НАТО наше забезпечення озброєнням і військовою технікою, і тут виникає багато труднощів. Але ми над ними працюємо.
Читайте також: Денис Поданчук: «Основа Руху опору – це вмотивовані та навчені громадяни, які прагнуть найскоріше визволити країну від агресора»
Чи можете поділитися, якого досвіду роботи за стандартами НАТО набуто за цей час? Як його впроваджують для розвитку всіх Сил?
— Звісно. Це й готовність до швидкого реагування та виконання бойових завдань, і підтримання навичок (зокрема вивчення іноземних мов), також триває бойова підготовка. Звісно, якщо один підрозділ уже пройшов сертифікацію, то решті буде значно легше, бо є на кого взорувати. До того ж партнери, закріплені за кожним підрозділом (Польща, Литва, Сполучені Штати), постійно коригують певні питання щодо набуття спроможності й сумісності. Це дуже добрий досвід.
Як ви оцінюєте можливість операторів ССпО виконувати завдання за межами України?
— Складність полягає насамперед у тому, що потрібно виконати певні вимоги. Для цього необхідне проходження курсів мовної підготовки, напрацювання сумісності — і цього рівня ми вже досягли. Вважаю, що нині ми готові брати участь у міжнародних місіях разом із країнами-партнерами. Звісно, треба зважати на фізико-географічні умови (і напрацьовувати відповідну спеціалізацію) — так, партнери виконують морські місії щодо боротьби з піратством, місії в гірській місцевості, тож ми маємо брати це до уваги.
Коли Тиждень спілкувався з попереднім командувачем ССпО генералом Ігорем Луньовим, той зазначав, що Сили мають вийти на повну потужність 2020-го. У якому стані зараз перебувають ваші підрозділи?
— Державною програмою розвитку Збройних Сил на період до 2020 року було визначено завдання щодо створення Сил спеціальних операцій за стандартами НАТО й набуття ними спроможності виконувати завдання за призначенням самостійно або у взаємодії з іншими видами Збройних Сил. Наразі кінцевої мети досягнуто, ССпО як окремий рід сил сформовано, відповідні підрозділи набули спроможності й готові виконувати завдання. За останній рік ми оптимізували штаби військових структур (від загонів частин до командування) за стандартами НАТО, вони працюють за відповідними процедурами. Затверджено також перелік нормативно-правових документів, необхідних для функціонування й розвитку ССпО. Також ССпО забезпечені матеріально-технічною базою згідно зі стандартами Альянсу — хай і не в повному обсязі, однак цей обсяг дає змогу виконувати поставлені завдання.
Читайте також: Армія на місцях
На яку допомогу від партнерів сподіваєтеся? Що вже отримали і що хотіли б отримати?
— За порівняно короткий час існування ССпО партнери надали суттєву допомогу в розвитку й розбудові. Насамперед це допомога дорадча й інструкторсько-методична: у командувача є радники тактичного, оперативного, а віднедавна й стратегічного рівня; інструктори збройних сил країн-партнерів і далі надають якісну допомогу. Також було надано матеріально-технічні засоби: автомобілі HMMWV і Toyota Land Cruiser, санітарні автомобілі, плавзасоби, системи глибоководного занурення, засоби нічного бачення й відеоспостереження, засоби індивідуального захисту. Звісно, хотілося б більше: допомоги потребує значна кількість військових частин. Але програму допомоги розписано на роки наперед, вона відбувається за планом. Є питання й щодо інфраструктури та розміщення військових частин: чимало об’єктів потребують удосконалення (капітального ремонту й будівництва). Також заплановано розвивати центр підготовки морського компонента для проведення занять, навчань і бойової підготовки за різними напрямами.
Чи зацікавлені наші міжнародні партнери в розвитку такого центру?
— Так, така зацікавленість є. Ми нещодавно зустрічалися з командувачем Сил спеціальних операцій Збройних сил США у Європі генерал-майором Девідом Тейбором, я озвучив цю ідею, і він відгукнувся на неї позитивно. Також ми плануємо навчати закордонні підрозділи в нашому навчальному центрі — і я гадаю, що це розпочнеться вже наступного року. Однак ініціатива має лишатися за нами, а партнери допомагатимуть матеріально й технічно. До того ж нині ми відзначаємо річницю — п’ять років з часу створення центру. За цей період виконано дуже багато роботи, здійснено справжній прорив, і партнери це також відзначають. Проте ще є куди рухатися.
Чим зараз займаються Сили в умовах оголошеного президентом «режиму тиші» на фронті? Як, на ваш погляд, змінилася війна за останній рік? На чому робить акцент наш супротивник?
— Незалежно від «режиму тиші», підрозділи ССпО можуть виконувати завдання та підтримують себе в режимі готовності. Наш ворог хитрий і підступний, і невідомо, чого від нього можна сподіватися. Тож такий режим наразі є безальтернативним.
РФ прагне утримати Україну в зоні свого впливу. Наша активна співпраця з країнами — членами НАТО й рух у напрямі вступу до Альянсу її дуже хвилює. Тож у різні способи й різними засобами вона не полишає спроб відновити наступальний потенціал власних збройних сил: застосовує методи гібридної війни, асиметричні дії тощо. Курс нашого супротивника — на відновлення наступальної доктрини, розвиток ядерної тріади, системи реагування й попередження, відновлення ядерного складника на території тимчасово окупованого Криму і, ясна річ, забезпечення власних збройних сил кадрами. Також РФ здійснює негативний вплив через інформаційний простір, залучає засоби масової інформації, проводить міжнародні форуми за участі агентів власного впливу, реалізує заходи економічного, екологічного тиску тощо. Тобто застосовує всі елементи гібридної війни. Водночас ми бачимо й спроби провокацій, як-от підведення військ до наших кордонів і нагнітання панічних настроїв у світі. Не забуваймо й про діяльність РПЦ, яка активно працює з українцями, насаджуючи проросійські наративи, і про спроби маніпуляції мовним питанням, впливу на російськомовне населення та дискредитації ЗСУ. Зокрема, коли відбувалася сертифікація НАТО українського підрозділу Сил спеціальних операцій, у російських медіа цю інформацію намагалися подати так, буцімто все було дуже погано й начебто наші партнери незадоволені. Що, звісно, не відповідало дійсності. Таке викривлення інформації відбувається щодо всіх аспектів нашої взаємодії з партнерами.
Читайте також: Мистецтво самозахисту
Чому, на ваш погляд, важливе відновлення давніх і створення нових військових традицій?
— Бо тим, хто не знає свого минулого, немає місця в майбутньому. Ми маємо різноманітний історичний досвід: УПА, козацькі повстання (Коліївщина, Холодний Яр), УНР та інші. Цей досвід необхідно вивчати, розвивати й примножувати. Це має бути складником виховання сучасного бійця. Саме з причин недоопрацювання історичних основ нашої армії в період до 2014 року, як на мене, відбулася анексія АР Крим. В умовах певної невизначеності був і перехід військовослужбовців на бік ворога. Це тому, що їх виховували як професіоналів, але не виховували як патріотів. Таку роботу треба було проводити з дитинства, і зараз ми можемо це змінити. Сили спеціальних операцій зважають на такі особливості й посилюють участь у військово-патріотичному вихованні молоді.
Чи можете поділитися, чому ви особисто не зробили цей вибір щодо переходу на бік ворога, попри всі ті золоті гори, які росіяни обіцяли у 2014 році?
— Бо я українець і усвідомлюю себе українцем. Прагну розбудовувати українську державу, перетворювати її на локомотив. Це питання національної свідомості.
Яка доля Андрія «Ріффмастера» Антоненка? Яка наразі офіційна позиція Командування?
— Андрій Антоненко — «мій» військовослужбовець, який служить у ССпО, тож ми підтримуватимемо його до останнього, хоч би якою була його подальша доля. Усе ж є надія, що все це закінчиться, він повернеться в стрій і я знову щодня бачитиму його на роботі. Нам відверто його бракує: Антоненко був стимулом рекрутингової кампанії, взірцем патріотичного виховання ССпО. Тож я сподіваюся, що все буде добре.
Чому, на вашу думку, попри проблеми з техзабезпеченням і грошима, люди все одно прагнуть вступати до лав ССпО?
— Нещодавно я запитував те саме в одній із наших країн-партнерів. Мені відповіли: бо саме в ССпО найкращі можливості виявити себе й послужити на благо власної країни. Насправді найчастіше це справедливо й для наших бійців, і я вважаю, що саме так і має бути. До того ж тут відкриваються можливості для навчання, спілкування з іноземними колегами, розвитку та — адреналіну.